Мрії майбутніх будівельників
Мрії майбутніх будівельників
Українці – особливі люди. Вони не тільки на фронті і в тилу проявляють зразки мужності та нескореності, а й з оптимізмом будують плани на майбутнє і мріють про перемогу та відбудову України. Найбільш обнадійливі мрії, звісно, у молоді. Нещодавно ми поспілкувалися зі студентами Кіровоградського будівельного фахового коледжу, які відкрили свої мрії та плани.
Анна Кірпіта, студентка І курсу, спеціальність – архітектура та містобудування:
- До будівельного коледжу мене привела доля. Ще у початкових класах через прізвище мені дали прізвисько «кірпіч». Це був перший поштовх долі, своєрідна підказка. Коли навчалася у сьомому класі, шукала об'єкт для малюнку, і мені потрапив на очі гарний будинок. Я вирішила його намалювати. Це заняття мені сподобалося. Оскільки у нашому місті не могла знайти заклад освіти, пов'язаний із малюванням, почала шукати будівельний.
Ознайомилася зі спеціальностями, почитала схвальні відгуки і вирішила, що це моє місце. Мрію одержати спеціальність спочатку у коледжі, а потім продовжити навчання в університеті в іншому місті. До того часу у країні буде повним ходом йти відбудова, але, думаю, встигну долучитися до загальної справи. Планую відбудовувати Миколаїв. По-перше, за інфраструктурою він ідентичний до Кропивницького. По-друге: хочу таким чином подякувати Миколаєву за те, що він захищає наше місто, перехоплює ті ракети, які ворог спрямовує до нас. Потім у моїх планах – повернутися у Кропивницький і працювати задля його розквіту.
Навчатися в коледжі класно. Улюблений предмет – англійська мова. Тут гарно оформлене фойє, окрасою якого є макети, виготовлені студентами. Дивлюсь на них і уже виношую власний проект, який має бути ексклюзивним.
Віка Аніцой, студентка 3-го курсу, спеціальність – менеджмент:
- У мене повноцінне студентське життя, оскільки проживаю у гуртожитку. Тут весело і цікаво. З нами працюють комендант, вихователі, проводиться багато заходів, наприклад, конкурси з кулінарії, макіяжу... Раніше були дискотеки, але зараз не до цього. Маємо психологічну підтримку, причому цілодобово. Тобто, є до кого звернутися з будь-якими питаннями.
Що стосується вибору професії, то мене спонукала сестра, яка працює у цій сфері. Я переконалася, що це багатофункціональна професія. Можемо працював і у будівельній сфері, і в економічній, і в адміністративній. У коледжі дають широку базу знань. Ще один плюс практика – є 150 баз різних фірм для її проходження. Найчастіше її проходять у мережі «Епіцентру», де гарні умови, тому чимало студентів залишається там працювати.
Окремо хочу зупинитися на студентському самоврядуванні. Це здорово, коли студенти беруть участь у навчальному і виховному процесах на рівні з викладачами. Це одна із форм підготовки нас до самостійного життя. Ще у процесі навчання набуваємо самоврядного досвіду. У нас діє студентська рада, до якої входять найактивніші студенти з різних курсів. Студрада бере участь у всіх моментах студентського життя, починаючи від участі у різних заходах: засіданнях Адміністративних, Педагогічних рад, і закінчуючи прийняттям рішення про призначення стипендії. Рада впливова, до нас дослухаються і викладачі, і керівництво. Працюючи у студентській раді, я особисто набуваю досвіду спілкування. Психолог проводить різні тренінги, зокрема, читала курс лідерства – це теж сприяє формуванню певних якостей. Зараз студрада готується до Дня людини похилого віку – кожна група, у власному амплуа, буде вітати ветеранів праці, які раніше тут працювали. У кожен захід робимо свій внесок, щоб наша діяльність була помічена.
Софія Поліщук, студентка 3-го курсу, спеціальність – менеджмент:
- Оскільки я вже на 3-му курсі, то бачу обриси своєї майбутньої професії. Спектр її застосування дуже широкий. Ми зможемо відкрити власну справу, адже вивчаємо предмети з бізнесу. Освоюємо основи бухгалтерії, діловодство, досконало опановуємо комп'ютерні програми, вчимося створювати сайти, вести рекламну діяльність. Саме універсальним застосуванням і підкорила мене майбутня професія. У коледжі дають широку базу знань, і нічого зайвого, усе знадобиться в житті. Дуже вдячна за це коледжу, його викладачам.
Я теж мешкаю в гуртожитку. Там створені всі умови для проживання, навчання і розвитку. Цього літа тут оновили меблі, постільні речі. У кімнатах дівчат - усе новеньке, як з голочки. Є спортивний зал, тенісний стіл – чим хочеш, тим і займайся. У телевізійній кімнаті проводимо кіновечори, інші тематичні заходи, пізнавальні екскурсії. Тобто студентське життя не проходить повз мене, я беру участь у всіх заходах. Це потрібно для мого становлення.
