Роботодавець не може в односторонньому порядку скасувати виплати за колективним договором — позиція ВС
Роботодавець не може в односторонньому порядку скасувати виплати за колективним договором —
позиція ВС
Верховний Суд пояснив, коли роботодавець зобов'язаний продовжувати виплати працівнику.
Роботодавець не може призупинити виплати, передбачені колективним договором, посилаючись на закон, якщо такі рішення були ухвалені до дати набрання законом чинності. Таке призупинення виплат в односторонньому порядку без дотримання процедури внесення змін до колективного договору є порушенням прав працівника. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи у справі за позовом Особи до АТ «Укрзалізниця» про надання та оплату додаткових днів відпустки, стягнення допомоги на оздоровлення, припинення мобінгу (цькування).
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він працював машиністом тепловоза СП «Мелітопольське локомотивне депо», роботодавець не виплатив йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік та суттєво зменшив її розмір у 2024 році, що суперечить умовам колективного договору. Також позивач стверджував, що йому не було надано додаткову оплачувану відпустку за роботу в шкідливих умовах за 2022 рік, що він розцінював як прояв мобінгу та дискримінації.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, мотивуючи своє рішення тим, що товариство правомірно призупинило виплати на підставі ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Щодо відпустки суди зазначили, що позивач нібито не звертався до роботодавця з відповідною заявою.
ВС не погодився з висновками апеляційного суду, постанову скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Рішення правління товариства про призупинення виплат було прийняте 14.03.2022, тоді як закон, на який посилався відповідач, набрав чинності лише 24.03.2022. Відповідно до ст. 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому цей закон не міг бути підставою для невиплати коштів за період до введення його в дію.
Зміни до колективного договору, що погіршують становище працівників, мають вноситися лише за взаємною згодою сторін, а не роботодавцем в односторонньому порядку.
У матеріалах справи є копії заяв позивача про надання відпустки та відповідні накази роботодавця, які суди попередніх інстанцій залишили без належної уваги.
Апеляційний суд не надав належну оцінку вказаним доказам у справі, не врахував суперечливу поведінку відповідача, який зазначаючи, що із заявою про надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та особливий характер праці за 2022 рік позивач не звертався, надав, разом з тим, докази на спростування цих тверджень (заяву та накази).
Суди не перевірили, чи були виплачені суми матеріальної допомоги у повному обсязі згідно з нормативними актами та чи відповідають вони розмірам, визначеним колективним договором.
Детальніше з текстом постанови ВС у справі № 333/9082/24 (провадження № 61-8745св25) можна ознайомитися за посиланням.






