Архів новин
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Відзнаки за конкретну роботу

Відзнаки за конкретну роботу
Кіровоградський обком профспілки працівників держустанов (голова Віктор Федотов) запровадив власну відзнаку «Кращому профспілковому активісту». Нагороди під номером один удостоїлася голова профкому первинної організації профспілки територіального центру соціального обслуговування Ленінського району м. Кіровограда Світлана Запісочна. IMG 0311 cb5b3Вручення медалі місцевого рівня відбулося під час президії обкому профспілки, на якій розглядалося питання «Про роботу профорганізацій щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю в територіальних центрах області.
На фоні інших підрозділів, де рівень громадського контролю за станом дотримання законодавства про працю вимагає удосконалення, відзначалася діяльність терцентру Ленінського району. Зокрема, були названі конкретні результати роботи, спрямованої на поліпшення соціального захисту спілчан. У терцентрі повністю виконуються умови колдоговору: працівники проходять обов'язкові медичні огляди та навчання з охорони праці, окремим категоріям працівників проводиться доплата за шкідливі умови праці, при наданні щорічної відпустки виплачується матеріальна допомога на оздоровлення. При територіальному центрі за сприяння інституту розвитку людини «Україна» та обкому профспілки функціонує консультаційний пункт «Юридична клініка».
До усіх позитивів має безпосередню причетність голова профкому, яка тримає на контролі виконання кожного пункту колдоговору. Культпрацівник за фахом Світлана Олександрівна реалізує свої здібності музиканта, хореографа і вокаліста, організовуючи різні заходи і свята для спілчан. Вважає, що культмасові дійства повинні компенсувати колегам складність і напруженість роботи. Профспілкова робота йде паралельно з основними обов'язками – вона заступник завідувача відділення надання соціальної допомоги вдома. Піклуючись про клієнтів терцентру, не забуває про спілчан – її турботи і теплоти вистачає на всіх. Профспілкова робота стала сенсом її життя, ковтком повітря, адже живе і працює заради інших. Працюється їй легко, оскільки в особі директора Мирослави Верко знаходить повну підтримку і розуміння, тому всі профспілкові пропозиції не осідають у шухляді, а видаються на-гора. Керівник не тільки сумлінно виконує партнерську роль, а й бере активну участь у профспілковому житті. До речі, саме цей штрих став приводом для обкому профспілки для нагородження унікального директора Почесною грамотою.
Марія Іванова,
керівник прес-центру Федерації профспілок
Кіровоградської області

 

Доки триватиме затягування пасків?

Доки триватиме затягування пасків?
Сьогодні Україна переживає складні часи, а українців буквально накрила хвиля занадто вільних цін на продукти харчування і комунальні послуги, непопулярних урядових кроків, які закінчуються затягуванням пасків. Під нищівний удар, як завжди, потрапляють бюджетними. Наша розмова з головою обкому профспілки працівників культури Зоєю Кадук про реалії життя галузі. Отже, що чекає працівників культури взимку?Фото0469 585a7
- В умовах неоголошеної, але існуючої війни галузь культури і профспілка працівників культури перебувають у надзвичайно важких умовах. А попереду зима. Цієї пори нам завжди важко, нинішня зима лякає ще більше: вугілля немає, газ – в обмежених обсягах, ліміти на електроенергію зменшуються, а специфіка більшості наших закладів така, що необхідно працювати а темний період доби. Весь тягар війни уряд вкотре хоче перекласти на плечі рядових людей і не дуже переймається проблемами працюючих бюджетників. Розуміємо, як завжди, входимо в ситуацію, але... Сьогоднішні новації з міносвіти також не додають оптимізму. Я маю на увазі, двомісячні канікули взимку. А молодших школярів куди подіти? На роботу брати, запитують працівники культури. Важко, але не всім, зокрема, новим українцям. Тому профспілка вимагає від Кабміну знайти інші джерела наповнення та економії держбюджету, наприклад, за рахунок податку на багатство і розкіш, тобто за рахунок багатіїв і олігархів, а не за рахунок простих громадян, за рахунок невиплат зарплати народним депутатам, які не присутні на засіданнях ВР і т.д.
- Зараз активно обговорюється проект закону «Про внесення змін до Боджетного кодексу України», зокрема та частина, в якій йдеться про передачу державних, національних закладів культури у комунальну власність. Яку небезпеку таїть ця передача?
- Профспілка працівників культури висловилася за недопустимість передачі державних та національних закладів культури в комунальну власність, наголошуючи, що такий крок загрожує безпеці країни, оскільки знищує галузь в цілому. Недаремно кажуть: якщо хочеш зруйнувати країну, спочатку знищи її культуру. Мало того, що порушуються Конституція України, закон «Про культуру», ніхто не обрахував, скільки потрібно коштів, аби здійснити цю передачу і чи зможе громада фінансувати такі заклади? Оскільки національні заклади культури після передачі будуть належати громаді окремих регіонів, то їх організаційно-методичний вплив, науково-дослідницька діяльність не зможуть поширюватися на загальнодержавний рівень. Завдання і функції таких закладів будуть спрямовані лише на забезпечення потреб конкретної територіальної громади. Це не узгоджується з основним призначенням закладів національного рівня і призведе до скасування їх статусу. Що очікує українську культуру при передачі національних закладів культури у місцеве підпорядкування зрозуміло: знищення.
- Які ще пропозиції проекту викликають шок?
- Уряд пропонує вилучити із статті 87 Бюджетного кодексу України видатки, що здійснюються з державного бюджету не тільки на національні заклади, а й на позашкільні: музеї, заповідники, дитячі музичні та художні школи , школи мистецтв... Слід зауважити, що процес децентралізації галузі культури відбувся ще на початку 90-х років. Найбільшою зміною тоді стала передача закладів культури і мистецтва з державної форми власності в комунальну, на утримання місцевих бюджетів. Заклади передали, а кошти ні. Місцеві бюджети формувалися так, як і раніше, і ніяких змін, окрім негативних наслідків, не відбулося. Через слабкість місцевих бюджетів тисячі будинків культури, бібліотек і кінотеатрів, особливо у селах і малих містах опинилися без фінансування, чимало з них були закриті або перепрофільовані. Тобто, в державі фактично відбулася передача влади у сфері культури на місця, без відповідного фінансування та узгодженості щодо відповідальності і компетентності регіональних органів влади з центральними. Подібне намагаються вчинити і сьогодні з окремими закладами культури. Підтвердженням цього є виключення із ст..90-ї проекту згаданого закону слів: враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Знову намагання передачі без фінансування. 

