Алгоритм дій при нещасному випадку на підприємстві
Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок ), визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому, негайно повідомити роботодавця про те, що сталося, зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:
• Фондові соціального страхування України за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
• управлінню Держпраці в області;
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці;
• керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
• органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства (у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі);
• закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).
Роботодавець зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. Створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення:
• територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства;
• органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
• Фондові соціального страхування України за місцезнаходженням підприємства;
• органові управління підприємства (у разі його відсутності – місцевій держадміністрації);
• закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
• первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок – профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
• органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб'єднанню за місцем настання нещасного випадку;
• органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).
Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

За матеріалами Держпраці.

Подали руку допомоги
Профком єдиної первинної профорганізації «Гідросила» висловлює вдячність заводчанам за участь у акції по збору одягу, взуття, іграшок для тих, хто опинився у скрутній ситуації.
Це була ідея профспілкового комітету: проявити милосердя і подати руку допомоги нужденним. Безперечно, у кожного вдома знайдуться добротні речі, які уже з різних причин ніхто не носить, то чому б не підтримати таким чином малозабезпечених?
Легкі на підйом і добрі справи заводчани підтримали клич профкому – кожен зробив власний внесок у доброчинність. Зібрані речі, а це понад 30 мішків, передано у Кропивницький «Дім милосердя» для надання допомоги малозабезпеченим.
Акція не закінчилася, тож кожен має змогу проявити знову свої найкращі якості – підтримати тих, кому це украй потрібно. Контейнер для збору речей стоїть на прохідній «Гідросили» (вул. Братиславська) .
Сергій Олійник,
Голова профкому ЄППО «Гідросила»

«Прибій» кличе на відпочинок
Літо – час для відпочинку та оздоровлення. Як ніколи, цього року воно вдалося спекотним. Отож дітвора зі своїми батьками і родичами помандрувала на південь до Чорного моря на гідросилівську базу відпочинку «Прибій».
Це добре, що завод має власну базу відпочинку і працівники та члени їхніх родин, завдяки значній підтримці адміністрацій ПАТ «Гідросила», «Гідросила АПМ», Кіровоградського інструментального заводу «Лезо» мають змогу відпочити на березі моря. Адже половину вартості путівки ці підприємства беруть на себе. Цього року вартість пільгової 6-ти денної путівки з 3-разовим харчуванням складає 965 грн.
Перш за все приваблює територія бази відпочинку, вона має значну площу, тут багато зелені, чисто і гарно. Крім цього, забезпечене калорійне харчування.
Відрадно те, що база, яка побудована у 70-ті роки, збереглася, переживши буремні 90-ті, коли усе довкола зачинялося і руйнувалося. Весь цей час вона працює без перерв і збоїв. Щороку оновлюється інвентар, проводиться косметичний ремонт, аби відпочиваючі почувалися комфортно і отримували насолоду від відпочинку на морі.
Як свідчать відгуки постійних клієнтів «Прибою» - це справді чудовий куточок як для сімейного відпочинку, так і для дитячого оздоровлення. Щороку профспілковий комітет залучає на базу відпочинку спеціально для роботи з дітьми – організатора дозвілля та фінансує заходи, які потрібні для організації цієї роботи. З дітлахами проводять цікаві конкурси, ігри, спортивні змагання, веселі старти та інше. Нещодавно цікаво провели День Нептуна. Свято не залишило байдужими не тільки дітей, а й дорослих, які теж кидали в ціль кільця, співали, танцювали, змагалися з перетягування канату. Найактивніших дітей нагородили грамотами.
Відпочиваючі дуже вдячні , що на базі є такі спеціалісти. Адже у селищі Луговому понад 15 баз відпочинку і лише на «Прибої» працює організатор дозвілля.
Як би не змінювалася влада, політика, фінансові пріоритети для керівництва підприємств компанії «Гідросила» і профкому, найвищою цінністю залишаються людина, її здоров'я. Тому бережуть цю благодатну долоню землі біля моря, дбають про неї, вкладають необхідні кошти, аби вона ще довго-довго служила нинішнім і майбутнім працівникам заводу.
Марія Іванова

