Продовжуємо розповідь про Анну ХИТРУ, фахівця відділу перевезень ТОВ "Автотранс-К", члена Ради ФПО, члена постійної комісії ФПО.
...А вдома – берегиня
Анна Миколаївна щаслива не тільки в роботі, а й удома. Щодня її чекають – зустрічають чоловік Юрій та діти Мирослава і Михайлик. У кожного є свої обов'язки, а в мами-дружини їх найбільше, адже любить, щоб скрізь був порядок, а кухня наповнювалася запахами улюблених страв та випічки. Домашня робота її не втомлює, навпаки – ніби підзаряджається від корисних справ – усе робить задля родини. 14-річна Мирослава уже майже доросла – перша її помічниця. А Михайлик – мамин мізинчик і улюбленець. Від мами – ні на крок, навіть до бабусі та дідуся їде тільки з нею. Цього року хлопчик йде у перший клас, тож уся родина хвилюється разом з ним.
З татом у дітей любов взаємна. Секрети йому розповідають, фільми обговорюють. Він їм – про пасіку, яку тримає в селі. Михайлик дуже хоче стати дорослим. Якось поїхали з татом на ринок, потім розклали провізію на капоті й перекусили. Хлопчик із захопленням розповідав мамі: «Ми з татом, як мужики обідали».
«Чоловік із захопленням займається бджільництвом, це його віддушина, а моє хобі – діти, їм потрібно багато часу. Син, наприклад, чекає мене з роботи, щоб разом піти погуляти. Хоч і справ домашніх багато, але Михайлику не відмовиш. Якби було більше годин у добі, і захопленню могла б приділити увагу. Коли народилася Мирослава (вона спокійною росла), охоче виготовляла обручі з квітів, навіть замовлення були, а з Михайликом - дзигою не до хобі, хоча б дитячі захоплення витримати. Хоча одне захоплення реалізувала: отримала права на водіння машини. Довго до цього йшла, ще в студентські роки мріяла про кермо, і ось здійснилося. Страху немає, за кермом почуваюся вільно, хоча чоловік переживає, адже рух по місту дуже інтенсивний. Планів і мрій багато, хай тільки діти підростуть»...
(Далі буде)