- Мабуть, ще одним підтвердженням байдужості влади до галузі є відсутність запровадження «культурної субвенції», яка спрямовується на видатки поточного характеру: оплату зарплати, комунальних послуг та енергоносіїв... Яка реакція профспілки?
- Складається враження, що в закладах культури працюють роботи, яким не потрібна зарплата, сплата комунальних послуг. Профспілка зазначає, що без створення правового поля для здійснення фінансування державних чи комунальних закладів з різних джерел (державного, місцевого, благодійних фондів, міжнародних донорських організацій окремих меценатів) та значного розширення можливостей для надання закладами культури платних послуг, а також введення фінансових стимулів, що дозволяють більше 50 відсотків зароблених коштів використовувати на власні потреби, подібні рішення призведуть до повного знищення галузі культури. Задля збереження культурного потенціалу в країні профспілка категорично виступає проти проекту в такому варіанті і надає свої пропозиції.
- Не тільки здивування, а й обурення працівників культури і профспілки викликав підготовлений міністерством фінансів України проект закону «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення економічної стабілізації в Україні»...
- Так, планується встановити ряд непопулярних та антиконституційних заходів. Ставлячи за мету створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики, мінфін грубо порушує норми ст.. 22 Конституції України, в якій чітко зазначено: при прийнятті нових законів або внесенні змін до законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Хочу нагадати, що відповідно до положення про Міністерство фінансів воно у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а не нищить їх. Скасування діючих законодавчо встановлених норм соціальних виплат (доплат, надбавок) з метою переведення їх в ручне управління Кабміну не просто призведе до звуження існуючих прав і свобод, а фактично унеможливить подальше отримання працівниками культури зазначених соціальних гарантій у розмірах, визначених діючими законами. Мабуть, чиновникам, які розробили цей законопроект, треба частіше звертатися до Конституції України, не посягати на права та свободи громадян. В черговий раз, нехтуючи основами соціального партнерства, Мінфін навіть не планувало погодження з профспілковою стороною погодження важливого документу, запровадження якого позначиться на спустошеному гаманці працівника культури, і не тільки їх. У пояснювальній записці, зазначається, що законопроект не стосується питань соціально-трудової сфери. А якої стосується? Профспілка культури наголошує, що діяльність Міністерства фінансів у складі Кабміну має відповідати справді демократичній сутності держави. Про які права і свободи громадян може йти мова, якщо посилаючись на правові аспекти, зазначені в Конституції, Бюджетному кодексі, КЗпП, міністерство фінансів свідомо попирає ці документи? Сьогодні, коли в нашу домівку прийшла біда, працівники культури, розуміючи вкрай складну ситуацію, не просто туго затягнули паски, за власним бажанням віддають останню копійчину воїнам, які захищають територіальну цілісність і суверенітет країни. Тому люди, які щодень сподіваються на найшвидше настання миру, збентежені черговими спробами утиснути соціальні права працюючих та не можуть сприйняти антисоціальні пропозиції мінфіну. Більше того, призупинення виплат державних соціальних гарантій передбачено не на деякий час, до стабілізації ситуації, а призведе до їх повного скасування шляхом внесення змін до діючих законів. Узаконення назавжди наштовхує на жахливу думку, що чиновники обачливо передбачають ведення воєнних дій і в подальшому. А пояснення фінансово-економічного обґрунтування, в якому зазначається, що реалізація законопроекту сприятиме уникненню вишукання додаткових видатків держбюджету у 2015 році, джерела покриття яких відсутні, та забезпечить економію бюджетних коштів і гарантуватиме часткове збалансування державного бюджету, виглядають дещо цинічно. Врешті-решт прямий обов'язок мінфіну та мінекономіки забезпечувати пошук фінансових ресурсів в необхідних обсягах та джерел покриття видатків для здійснення зазначених на державному рівні зобов'язань та гарантій. Навіть за умови відсутності достатнього обсягу коштів виконавча влада не повинна провокувати породження соціального вибуху серед найбідніших верств населення.
Розмову вела Марія Іванова, керівник прес-центру ФПО

 

