Архів новин
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНд
2930311234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293012

Навіщо потрібні такі депутати?

Навіщо потрібні такі депутати?
У Світловодській міській раді склалася надзвичайна ситуація: три управління, а це близько сотні чоловік, залишилися без зарплати.
Що ж відбувається? У зв'язку зі змінами в законодавстві до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» з травня ц. р. змінилися розміри посадових окладів від 30 до 70 відсотків працівників органів місцевого самоврядування. Отже, виникла необхідність збільшити фонд оплати праці, щоб забезпечити виплату зарплати працівникам у повному обсязі. Здавалося, це простіше простого: зібратися місцевим обранцям на сесію і проголосувати за виділення коштів, тобто виконати свої зобов'язання перед виборцями. Та, як кажуть, не тут то було. Депутати ігнорують повідомлення про сесію і спокійно займаються своїми справами, іншими словами, чхають на працівників, які надають соціальні та адміністративні послуги населенню міста, в т. ч. інвалідам, самотнім пенсіонерам, особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, переселенцям, багатодітним сім'ям, дітям-сиротам та іншим фізичним особам і юридичним установам, а самі стали заручниками штучної ситуації.
Найприкріше, що у міському бюджеті необхідні кошти є, але депутати не дають згоди на збільшення витрат за ст. «Заробітна плата». Їхня позиція може потягнути іншу проблему: у зв'язку із недостатнім фінансуванням виникла заборгованість із зарплати працівникам бюджетних установ. І це при тому, що, завдяки у т. ч. й зусиллям виконавчого апарату, фактичні надходження до бюджету постійно зростають.
Працівники міської ради не беруть участі у будь-яких політичних протистояннях і для них залишається незрозумілим, чому депутати, тобто слуги народу, не приймають рішення про виділення коштів на зарплату відповідно до законодавства? Чому, перебуваючи у статусі кандидатів у депутати, вони заграють з народом на всі лади і засипають щедрими обіцянками, а потім різко відриваються від землі та електорату, тобто самоусуваються від роботи, до якої вони так натхненно рвалися?
Як посадові особи вони не мають права на страйк. Але при відсутності зарплати будуть змушені йти у вимушені відпустки без збереження зарплати. А це призведе до погіршення якості послуг, які надаються населенню. Та очевидно, це анітрохи не обходить так званих виразників інтересів народу.
У працівників, які опинилися у пастці політичного протистояння, виникає цілком резонне запитання: а навіщо взагалі потрібні депутати, зокрема Світловодської міської ради? Якщо їм, вибачте, до лампочки проблеми міста і його мешканців, якщо вони ховаються від спілкування, не звітують перед виборцями? 19 депутатів, а це більшість, стали в позу і ще у квітні звернулися із претензіями до міського голови Валентина Козярчука, мовляв, той нічого не робить, а тільки піариться, саботує колегіальні рішення депутатів, занедбав місто, і заявили, що відмовляються ходити на сесії. Мабуть, вони забули, що давно вийшли із віку дошкільнят. Бо якби почувалися дорослими, то діяли б відповідно до обов'язків депутата, присяги і не прогулювали сесії, а озвучували свої претензії відкрито – дивись, і з'ясувалося б, хто у які ігри грає. А півроку не ходити на сесії, це не те, що не по-дорослому, а по- свинськи. Виходить, депутати прийшли у міську раду не працювати, а плести інтриги.
Цікавим є питання, на якій основі об'єдналися: політична партія «Опозиційний блок», ВО «Батьківщина», блоки Петра Порошенка «Солідарність», партії пенсіонерів, радикальної партії? Чи не забагато для міської ради при 34 депутатів мати більше 10 фракцій у раді? Де тут може бути сумлінне виконання обов'язків, про які говорять депутати? Це ігри на межі «фолу», коли вони є учасниками цієї акції – страйку. А за це є відповідальність аж до кримінальної – за заклик до непокори владі. І в цьому беруть участь члени виконкому.
Вражаючим є склад депутатів і виконкому міської ради: на кожного директора (установи, підприємства) по одному непрацюючому чи пенсіонеру. Що вони шукають у міській раді? У крайньому разі не шляхи виконання доручень виборців...
У травні мер умовив двох депутатів і ті відкликали свої підписи із Звернення. Тоді вдалося провести сесію та вирішити багато питань. На тому зібрання припинилися. Незважаючи на бойкот більшості депутатів, команда мера працює і має результати. За підсумками роботи на 1 жовтня Світловодськ вийшов на перше місце в області за соціально-економічними показниками. На рахунку міської ради є майже 20 млн. грн., тож могли ще зробити багато: і дороги відремонтувати, і фонтан запустити улітку, але купка людей, мабуть, танцюючи під чиюсь дудку, вирішує по-своєму: чим гірше для міста, тим краще для них. На сьогодні зібралося чимало нагальних питань, наприклад, затвердження тарифів на тепло, на пасажирські перевезення, на вивезення сміття, та вони зависли у повітрі. Поки що ситуація у Світловодську керована, але якщо бойкот депутатів не припиниться, місто підійде до колапсу.
Знаючи цю ситуацію, обком профспілки працівників держустанов вирішив провести зустріч первинної профорганізації виконавчого апарату із керівниками фракцій політичних партій, аби почути пояснення, чому вони ігнорують засідання сесій і не приймають доленосних рішень. Із кожним була домовленість по телефону про зустріч – і... з'явилося лише двоє депутатів, із тих, хто завжди бере участь у сесіях.
Напружує ця ситуація і мера, який готовий прозвітувати про зроблене у будь-якій аудиторії. А чому ж не звітують депутати , а тільки надувають щоки й ведуть кулуарні розмови?
Що робити далі? Як розплутувати цей депутатський клубок, як достукатися до свідомості обранців? Найперше, обком профспілки звернувся до голів партій, аби ті могли вплинути на своїх однопартійців у низинці. По-друге, доніс інформацію до керівників області, з тим, аби ті дали оцінку діям депутатів. Виявляється, у шкалі оцінювання такої низької оцінки немає. А далі все залежить від виборців – вони мають вимагати звітів від депутатів по округах, розпочати збір підписів про їхнє відкликання. Раз обранці не виконують свої обов'язки, значить їм не місце у депутатських кріслах. Іншого способу поставити на місце депутатів-прогульників немає. Щоправда, якщо це допоможе справі, можна запозичити досвід колег із Черкаської області і вдатися до силових методів.
Думаю, ця депутатська гра має стати добрим уроком на недалеке майбутнє – навчить думати, за кого віддавати свої голоси на виборах. Рано чи пізно працівники зарплату отримають, а депутати після такої поведінки втратять авторитет остаточно, а чимало із них уже «нагострили лижі» балотуватися у Верховну Раду України. Чи місце їм там? До речі, обком профспілки звернувся до голови Верховної Ради України з проханням вплинути на «удільних князьків», які перейшли усі межі у своїй... бездіяльності.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки працівників державних установ