Під благодійним крилом Червоного Хреста
18 квітня Товариство Червоного хреста України, у тому числі його вагома структура - Кіровоградська обласна організація, яку очолює Валерій Юрченко, відзначає 105-й день народження. Цю дату червонохресна організація зустрічає у колі друзів, меценатів, підопічних, тих, хто до неї дотичний, у музично-драматичному театрі імені Кропивницького. Наша розмова із регіональним координатором проєкту «Догляд вдома», тренером із навчання населення першій допомозі Світланою Бондарчук – про всеохоплюючу щоденну роботу обласної організації. Навіть, я б сказала, динамічну роботу, адже сьогодні червонохресний офіс нагадує вулик, до якого щохвилини приходять відвідувачі зі своїми болями і проблемами. А ще є «гарячі лінії», які, дійсно, гарячі. Тобто тут своєрідна передова.
- Спочатку варто зробити екскурс у минуле. Як зароджувалася організація в центрі України?
- Перші осередки Червоного Хреста на території України з'явилися у 1867 році у Сімферополі та Кам'янець-Подільському. А як незалежне українське Товариство почало існувати після установчого з'їзду, який відбувся 15-18 квітня 1918 року. Його батьками-засновниками стала група медиків на чолі з Євменом Лукасевичем і Борисом Матюшенком. Після проголошення Незалежності України Товариство Червоного Хреста здобуло і міжнародне визнання як незалежне і єдине. У нашому місті Товариство було засноване наприкінці 19 сторіччя. Знаковою постаттю, засновником Комітету Червоного Хреста був Петро Ревуцький. Тоді були закладені підвалини із милосердя, піклування, подвижництва, самопожертви, на яких будувалася робота багатьох поколінь волонтерів. У 1901 році з ініціативи Комітету, зокрема Петра Ревуцького та знаної меценатки, почесної громадянки Єлисаветграда Ганни Дмитрян було розпочато будівництво лікарні. Ганна Дмитрян хотіла побудувати найкращу в Україні лікарню, яка б стала гідним пошануванням її доньки. Вона весь час вносила технічні зміни, збільшувала кошторис, аби поліпшити умови для пацієнтів. Так, звичне на той час пічне опалення було замінене на сучасне – парове. Щоб бути незалежним від місцевого електропостачання, збудували автономну електростанцію. У проєкті було запропоновано нову на той час систему біосинізації. Для реалізації технічних новацій до будівництва залучили відомого міського інженера Євгена Тама. Біля закладу був створений сквер з електроосвітленням та споруджено фонтан, який крім естетичної функції, ще й виконував роль кондиціонера. Лікарі були заохочені чималою зарплатою, новітнім устаткуванням, лабораторією та ошатним житловим будинком. Лікарню освятили у 1904 році і передали на потреби Червоного Хреста. Це лікарня імені святої Анни, яка і сьогодні залишається окрасою сучасного міста.
- Які напрямки роботи охоплює обласна організація ТЧХ сьогодні?
- Спектр нашої діяльності дуже широкий. Це навчання навичкам першої допомоги, реагування на надзвичайні ситуації, відновлення родинних зв'язків, міжнародне гуманітарне право, психологічна підтримка, мінна безпека, донорство крові, соціальні послуги та догляд удома, гуманітарна адвокація та мобілізація громадськості, адаптація до кліматичних змін, гуманітарна освіта.

- Давайте розкриємо окремі, найпоширеніші напрямки.