Виявили больові точки і поставили завдання

Виявили больові точки і поставили завдання
Засідання ради Федерації профспілок Кіровоградської області проходило у тривожний для країни час, тому обговорювалися питання, які найбільше турбують спілчан: ситуація на сході країни, зростання цін, заморожені зарплати і, зрештою, що робить держава, аби послабити тягар, який ліг на плечі працюючої людини? Як зазначив голова ФПО Сергій Петров, найбільше хвилює зниження темпів росту промислового виробництва, в окремих галузях різке падіння його обсягів і як наслідок зменшення потреби у застосуванні праці. Зважаючи на гостроту проблеми, захист кожного робочого місця і права працівника на працю для членських організацій має стати завданням номер один - треба домогтися укладення колдоговорів, які б гарантували збереження зайнятості, що стане пріоритетним мотиваційним фактором профспілкового членства .
Йшла мова про потребу більш активної протидії профспілок намірам уряду щодо скорочень, оптимізації, ліквідації... Влада має наміри оптимізувати освіту, охорону здоров'я, культуру, галузі, які формують інтелект українців, оберігають їх здоров'я. Урядом в черговий раз запроваджуються заходи жорсткої економії коштів, які призводять до зубожіння людини праці через зростання цін і тарифів на життєво необхідні послуги, що відбувається одночасно із заморожуванням державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, підвищенням податків та зборів. Так, у липні розмір мінімальної зарплати уже на 432 грн. занижено порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скоригованим на податок на доходи фізичних осіб. Для бюджетників ця різниця складає 798 грн.
На думку Сергія Петрова, останнім часом Верховною Радою України не виважено приймаються закони, що суттєво знижують соціальні стандарти і обмежують права та інтереси працівників, причому здійснюється це у порушення законодавства без згоди профспілок. Зараз Мінфіном внесено до Верховної Ради законопроект «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабільності в Україні». І знову Уряд вирішив забезпечити «стабільність» в основному за рахунок найманих працівників. Стосуються ці зміни не лише оплати праці, а й пенсійного забезпечення та соціального страхування. Крім того, пропонують обмежити права територіальних громад, зокрема змусити приймати рішення про ліквідацію бюджетних установ. Більше того, проектом запропоновано відмінити ст. 44 Закону про профспілки щодо відрахування коштів первинним профорганізаціям на оздоровчу і фізкультурну роботу, припинити надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб Фондом соціального страхування з ТВП.
Федерація профспілок області звернулась з заявою до Голови Верховної Ради України та народних депутатів від Кіровоградщини щодо неприпустимості прийняття законопроекту, адже в державі досі не розпочато дієву боротьбу з корупцією та тіньовою економікою, а весь тягар кризи та війни перекладено на плечі працюючих, що може спровокувати породження соціального вибуху серед найбідніших верств населення.фото Петрова 36830
Болючим для Кіровоградщини залишається питання рівня оплати праці, адже він на 20 відсотків менший, ніж в Україні. За стратегією розвитку області в наступному році реальна зарплата повинна зрости порівняно з 2012 роком на 45 відсотків – сьогодні відбувається лише її зниження. Під час складних переговорів з роботодавцями при укладанні територіальної угоди (майже рік пішов на узгодження рівня зарплати) профспілковій стороні закидали докір: в державі війна, а профспілки про робочі місця і зарплату, але хто забезпечить фронт, якщо зупиняться підприємства і не буде зарплати у людей? Отже, пріоритетним має бути завдання щодо недопущення скорочення рівня оплати праці, забезпечення виконання норм генеральної, галузевих і територіальної угод.
Нелегко сьогодні і роботодавцям. Розрив економічних зв'язків, відсутність дієвої підтримки уряду, навіть перешкоджання роботі... Саме такими можна назвати серпневі драконівські ліміти на електроенергію, які ледве не зупинили провідні підприємства. ФПО стала на їх захист, звернулася до обласної влади про припинення таких дій. У роботодавців і профспілок є спільний інтерес: збереження кадрів, недопущення ситуації, коли на новітньому устаткуванні не буде кому працювати.
Не менш важливим для профспілкових організацій області є реалізація прав профспілок щодо забезпечення нормальних умов праці. Турбує ситуація, яка складається у бюджетних закладів. Якщо раніше через бюджети хоч якось вдавалось добиватись виділення коштів на охорону праці, то згаданим законопроектом Мінфіну пропонується припинити фінансування бюджетників на охорону праці.
Зараз, коли здійснюється спроба знищити певні здобутки профспілок у соціальній сфері, їх дії мають бути більш рішучими. Вони повинні виробити нові інструменти впливу. Якщо нагальні проблеми не вирішуються за круглим столом, то треба переходити до активних дій. Крім того, Сергій Петров переконаний: не можна розпорошувати свої сили і братись за вирішення одразу всіх проблем. Треба взяти одну, наприклад: розмір економічного обґрунтування прожиткового мінімуму і довести до вирішення. Поки що її обговорення схоже на топтання на місці.
Сергій Петров висловив велике сподівання, що профспілкова сторона цілеспрямовано проведе переговори із соціальними партнерами при укладанні Генеральної угоди і членські організації отримають документ, який стане фундаментом для економічного і соціального захисту працівників.
Марія Іванова, керівник прес-центру ФПО

 