Про ювілей без прикрас
Нещодавно відзначалося 100-річчя утворення Української державної служби. Дата солідна, якою можна було б пишатися, але минуло це свято тихо, без зайвих емоцій. У мене теж воно не викликає ейфорії, адже від задекларованої державної служби, можна сказати, залишилися ріжки та ніжки, точніше, від нижчого її рівня. Це ж треба, так планомірно і методично принизити важливий державницький прошарок людей! Украй низькими зарплатами, розширенням кола обов'язків... Тому людей можна зрозуміти, святковий настрій у них замінився на страх перед ймовірним скороченням, урізанням гарантій і т. д.
Я часто думаю, хто якими подарунками зустрічає професійні свята? Аграрії – врожаями, металурги – виплавкою металу, лісівники – зеленими насадженнями... А чим можуть порадувати державні службовці? Сюрпризами. Наприклад, в Олександрійській РДА до професійного свята приурочили вихід із профспілки державних установ. Причому без попередження, обговорення ситуації, не прозвітувавши.
Профспілкова організація РДА завжди була, можна сказати, елітною, зразковою. На неї рівнялися інші профорганізації. Вона була доброю кадровою школою, з якої вийшло чимало керівників районного та обласного масштабу, очільників райкому профспілки. Вона сприймалася, як повітря, необхідність. Що ж трапилося? Де з'явилася тріщина? Швидше за все, вся справа в лідері, який не зумів згуртувати спілчанський колектив, пустив справу на самоплив.
Пам'ятаю, як в РДА створювалася профорганізація, усі, не вагаючись писали заяви на вступ, обіцяли виконувати Статут. І все забули. Чим завинила профспілка, що вони так легко знехтували її нормами і позицією? Значить самі не склалися як спілчани, забули про завоювання профспілки. Варто лише пригадати 2016 рік, коли перед державними службовцями була заборгованість із зарплати у 63 млн. грн. Йшли у відпустки без оздоровчих.
Саме тоді профспілка держустанов проявила свою принциповість, разом з ОДА домоглася виплат боргів і рік завершили без фінансової напруги. Хіба цього мало? Чим можуть бути незадоволені сьогодні працівники РДА? Зарплата, хай і невисока, але виплачується своєчасно. На жаль, у ЗУ «Про державну службу» не врахована вимога профспілки, що посадовий оклад має складатися із двох мінімальних зарплат (замість цього, є два прожиткових мінімуми), але це питання ми не знімаємо з порядку денного. Не хотів би, щоб сьогоднішніх державних службовців спіткала доля колишніх колег – людей напрочуд відданих, відповідальних і готових до самопожертви, які залишилися без гідної пенсії. Я з ними зустрічався, допомагав складати позовні заяви, звернення до керівників держави. (В області було зібрано 25 тисяч підписів). Ми їх не залишаємо і продовжуємо відстоювати їхні права на гідну старість. А сьогодні є частина держслужбовців, яка влаштовується у державні органи для майбутньої кар'єри, нехай і в іншій структурі, аби був запис: «працював у РДА».
Повертаючись до 100-річної дати, виникає питання: а чому не відзначають 25-річчя прийняття ЗУ «Про державну службу»? Мабуть, тому, що 100 років тому пакет для держслужбовців був більший, ніж сьогодні. До речі, наступний Закон знову звузив гарантії працівників.
Ще Скоропадський сказав: «Є державна служба – є держава».

Микола Наконечний: «Бригантина» - це моє життя"
Упродовж багатьох років літнє оздоровлення дітей ми пов'язуємо із знаним далеко за межами області, можна сказати, зірковим дитячим табором «Бригантина» Новоархангельського району. Той із дітей, хто побував у ньому хоч один раз, повертається знову і знову. А популярним заклад зробив унікальний керівник разом із досвідченим колективом. Наша розмова із директором «Бригантини», титулованою людиною, заслуженим працівником соціальної сфери, головою координаційної ради профспілок Новоархангельського району Миколою Наконечним – про будні табору.
- Миколо Теофановичу, що для Вас означає «Бригантина»?
- Оздоровчий заклад – це моє життя у повному розумінні слова. Мій життєвий принцип здавна: усе краще треба давати дітям, адже вони – наше продовження, місток у майбутнє. Я виріс у багатодітній сім'ї, тому принцип народився на вагомому підґрунті. І щоб моя теза не була голослівною, у 1991 році заявив у районі про те, що я йду у «Бригантину». Звідти якраз пішла людина і ніхто туди не рвався. Тоді у таборі було дуже складно: не вистачало продуктів, коштів на найелементарніше. А із 2000 року, коли ми стали на ноги і у таборі було що побачити, раптом знайшлися охочі забрати його, судилися з нами, але ми виграли три суди, причому у високопоставлених людей. У ті роки в області було 35 дитячих таборів, і на початку моєї діяльності «Бригантина» посідала 12 місце. Тоді був один показник для таборів – кількість оздоровлених дітей. Оскільки я людина самолюбива, то старався дряпатися вгору. І вдалося вивести «Бригантину» на високий рівень – у 2016 році вона посіла перше «оздоровче» місце в Україні. Це не тому, що ми такі хороші. Є такі табори, яким ми і в підметки не йдемо, але там зарплата в «конвертах», а ми працюємо прозоро. На першому місці у нас фонд заробітної плати, сплата податків, інвестиційна привабливість і грошовий обіг (не кількість оздоровлених дітей). Сьогодні ми фінансуємо 93 робочих місць, на жаль, тільки у літній період. Ми не просто виживаємо, а й розвиваємося.
- Навіть не знаю, ким треба бути, аби керувати таким закладом: і юристом, і фінансистом, і педагогом. Хто Ви за професією?
- Я – агроном за професією, за покликанням вчитель-організатор, а на сьогодні ще й економіст. У 2006 році мене прийняли членом Академії української технологічної академії на факультет економіка новітніх технологій. У 2010 році мені присвоїли звання заслужений працівник соціальної сфери, був членом правління всеукраїнської благодійної організації «Лелека», заступником голови обласного об'єднання корпорації лікувально-оздоровчих закладів. Мене часто запитують, як мені це вдається? Я пояснював свій принцип: якщо ти заробив 100 грн, не розтягуй їх. Візьми з них 10 грн, а 90 вклади у розвиток, наступного місяця уже буде 1000 грн, але тобі дістанеться 100 грн, але у виробництво можна вкласти 900 грн. І так щомісяця фінанси зростатимуть. Економічна сила цього мислення дала свої результати. Щоб вижити сьогодні, треба добре крутитися. Одна справа займатися виробництвом, приміром, спиртного, інша – оздоровленням. 63 дні на рік працюємо, а решту - утримуємо базу, територію, а це 10 га землі, плюс нерухоме майно.
- Як удалося зробити табір зразковим?
- Я об'їздив пів-України, брав участь семінарах. І куди б не поїхав, переймав усе краще. Цей досвід втілював у себе.