- Візьмемо гуманітарну допомогу. Її надаємо внутрішньо переміщеним особам, людям, які потрапили у скрутну життєву ситуацію. Видаються продуктові набори, засоби гігієни та речі (у нас є банк речей). Є також ваучерна підтримка - людям видавали картки, за якими вони могли скуплялися протягом трьох місяців в магазинах «Сільпо», «Файномаркет», «Аврора». Влітку минулого року Національний комітет ТЧХУ уклав угоду з компанією «Самсунг Електронікс». Кіровоградська організація передала 14 будинкам сімейного типу пральні машини, мікрохвильовки і холодильники. Таку ж побутову техніку отримали усі дитячі лікарні, Знам'янський психоневрологічний інтернат. У дві лікарні міста передали спеціальні морозильні камери для зберігання донорської крові. Торік гуманітарної допомоги разом із проєктами видали на 128 млн. грн. У першому кварталі цього року – на 69 млн. грн. Що стосується навчання навичкам першої допомоги, то воно відбувається у вигляді майстер-класів. Крім того, тренер та інструктори виїздять на запрошення у навчальні заклади, на підприємства, організації, де проводять навчання. Проводимо також 6 та 12-годинні тренінги із видачею сертифікатів міжнародного зразку. Реагування на надзвичайні ситуації – тут усе зрозуміло, діємо у режимі швидкої допомоги. Дуже важливий сьогодні проєкт щодо відновлення родинних зв'язків. У першу чергу займаємося пошуком зниклих безвісти на війні. Рідні, знайомі приходять до нас, пишуть заяву, вказують дані зниклої особи. Отримані дані передаємо у Міжнародний Червоний Хрест – у них ширше поле діяльності. З'ясовують, чи перебувають ці люди в полоні, чи загинули. Уже є позитивні результати. Популярний напрямок діяльності – психо-соціальна підтримка. Ці проєкти сьогодні фінансуються Данським Червоним Хрестом. Працюємо з дітьми і дорослими, із внутрішньо переміщеними особами у місцях компактного проживання. Проводимо також індивідуальні заняття. Співпрацюємо з бібліотеками, де проводимо тренінги, заняття для усіх бажаючих. Такі заходи допомагають дітям пережити скрутні часи, адже вони потрапили в інший соціум. Напрямок донорства – традиційний для Червоного Хреста. Він був і залишається. Напрямок «Мінна безпека» в нашій області не працює на повну, але поширюємо інформацію на сайті, проводимо заняття у школах, доносимо дітям правила поводження з невідомими предметами, закликаючи їх бути обачними. З літа минулого року розпочали діяльність «Догляд удома». Ним охоплена вся область. У цьому проєкті задіяні 60 соціальних помічниць та помічників. Маємо на обліку близько 400 підопічних. До нас можуть потрапити усі, хто потребує сторонньої допомоги. Окрім тих, з ким проживають діти або хто перебуває на обліку у терцентрах. На сьогодні усі заявки закрили, тобто тих, хто звертався, ми взяли під своє благодійне крило. Важливо відзначити, що соціальними помічниками працюють шестеро вимушено переміщених осіб.
- Події 2022 року різко змінили життя країни та українців. Які корективи ця біда внесла у діяльність обласної організації?
- З першого дня повномасштабного вторгнення волонтери нашої організації відкрили свій гуманітарний фронт допомоги тим, хто її найбільше потребує. Багато громадських організації, благодійних фондів підставили своє плече організації, долучилися до благодійності. Ми дякуємо за безкорисну допомогу і підтримку громадянам Сполучених Штатів Америки, Польщі, Італії, Нідерландів та багатьом містянам Кропивницького, Великої Северинки, Клинців, Соколівського та інших громад за надану допомогу! Наші ряди поповнили волонтери із Харкова, Одеси, Києва, Ізюму, Маріуполя, Краматорська, які знайшли прихисток на щедрій Кіровоградщині. Усього сьогодні працює понад 160 волонтерів та 60 соціальних помічників. На початку війни ми 51 день працювали без вихідних, майже цілодобово. Люди йшли потоком, була така робота, яку не відкладеш, тому трималися і приділяли увагу відвідувачам. Потім зробили один вихідний, адже людський ресурс має свої межі, потрібно було відновлювати сили. Зараз робота триває, намагаємося обігріти усіх, хто цього потребує. Це наш внесок у перемогу.
Розмову вела Марія Іванова