Люди – найбільша цінність незалежної України

Люди – найбільша цінність незалежної України
В історії кожного народу є дати і події, які стають доленосними, історичними. Безумовно, для українського народу, для всієї профспілкової родини – це день проголошення незалежності нашої держави. Вперше День Незалежності України було відзначено16 липня 1991 року. Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановила: вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
Незалежність — вибір усього українського народу, який одностайно вирішв йти власним шляхом у розбудові держави. Фундаментальний принцип цього вибору — усвідомлення спільних цінностей та майбутнього для всіх громадян України. Саме відчуття впевненості у завтрашньому дні, розуміння, що забезпечення всіх базових матеріальних, особистих, політичних, соціальних, духовних і культурних потреб залежить від незалежної України — об'єднує український народ для досягнення загальних завдань і цілей.
На світовій арені Україна з самого початку виступила як миролюбна держава, що сповідує демократичні цивілізаційні цінності, шанує принципи та норми міжнародного права й прагне до взаємовигідного співробітництва з усіма членами міжнародного співтовариства. Проголошення Незалежності увінчало багатовікову боротьбу українців за право мати власну державу, вільно розвивати національну культуру, бути повноправним членом міжнародної спільноти. Зміни торкнулися усіх сфер життя. Утвердження незалежності держави значно вплинуло і на трансформацію профспілкового руху в Україні. Розпад Радянського Союзу, демократизація відкрили дорогу для самостійної діяльності професійних організацій, підвищення їхньої ролі у суспільстві.
6 жовтня 1990 року на Установчому з'їзді професійних спілок України в Києві було створено Федерацію незалежних профспілок. Утворене на принципах добровільності входження (на базі Укрпрофради) об'єднання проголосило свою незалежність від державних органів, будь-яких політичних партій і рухів, що з 1999 року законодавчо врегульовано у Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Важливою віхою на шляху реформування профруху став ІІ (позачерговий) з'їзд ФНПУ у листопаді 1992 року, на якому було прийнято Програму професійних спілок України. Федерацію незалежних профспілок України було перейменовано на Федерацію профспілок України. Активно включившись до змін у політичному та соціальному житті суспільства, профспілки зайняли свою належну нішу, визначили стратегію і тактику діяльності, дієві форми впливу профспілок на захист інтересів найманих працівників.
Профспілки України і надалі послідовно відстоюватимуть трудові, соціально-економічні права та інтереси членів профспілок, братимуть активну участь у суспільно-політичних процесах, що відбуваються в країні, докладатимуть зусиль для прискорення подолання економічної кризи.
Українці вірять, що подальше утвердження державного суверенітету й демократії, розбудова конкурентоздатної ринкової економіки, активна участь у житті світового співтовариства, продуктивна праця на робочих місцях – це надійна гарантія процвітання України. День незалежності дуже співзвучний з одвічними прагненнями профспілок: до волі, демократії і соціальної справедливості, тому щороку ми беремо участь у загальнодержавних святкових заходах. Сьогодні Україна в небезпеці – сусідня країна посягнула на нашу територіальну цілісність, тож День незалежності, як ніколи, має згуртувати нас під українським прапором, у єдиному прагненні до волі, демократії і миру. Тисячі патріотів боронять на сході цілісність нашої країни, відвойовують мирне небо. Ми їм дуже вдячні за це. Профспілки не залишилися байдужими до проблем армії, буквально з перших днів відгукнулися і долучилися до підтримки Збройних сил України чимало організацій профспілок – обласних, районних і первинних, перерахувавши кошти на спеціальні рахунки. Окремі обкоми профспілок значну допомогу надали 3-му окремому полку спеціального призначення «Кіровоград». Цього року День Незалежності ми зустрічаємо в особливих умовах - перевірки на патріотизм та відданість країні.
Саме у День Незалежності ми розуміємо, що духовний та економічний потенціал регіону, нашої держави забезпечують талановиті, працьовиті люди. Хочеться подякувати кожному працівникові, кожному спілчанину за сумлінну працю у цехах підприємств, у сільському господарстві, у закладах освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі, споживчої кооперації. Саме працівники, кожен на своєму робочому місці, є найбільшою цінністю нашої незалежної країни. Вірю, що спільними зусиллями ми збережемо мир і спокій, збудуємо квітучу, заможну державу.
Сергій Петров,
Голова ФПО

 

Завжди готові допомогти

Завжди готові допомогти
Обком профспілки працівників освіти і науки України, всі його структурні ланки, в т.ч. профорганізації працівників та студентів вишів буквально з перших кроків АТО надають матеріальну допомогу та іншу підтримку її учасникам, приділяють значну увагу сім'ям учасників бойових дій і особливо сім'ям загиблих воїнів.
Виборні профспілкові органи проводять роз'яснювальну роботу серед членів профспілки та представників місцевих громад, особливо в сільській місцевості, доводять до їх відома законодавчі та нормативні документи про пільги і гарантії учасникам бойових дій в рамках АТО, використовуючи з цією метою місцеві та обласні засоби масової інформації, можливості Інтернету та інші форми роботи..
Члени освітянської профспілки, в т.ч і обком профспілки сприяють влаштуванню жителів східної частини країни, які вимушені були переїхати із зони бойових дій до нашої області, забезпечують навчання в школах та перебування в дошкільних навчальних закладах їх дітей.
Обком профспілки надав благодійну допомогу студентам з Луганської області, які перебували на відпочинку та лікуванні в санаторії-профілакторії «Юність» Кіровоградського педуніверситету. Чимало працівників освітянської галузі області взяла участь в перерахуванні коштів на потреби української армії користуючись засобами мобільного зв'язку.
Олександр Доценко,
заступник голови обкому профспілки
працівників освіти у науки Укрїни

 

Це наш святий обов’язок

Це наш святий обов'язок
Сьогодні ніхто не може залишатися осторонь тих подій, які відбуваються на сході країни. Зовсім мало знайдеться людей, які б не допомагали у цей час державі, військовим, не розділяли біль втрат найкращих синів Вітчизни. Профспілкам, як кажуть, сам Бог велів відгукнутися і долучитися до підтримки Збройних сил України. З початку ведення бойових дій ми постійно перераховували кошти на спеціальні рахунки. Сьогодні вибрали конкретну адресу: 3-й окремий полк спеціального призначення «Кіровоград», ознайомилися з його потребами.
До нас звернулися з проханням, яке на сьогодні актуальне: забезпечення бійців вітамінами. Ми радо відгукнулися і виконали заявку. У цій акції взяли участь обкоми профспілок працівників охорони здоров'я, державних установ, культури, житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення та міськком профспілки працівників освіти і науки (Н.Дзюба). Кожен з них виділив чималу суму для підтримки кіровоградських бійців. Пізніше виникло інше прохання: допомогти придбати спеціальний бінокль. Обком профспілки працівників держустанов вніс свою частку для вирішення цієї проблеми.
Коли проводжали бійців 3-го окремого полку, з'явилася інша потреба завантажити їх мінеральною водою – і цю у складчину з обкомами профспілки (до перелічених додався обком профспілки працівників АПК) заявку виконали. Ми не переводимо допомогу у гроші. Справа не в їх кількості, адже цей вчинок не для хизування, а від душі. Це наш святий обов'язок. У кожної організації профспілки, у будь-якого спілчанина має бути відчуття необхідності. Думаю, без закликів і наполягань кожна свідома людина має підставити плече армії у складний період. Час не чекає. З розумінням слід віднестися до ситуації і внести свою часту для перемін на краще, бо ніхто, крім нас і без нас це не зробить.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки працівників
державних установ