Підвели результати. Намітили подальші дії.

26 червня 2018 року в Кіровоградській обласній державні адміністрації  відбулось засідання обласної тристоронньої соціально-економічної ради.

На порядку денному розглянуті питання:

1. Про стан виконання Територіальної Угоди між Кіровоградською обласною державною адміністрацією, обласним об’єднанням організацій роботодавців та Федерацією профспілок Кіровоградської області  на 2014-2017 роки у 2017 році.

2. Про дії сторін соціального діалогу щодо збереження та розвитку трудового потенціалу та стан підготовки  інженерних і робітничих кадрів закладами вищої та професійно-технічної освіти області для потреб економіки регіону.

За результатами обговорення першого питання сторони соціального діалогу дійшли висновку, що реалізація зобов’язань за угодою в значній мірі  сприяла збільшенню майже  на 39 відсотків  надходжень до обласного бюджету, підвищення розміру середньої місячної заробітної плати на 45,8 %. За рахунок реалізації 39 інвестиційних проектів забезпечено нарощення  обсягів  промислового виробництва, створено понад 900 робочих місць.

Як і передбачалось угодою сторонами здійснено  конкретні заходи по зменшенню зарплатних боргів, зменшення відбулось на 64,5%. Сприяє цьому державний та громадський контроль за дотриманням законодавства про працю.

Налагодження стабільних соціально-трудових відносин підтримує високий рівень взаємодії сторін соціального діалогу.

Прийнято конкретні  рішення по вирішенню проблемних питань , що потребують посиленої уваги сторін, а саме:  виявлення фактів нелегальної зайнятості і зарплати, реалізації обласної  Програми зайнятості населення на 2018-202 роки, сприяння в освоєнні нових технологій підприємствами та ін.

За пропозицією Голови ФПО Баланенка М.О. Рада при йняла рішення по створенню і збереженню на підприємствах первинних профспілкових організацій.

Що стосується другого питання, то зважаючи на серйозні  проблеми в збереженні і розвитку трудового потенціалу області Рада вирішила:

- активізувати роботу по вирішенню регіональних проблем використання трудового потенціалу, захисту прав і гарантій працюючих,  визначивши пріоритетними завдання щодо забезпечення:   

раціонального використання  наявних робочих місць та недопущення їх необґрунтованого скорочення, запровадження запобіжних заходів щодо масових  звільнень за ініціативою роботодавців;

професійної  підготовки кадрів, перепідготовки та підвищення  кваліфікації працівників не рідше одного разу на 3 роки, навчання профспілкового активу;

безпечних умов праці та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці, зниження ризику втрати здоров’я і недопущення втрати життя  працюючих на виробництві;

посилення відтворювальної, стимулюючої функцій заробітної плати та забезпечення зростання реальних доходів працівників;

зміцнення охорони здоров’я, впровадження заходів профілактики захворюваності, особливо професійної.

-   обласній державній адміністраціїзабезпечити у 2018 році в повному обсязі  виконання зобов’язань за угодою;

- обласному об’єднанню організацій роботодавців рекомендувати суб’єктам господарювання запровадження програм та стандартів соціальної відповідальності бізнесу;

- при проведенні переговорів із укладання колективних договорів, змін та доповнень до них, намагатись включення до них взаємних зобов’язань, передбачених  ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», передбачати  додаткові  гарантії і соціально-побутові  пільги.

                                                                          Федерація профспілок

                                                                           Кіровоградської області