Олександр Чумак, студент 4-го курсу, спеціальність - будівництво, експлуатація і ремонт доріг:
- За 3 роки навчання я переконався, що обрав професію правильно, адже діапазон її дуже об'ємний. Я можу працювати проектантом-інженером, займатися кошторисно-документальною справою, розміткою доріг, зйомкою грунтів, бути інспектором з охорони праці, інспектором з якості доріг, тахометристом. Перелік солідний. Чому ця професія? Тому що люди завжди хочуть їсти, у чомусь жити і вони завжди будуть їздити – машини уже не підуть у забуття, значить потрібні дороги, будинки, інфраструктура. Отже для нас завжди буде робота, особливо після війни.
Навчатися в коледжі круто і весело. Якщо мені не весело, то не хочеться навчатися. Уже побував на практиці – і повчально, і прибутково. Зокрема, був на практиці кошторисником – класно. Це зовсім не та професія, що була раніше – усе на папірцях, зараз – у комп'ютерних програмах.
У коледжі подобається не тільки навчальний процес, а й позанавчальний. Тут створені всі умови для розвитку творчої особистості. Художня самодіяльність – це моє хобі. Люблю декламувати вірші, танцювати, взагалі виступати на публіці. Я й поза коледжем займаюся художньою самодіяльністю, але у закладі більше, адже тут навчаюсь, тут усі свої.
Здавалося б, будівельні професії – приземлені, ніби мають бути віддалені від творчості, а тут усе навпаки. Викладачі готують не просто фахівця, а всебічно розвинену особистість. Якщо навіть студент не знав про свої творчі здібності, то тут допоможуть їх знайти. Це заслуга, у першу чергу, голови студпрофкому Наталії Кур'янової, яка організовує роботу гуртків художньої самодіяльності, підтягує до участі сором'язливих студентів – нікому не дає відсидітися у тіні, «злиняти» від репетиції. У неї особливий дар організатора, тому її всі слухають. Є у нас і музичний керівник, і керівник студії розмовного жанру... Якщо у коледжі проводиться певний захід, то це повноцінний концерт в усій жанровій палітрі.
Коли прийшов на перший курс, мені стало трохи сумно, але згодом роздивився і зрозумів: якщо докласти зусилля, то і навчання піде веселіше, і можна знайти справу для творчості. Тоді стало веселіше. Намагаюся з користю поєднувати, і навчання, і захоплення. Без художньої самодіяльності я не уявляю свого життя: на сцені можна гарно провести час, поспілкуватися, розкрити в собі нові риси, як кажуть, звільнити свій розум від навчання і просто відпочити. Буде жаль розлучатися із коледжем, але на мене чекає новий етап у житті, перші кроки у професії.
Ірина Кримчук, студентка 4-го курсу, спеціальність – архітектура і містобудування:
- До цієї професії йшла цілеспрямовано. Я закінчила художню школу і знала, що моя професія буде пов'язанаабо з архітектурою, або з дизайном. Архітектура мене завжди захоплювала, при нагоді більше дізнавалася про цю професію. І моя мрія здійснилася, дякуючи викладачам я уже без п'яти хвилинвипускниця.
Мій тато будівельник, тому з ним часто обговорюємо професійні моменти, навіть сперечаємося – він знає одні нормативи, а я – інші, сучасні.
Мені дуже подобається тут навчатися, я в захоплені від викладачів, які вкладають душу у роботу, у студентів. Тут комфортно, гарна аура. Буває, щось з першого разу не зрозумієш, можеш сміливо звертатися до будь-якого викладача, який десять раз пояснить і «розжує» певну тему. Звернення до викладачі навіть вітається. Тому є бажання сюди приходити, пізнавати щось нове. Чую від студентів з інших закладів, які відбувають навчання, як повинність, то у нас такого немає. Улюблений предмет – історія архітектури, а закохав у нього викладач від Бога Сергій Васильович Дергачов. Ми йому довіряємо. Він у нас читав багато предметів і навіть велика кількість конспектів не змінила прихильність до викладача.
Планую продовжувати навчання у Київському університеті. А поки що - у творчому пошуку щодо власного проекту. Як би не склалася моя подальша доля, коледж залишиться у пріоритеті. Він прив'язує до себе на все життя. Я щаслива, що тут навчаюсь. А крім навчання захоплююсь фотографією – люблю фіксувати на кадрах цікаві моменти життя. Найбільше фото, звісно, із коледжу.
Марія Іванова
P.S. Підсумувала роздуми студентів директор коледжу Інна Чернишова: «Мова жива тоді, коли нею спілкуються, заклад освіти живе тоді, коли він наповнений студентами. Сьогодні, попри нелегкий час, Кропивницький будівельний фаховий коледж живе, бо його аудиторії наповненні мріями, сподіваннями, сміхом 640 студентів ‒ мудрих, добрих, креативних. Саме вони надихають до життя, саме в їхніх руках майбутнє. Ми горді з того, що ці діти обрали саме будівельний коледж. Розбудуємо країну разом! Упевнено йдемо до Перемоги!»