 

Співпраця дає свої результати

Співпраця дає свої результати
Влітку про таке підприємство, як ТЕЦ, ми не думаємо – воно у пошані взимку. А щоб у холоди ми згадували його не злим – тихим словом, влітку тепловикам треба добре попріти. Зараз на Кіровоградському КП «Теплоенергетик», яке обігріває третину Кіровограда, повним ходом йдуть ремонтні роботи. Це державна політика і особиста позиція директора Сергія Кравченка: у зв'язку із зменшенням поставок газу, треба освоювати альтернативні види палива. Помітний внесок у цю справу робить і профспілковий комітет. На столі керівника лежить виписка – нагадування про виконання комплексних заходів з охорони праці за підписом голови профкому Ольги Синицької.
Якщо спочатку у взаєминах директор - профком були тертя, то сьогодні вони переросли у повне порозуміння. Сергій Григорович переконався, що голова профкому принциповий лідер, точку зору якої ігнорувати не можна. З часом вибудували модель, можна сказати, зразкової співпраці. Якщо подала Синицька заяву на допомогу працівникові, не вийде з кабінету керівника, поки той її не підпише. Посилається на колективний договір, у якому виписані пункти на всі випадки виробничого і позавиробничого життя, привчила до цього документа. Не так давно керівник складав, так би мовити, екзамен – звітував про його виконання. А звітувати було про що. За два роки його роботи на підприємстві відбулися солідні зрушення, ремонти, про які раніше лише мріяли.
- До ремонтної кампанії ми підходимо серйозно, - говорить Сергій Григорович. - Ще з осені складаємо плани, коригуємо їх, уточнюємо, накопичуємо ресурси. Тобто, не чекаємо авралів і манни небесної. І буквально з нового року починаємо ремонти. Великий обсяг робіт виконали на підрозділі у селищі Новому: замінили фільтри, полагодили котли, частину тепломереж, замінили труби, привели у божий вигляд греблю. Слабне місце підприємства – мережі. Потроху міняємо, виставляємо правильний гідравлічний режим (при цьому маємо економію і ліквідуємо перепади температури). Головні зусилля сьогодні зосереджені на відновленні мазутного господарства, яке не експлуатувалося 15 років. Вимушені кланятися йому і переходити на мазут. Прогнозоване скорочення газу на 30 відсотків для нас смертельно, тож рухаємося в альтернативному напрямку. Хоч мазут задоволення теж не з дешевих, але це вихід. Крім того, змонтували установку, яка виробляє газ з вугілля. Плануємо запуск ще двох таких установок. До речі, саме ця ідея - відновлення вугільної ТЕЦ на Кіровоградщині була мені запропонована. Тобто, мій приїзд пов'язаний з технічними планами, а досвід дозволяє їх реалізувати. Їхав на рік, та затримався. Цими днями міська рада за клопотанням трудового колективу (ініціатор голова профкому) продовжив зі мною контракт. Працюється мені нормально, тому що оточують грамотні, досвідчені фахівці. У Кіровограді у мене немає нічого особистого, ніякого кумівства, інших зв'язків. Є підприємство і 550 його працівників. Тобто, загальний інтерес – зберегти виробництво і вдихнути в нього нове, сучасне дихання. Це для мене принципово. Ціную спеціалістів високого ґатунку, до них зараховую і Ольгу Миколаївну – при її навантаженні начальника зміни вона знаходить час для громадської роботи. І виконує її не для галочки, а за покликом душі.
Якщо директор бачить, в першу чергу, виробництво, то Ольга Синицька робить проекцію на соціальну площину і спрямовує у цей бік його мислення. Декому у зв'язку з кризою доводиться урізати соціальні пакети, а на ТЕЦ їх бережуть як зіницю ока. Фінансуються усі програми з двох джерел – профспілкового і підприємства. Щороку оздоровлюють дітей – 50 відсотків путівки оплачує підприємство. Походи, екскурсії вихідного дня – який маршрут спілчани замовили, такий і виконується. Надання матеріальної допомоги, доплати, премії – ці питання обов'язково погоджуються з профкомом. Під особливим контролем профспілкового комітету питання охорони праці. В опалювальний період працівники забезпечуються спецодягом, молоком, працює недорога їдальня. Відповідно до комплексних заходів ремонтуються дахи. За наполяганням профкому полагодили, вибачте, вбиральню, яку антикварний вік явно не прикрашав. Результат уважного ставлення до охорони праці на виду – за останні 2-3 роки не було виробничих травм.
Ольга Миколаївна – голова профкому від Бога. Змінювалися керівники, але вона ніколи ні перед ким не прогиналася – міцно стоїть на захисній позиції: людей в образу не дає. Особливо розкрилися її бійцівсько-лідерські здібності у той недалекий період, коли підприємство перебувало в оренді. Довелося повоювати, адже зарплатні борги сягали до 9 місяців. І прес-конференції давала, і в прокуратуру зверталася... І в тому, що підприємство розпрощалося з горе-орендарями, є і її заслуга. Сьогодні зарплата виплачується чітко, у визначені колдоговором терміни. Нещодавно навіть змогли дещо підвищити платню. З таких перемог і складається її профспілкове життя. Радіє, коли може чимось зарадити, підказати, проконсультувати. Коли після зміни люди поспішають додому, голову профкому ще довго не відпускають громадські справи, які стали частиною її життя.
У Ольги Миколаївни, як для жінки, рідкісна професія – технік-електрик, тобто, і душа, і мислення у неї технічне. На ТЕЦ, якій віддала кілька десятків років (приїхала сюди за направленням) почувається як риба у воді, тому їй легко вирішувати і виробничі питання, і соціальні. І ТЕЦ, і Кіровоград, і Україна для неї, росіянки, давно стали рідними. Засуджує агресивну політику Російської Федерації, бажає миру і добробуту Україні.
Марія Іванова, керівник прес-центру ФПО

 

Захисні кроки профспілок

Захисні кроки профспілок
Сьогодні профспілки опинилися в дуже складній ситуації. З одного боку воєнна ситуація на сході країни і люди, які захищають нашу землю, наш суверенітет, а з другого – працівники, які фактично забезпечують життєдіяльність всієї країни. І в той же час всіляко допомагають патріотам на гарячих точках сходу. Звичайно, доводиться балансувати: і армійців підтримати, і працівників захистити, у яких фінансові можливості не безмежні, прямо скажемо, мізерні. І навіть їх уряд постійно намагається урізати.
Так, положеннями проекту Закону України «Про внесення змін до Державного бюджету на 2014 рік» планувалося значне погіршення соціально-економічних прав працівників. Це обмеження розмірів законодавчо гарантованих соціальних виплат пенсіонерам, чорнобильцям, дітям війни, військовослужбовцям, ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань.
Незважаючи на висловлені думки про передчасність запровадження особливих правил регулювання бюджетної політики в умовах ще не введеного у повному об'ємі воєнного стану, народними депутатами прийнято низку необґрунтованих норм, що регулюють бюджетну політику в умовах його введення, зокрема: державні соціальні стандарти та гарантії застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. Враховуючи поведінку нашого Кабміну, в разі надання йому особливих повноважень нелегко спрогнозувати, що в першу чергу він візьметься за найбільш незахищених.
Профспілки, з розумінням поставилися до необхідності пошуку коштів на утримання Збройних сил України, але не погодилися з рядом його норм, які різко звужують права працівників, відчутно зменшують їх доходи (особливо це помітно у зв'язку з ростом цін), а в масштабах бюджету країни ця економія малопомітна. Профспілки зі своїми альтернативними пропозиціями звернулися до Верховної Ради України, Кабміну і як результат із згаданого закону виключено такі антисоціальні норми, як
- зупинення дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;
- зупинення застосування положення статті 26 ЗУ «Про выдпустки» та статей 32,56 та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше, ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) у всіх сферах діяльності;
- здійснення керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, а також керівниками інших бюджетних установ та підприємств, установ і організацій, які отримують підтримку з бюджету заходів щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах;
- надання права керівникам бюджетних установ у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження зарплати на визначений цими керівниками термін.
Ще раз хочу підкреслити, що завдяки активним діям профспілок ці антисоціальні норми виключено із закону.
Сергій Петров,
голова ФПО

 

УТОС подає сигнал SOS

УТОС подає сигнал SOS
Життя Кіровоградського навчально-виробничого підприємства УТОС можна розділити на дві частини: до ринкових умов і після. До зміни суспільної формації воно процвітало. Йшли замовлення на основний вид продукції – фільтри для автомобілів. Відповідно були заробітки, діяли соціальні програми не тільки для працюючих, а й для ветеранів праці, які перебували на профспілковому обліку. Для людей з особливими потребами підприємство було, у повному значенні слова, сенсом життя: давало не тільки робочі місця, а й можливість реалізувати свої таланти, спілкуватися у бібліотеці чи клубі, оздоровлюватися на власній базі відпочинку...
Ринкові відносини різко обірвали цю ідилію. Далеко не всі здорові і сильні могли вписатися у цю круговерть, а незвичне підприємство і поготів. Фільтри почали випускати інші підприємства, з якими конкурувати УТОСу було не під силу. Поступово з казково-наповненого життя товариство почало скочуватися у яму. Щоб не працювати на склад, припинили випуск фільтрів. Працівників почали переводити на неповний робочий день, фахівці йшли з підприємства, яке втратило перспективу. Залишилися найбільш віддані, які борсалися у пошуку порятунку. Пережити ринкові буревії їм допоміг обком профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості і побутового обслуговування населення. Тоді саме обком не допустив масового скорочення працюючих. Хапаючись за соломинку, працівники обкому разом з ФПО час від часу звертаються до об'єднання організацій роботодавців з пропозицією розмістити на підприємствах замовлення на виготовлення нескладної продукції широкого вжитку, доступного незрячим.
На жаль, поки що жодне підприємство не кинуло рятівну соломинку УТОСівцям. Вихід шукають самотужки: знаходять тимчасову роботу, здають колишні цехи в оренду. Не сприяла стабілізації підприємства і часта зміна керівників, які не затримувалися не на хлібному місці. Наслідки такої ситуації – нарощування боргів із зарплати. Здавалося, підприємству не звестися з колін, та сталося диво – більше року тому його очолив Вадим Савченко, небайдужа до долі інвалідів людина, і справи зрушилися з мертвої точки.
- Вадим Ігоревич виправдав наші надії, - розповідає заступник директора Валентина Раєва, - освоює нові види продукції, шукає шляхи виходу з кризи, можливості погасити борги із зарплати. Поточну виплачує і трохи гасить боргову спадщину. Це справді героїчний вчинок – взяти підприємство, на якому працюють інваліди. Співчуває їм, підтримує. Так, з його ініціативи товариство подарувало багатодітній сім'ї шкільну парту. По можливості підтримує інших працівників. Нам міг би допомогти фонд захисту інвалідів, який працює з подібними підприємствами, наприклад, виділити кошти на розвиток, але з тими, хто має заборгованість, він не працює. Ось таке виходить замкнуте коло. Наші особливі працівники дивляться на керівництво з надією, адже з підприємством у них пов'язане повноцінне життя. Якби вдалося видряпатися, могли б влаштувати більше інвалідів. У нас є гуртожиток для іногородніх. Наше підприємство знають, тож просяться на роботу. У нас створені умови не тільки для роботи, а й для дозвілля. Приємно, що серед інвалідів є чимало високопрофесійних фахівців, цікавих людей. Голова профкому Оксана Андрієнко, вчитель за освітою, веде гурток «Дозвілля» - на спеціальних пристосуваннях шиють м'які іграшки, які об'їздили чимало виставок. Завдяки їй, профспілкова робота кипить. Оксана – незмінна ведуча різних заходів, веде групу здоров'я. Наші працівники комплексують відвідувати спортивні чи культурні заклади, а у своєму оточенні почуваються, як риби у воді. Олександр Меркулов керує естрадним гуртком, який став лауреатом кількох конкурсів. Знаний і улюблений в Кіровограді народний хор «Червона калина». Задоволені працівники і юристом з вищою освітом Сергієм Рокожицею, який працює за спеціальною озвученою комп'ютерною програмою. І виробничі справи веде грамотно, і колегам надає безплатні консультації. Словом, для повного щастя нам не вистачає замовлень і повної зайнятості.
- В цьому році, - ділиться думками Валерій Савченко, - ми могли б уже процвітати, але, у зв'язку із складною ситуацією в країні, програми, створені раніше, згорнуті. Основна програма - «Шкільна парта» більш як на 500 тис.грн була зроблена під наше підприємство. Тепер вона підрізала нам крила. З минулого року освоїли випуск шкільних парт, маємо відповідний сертифікат, але поки що задовольняємося поодинокими замовленнями. Освоїли також всі види дитячих ігрових майданчиків. У цьому напрямку добре співпрацюємо з народним депутатом Андрієм Табаловим. В цьому році склали з його допомогою соціальний проект на виготовлення майданчиків на 200 тис.грн. Це єдина людина в Кіровограді, яка нас підтримує. Але без допомоги держави таким підприємствам, як наше, вижити важко. Ми не просимо гроші – люди з особливими потребами хочуть самі заробляти, відчувати стабільність. За півтора роки придбали більш як на 20 тис.грн обладнання, почали працювати за новими технологіями. Якби не думали про перспективу, могли б їх просто витратити на зарплату, але не змогли б тоді випускати продукцію.
Для того, щоб підприємство запрацювало, потрібно 5-8 років. УТОС менш ніж за 2 роки освоїв вісім видів продукції. І далі планує розвиватися. Директор у пошуках спонсора, щоб закупити сучасний універсальний верстат для випуску цегли, який при потребі можна переобладнати на випуск бордюрів чи тротуарної плитки. Як би там не було, а потреба у будівельних матеріалах буде, значить підприємство на правильному шляху. Тим більше, собівартість завдяки пільгам буде нижчою, що вплине на ціну продукції. Мрій і планів у керівництва багато, головне, відчути впевненість і плече державної допомоги.
Жанна
Бориско,
Марія Іванова
м.Кіровоград

 

Поштова стежка Валентина Спусканюка

Поштова стежка Валентина Спусканюка
Поділ на жіночі і чоловічі професії існує чисто умовний: слабка стать підкоряє мужню справу, а сильна добре освоюється на полегшеному, але клопітному поприщі. Чи часто можна побачити серед листонош чоловіків? Звісно, ні – ніби не для них ця «легка» робота. А Валентин Спусканюк так не вважає. DSC 0384 52e12Не один рік відбігав від хати до хати із сумкою листоноші. Коли переріс себе на цій посаді, його призначили начальником пересувного відділення поштового зв'язку №36 Голованівського цеху обслуговування споживачів УДППЗ «Укрпошта». Саме за високий професіоналізм його нещодавно відзначено Дипломом Федерації профспілок області «Майстер Кіровоградщини».
... Для Валентина Васильовича залишається і досі загадкою: чи доля привела його на пошту, чи випадковість? Школярем любив забігати у відділення зв'язку – допомагав сортувати газети і журнали. Хлопці після уроків йшли грати у м'яча чи до інших розваг, а він проклав свою стежину на пошту. Завиграшки розкладав свіжу періодику, непомітно вбирав дружну атмосферу в колективі. Кмітливого і старанного хлопчика полюбили. Одна листоноша часто хворіла і позаштатного працівника попросили на канікулах підмінити її. Погодився з вискоком. Потім продовжував практику після уроків.
- Добрим стимулом для мене були схвальні слова односельців: «Ти молодець, швидко розносиш пошту!», - розповідає Валентин. - Додавало настрою те, що мене уже знали, старші першими віталися. Тому після закінчення школи, без вагань, влаштувався листоношею. Не вважаю, що це не чоловіча справа. Обслуговувати людей, доставляти їм задоволення, приносити радість чи новину у кожну домівку – це здорово. Мені подобається спілкуватися з односельцями, бути політінформатором. А яке приємне відчуття, коли тебе чекають! Це зараз листування витісняє мобільний зв'язок, а раніше масово писали листи. Я знав все: хто чекає листа від сина з армії, хто від дітей з іншого міста, допомагав писати відповіді. Радість від отриманої звістки передавалася й мені, тож завжди працював на піднесенні. Коли зрозумів, що це справа мого життя, вступив до Одеського технікуму електрозв'язку.
Дипломованому спеціалісту вже довірили іншу посаду. Що входить в його обов'язки? Він забезпечує обмін інформацією з операційними вікнами, стежить, щоб не було затримок доставки поштових відправлень, тобто, на ньому контроль за діяльністю сільських відділень. Молодому чоловікові, який пройшов різні сходинки у поштовому зв'язку, все вдається і все під силу, нарікань від людей немає, а це найвищий показник його роботи. Колективом він задоволений – усі працюють злагоджено і дружно. Велику роль у створенні сприятливої атмосфери відіграє обласна організація профспілки. У різних ситуаціях люди відчувають її підтримку. Під опікою обкому профспілки літнє оздоровлення працівників і їхніх сімей, путівки – за пільговою, доступною ціною.
Марія Іванова,
керівник прес-центру ФПО

 

Коли мрія переростає в улюблену справу

Коли мрія переростає в улюблену справу
Юлія Свистун хоч і не медичний працівник, але свою причетність до галузі відчуває сповна. Вона – заступник головного лікаря з економічних питань Онуфріївської центральної районної лікарні, простими словами, фінансовий Бог. Від економічних прогнозів-планів, мудрих розпоряджень залежить фінансове благополуччя закладу. А, як відомо, лікують не тільки фахівці і медикаменти, а й стіни, в яких перебуває хворий. За цей «бік медалі» якраз і відповідає Юлія Григорівна. DSC 0354 46d73Не так давно у житті фінансиста сталася приємна подія: за професійні якості її відзначено Дипломом Федерації профспілок області «Майстер Кіровоградщини».
Як добра господиня, фахівець знає, як спрямувати навіть невеличкі грошові потоки, яку проріху залатати в першу чергу. Будь-яка справа їй вдається. Мабуть, тому, що і мрія, і професія, і посада вдало поєдналися. Економістом мріяла стати ще зі школи, тож освоювала у виші професію на одному диханні. Потім мрія переросла в улюблену справу. Професіоналізм, помножений на працездатність, завжди дає результати. Спочатку Юлія працювала рядовим економістом, потім її статус зріс до заступника головного лікаря.
- Звісно, лікарня, як і вся бюджетна сфера, живе сутужно, - ділиться думками Юлія, - але ми стараємося, поліпшити умови перебування пацієнтів, зробити ремонти. Приємно відчувати, що у загальній справі, спрямованій на якісне одужання пацієнтів, є і мій внесок. А ще тішить душу, що твою роботу помічають. У лікарні був проведений міні-конкурс і на моє здивування висунули мою кандидатуру для участі в обласному заході. Я вперше була на святі «Майстри Кіровоградщини», яке щороку організовує ФПО. В захопленні від гарного дійства. Сьогодні людям праці, мабуть, як ніколи, потрібні увага і добрі слова. В лікарні діє профспілкова організація – її вплив відчуває кожен працівник. Звертаємося з різними питаннями. Якщо вони не вирішуються на нашому рівні, профком на постійному зв'язку з обкомом профспілки працівників охорони здоров'я. Це наша паличка-виручалочка на всі випадки життя. Дуже оперативно нас консультують, надсилають потрібні документи. Словом, у цьому непростому житті ми не залишені напризволяще. Тільки профспілка може підтримати, порадити і подарувати насолоду у вигляді свята.
Лариса Козлова,
голова обкому профспілки працівників
охорони здоров'я

 

Спілкуватися з розжареним металом треба на «Ви»

Спілкуватися з розжареним металом треба на «Ви»
ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» Голованівського району для жителів селища – це справжній всесвіт, навколо якого обертаються всі і вся. Буквально у всіх жителів доля прямо чи опосередковано пов'язана з підприємством, тож моляться на нього, аби працювало і розвивалося. Плавильнику металургійного цеху Володимиру Головку комбінат теж дав путівку в життя – з невмілого випускника школи перетворив на висококваліфікованого фахівця. Не так давно його відзначено на обласному конкурсі «Майстри Кіровоградщини», який щороку організовує ФПО.DSC 0295 8b3c9
Володимир виріс на розповідях про комбінат, тобто познайомився з ним заочно з дитинства. А після школи без роздумів прийшов сюди влаштовуватися на роботу. Ніби вчора було – пам'ятає, як зустріли у робітничу сім'ю, як освоювався, слухав наставників. А вже 36 років минуло. Сам уже став наставником.
- Робота моя непроста, вимагає вміння, чіткості, зосередженості, - розповідає Володимир. – У свій час розумні люди говорили мені (я від них багато навчився): спілкуватися з розплавом треба на «Ви», з повагою. Це така субстанція, яка не прощає жартів чи промахів. Будь-яка неуважність, зневага чи неточність може обернутися бідою. Що таке металургія? Це безперервний процес, в якому немає ні свят, ні вихідних... Звісно, вихідні у працівників є, закон не порушується. Ми працюємо за гнучким графіком, тож наші вихідні не завжди збігаються із загальновстановленими. Металургійний агрегат працює цілодобово, без зупинки. Специфіка роботи така, що постійно потрібно удосконалюватися. Без похвали: багато знаю і вмію, залюбки передаю досвід іншим, але без поповнення знань не обійтись. А навички шліфуються у щоденній праці. Робота прив'язала на все життя – 36 років на одному місці тому свідчення. Ні про що інше не мріяв, не шукав легкого шматка хліба – завжди хотів займатися справжньою чоловічою справою. Сьогодні головне, що є робота. Це важливо для всієї країни. Незайняті люди – це громадський неспокій, краще, коли вони при справі і можуть чесно заробляти на життя. Підприємство працює, тож у селищі спокій та стабільність.
У прямій залежності від економічного стану феронікелевого і можливості профспілкової організації. Первинка комбінату потужна, фінансово спроможна, тому виконується колдоговір, забезпечується соціально-економічний захист спілчан. У профкому і керівництва заводу традиційно склалися добрі взаємини, які сприяють вирішенню питань як трудового колективу, так і селища. Незважаючи на складний час, профком приділяє увагу оздоровленню працівників та їх сімей, туристичному обслуговуванню. До речі, Володимир Головко має безпосередню причетність до профспілкової роботи. 15 років очолював цехову профорганізацію – тепер вирішив: нехай беруть справу у свої руки молодші. Це дуже благородна робота – допомагати іншим, вважає він. В цьому році у профспілці металургів звіти і вибори, тож до керівництва профорганізаціями мають прийти молоді авторитетні, надійні люди.
М.Линник,
представник профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості в Кіровоградській, Полтавській та Черкаській областях