Профспілкові пропозиції враховані
Порушення гарантованого статтею 43 Конституції України права працівників на своєчасне одержання винагороди за працю та, як наслідок, наявність заборгованості з виплати заробітної плати, залишається однією з найгостріших соціально-трудових проблем України. При цьому забезпечити своєчасну виплату заробітної плати не спроможні ні традиційні засоби адміністративного впливу на роботодавців-боржників, ні періоди економічного зростання.
Починаючи з 2015 року заборгованість з виплати заробітної плати зросла більш ніж вдвічі та, за даними Держстату, станом на 01.03.2020 перевищила 3 млрд. грн.
Відсутність у чинному законодавстві ефективних норм, які б забезпечували першочерговість отримання заробленого, достатній законодавчий захист права на своєчасне одержання винагороди за працю та гарантували працівнику адекватну компенсацію збитків, понесених ним внаслідок затримки зарплати, створюють умови для поглиблення цього антиконституційного явища.
В рамках підготовки та участі у комітетських слуханнях на тему: «Стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати», які відбулися 11 березня ц.р., профспілками було надано низку пропозицій, спрямованих на забезпечення конституційних прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробленого, які були підтримані Комітетом. Зокрема, профспілкова сторона пропонувала:
- забезпечити першочерговість виплати заробітної плати;
- зобов'язати роботодавця, одночасно з виплатою компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сплатити працівнику пеню у розмірі 0,5 відсотка суми боргу за кожен календарний день такої затримки;
- надати працівнику право тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові, на термін більше 7 календарних днів;
- зобов'язати керівника підприємства-боржника письмово повідомити виборний орган первинної профспілкової організації про ознаки банкрутства тощо.
За підсумками комітетських слухань зазначені пропозиції знайшли своє відображення у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати» (реєстр. № 3264 від 25.03.2020 р.).
Прийняття зазначеного законопроекту має особливе значення, насамперед, в умовах запровадження суворих обмежуючих карантинних заходів та призупинення роботи сотень тисяч підприємств, коли підвищується загроза порушення роботодавцями строків та повноти виплати працівникам заробленого.

Департамент з питань бюджету та оплати праці

Звернулися – отримали відповідь
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на звернення Голови ФПУ Григорія Осового щодо необхідності підтримки та додаткового матеріального заохочення медичних працівників, які залучені до боротьби з короновірусом, і які в умовах зростання навантаження, підвищеного ризику для життя та здоров'я, самовіддано, часто ризикуючи собою рятують інших людей, дав доручення керівникам МОЗ, Мінекономіки і Мінфіну розглянути це питання і про результати поінформувати Кабінет Міністрів України і Федерацію профспілок.

Ринок землі запущено
Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня прийняла в дургому читанні законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Документ набуває чинності з 1 липня 2021 року.
На першому етапі доступ до ринку отримають тільки фізособи. Одна людина зможе купити не більше 100 гектарів. З 2024 року купувати землю дозволять юрособам. Одна компанія зможе купити до 10 тисяч гектарів землі.
Розрахунок за землю передбачається виключно безготівковий із перевіркою походження коштів; забороняється купувати землю у 50-кілометровій зоні від кордону; зафіксовано мінімальну ціну на земельну ділянку; банки не зможуть купувати землю, лише брати у заставу; частина коштів від продажу земель державної та комунальної власності піде на створення Фонду розвитку сільських територій.
Питання надання права іноземцям купувати землю має бути вирішене на референдумі.
Як повідомлялось, МВФ вимагало від України прийняття законів про банки і про ринок землі. У разі їх схвалення парламентом МВФ надасть Україні фінансову допомогу і розширить її обсяг до $8 млрд, а разом з коштами інших партнерів – Світового банку та ЄБРР – ця сума може зрости до $10 млрд.
Водночас за даними Київського міжнародного інституту соціології у лютому 2020 року введення продажу землі сільськогосподарського призначення підтримували 15% українців, проти – 62%.
Прес-центр ФПУ

Ринок праці на карантині

Станом на 31. 03. 2020 року, за даними Державного центру зайнятості, зростання рівня реєстрації безробітних не спостерігалося. Серед причин відсутності такого явища називали: обмеження транспортної доступності, необхідність особистого відвідування центру зайнятості потенційним клієнтом, побоюювання за власне здоров'я або просто самоізоляція. Проте чи зміниться ситуація із прийняттям змін до законодавства, прийнятих на позачерговому засіданні Уряду 29 березня ц.р. та на позачерговому засіданні Верховної Ради України 30 березня п.р.?
На думку директора ДЦЗ Ольги Макогон, прогнози ситуації на українському ринку праці, які здійснюються шляхом моделювання китайської ситуації є помилковими як з методологічної, так і з фінансово-економічної точки зору. Адже станом на 23 березня 2020 року у ДЦЗ зареєстровано 354,5 тис. осіб, що практично відповідає показникам минулого року.
Проте є тенденції, що вплинуть на роботу ДЦЗ, серед яких основною загрозою під час періоду карантину та надзвичайної ситуації є зростання кількості звільнень, яких можна б було уникнути за інших обставин.
Роботодавці майже не вживають заходів, пов'язаних із збереженням трудових відносин, скільки б про це не закликали.Багато роботодавців уже на першому тижні карантину "просять" працівників припинити трудові відносини за згодою сторін.
Також постає питання робочих місць для трудових мігрантів, які масово повернулися із-за кордону. Виникає парадоксальна ситуація, колибагато років поспіль у суспільстві обговорювалася необхідність повернення наших заробітчан на національний ринок праці, а коли вони вимушено повернулися, їм буде вкрай складно працевлаштуватися в Україні через відсутність пропозицій.
Окрім того, серед потенційних проблем може з'явитися ще більший розрив між попитом та пропозицією. ДЦЗ очікує на зменшення кількості вакансій у цілому, адже роботодавці будуть підвищувати навантаження на діючих працівників з тим, щоб не збільшувати штат та офіційно оголошувати набагато менше вакансій, ніж вони насправді потребуватимуть, що призведе до ускладнень працевлаштування безробітних.

Департамент з питань економічного
розвитку та ціноутворення апарату ФПУ

Ситуація із коронавірусом на Кіровоградщині
31 березня голова ОДА Андрій Балонь доповів Президенту України про стан справ із протидією коронавірусу на Кіровоградщині.
«У Кіровоградській області виявлено чотири хворих на COVID-19. Ще п'ять підозр відпрацювали методом ПЛР-реакції. Результати отримали негативні. Наразі за допомогою ПЛР-діагностики проходить дослідження ще двох підозр», – зазначив Андрій Балонь.
На його думку, задля мінімізації поширення епідемії слід максимально визначати контактне коло тих, хто вже захворів, а також продовжити діагностувати за визначеною методикою громадян, які нещодавно прибули з-за кордону.
У Кіровоградській області запровадили додаткові протиепідемічні заходи. Зокрема на в'їздах і виїздах з міста Кропивницький, а також Долинського та Олександрівського районів встановили контрольно-пропускні пункти.
Кіровоградська область отримала другу партію благодійної допомоги для медиків, які лікуватимуть хворих на коронавірус. Засоби індивідуального захисту будуть розподілені між лікарнями «першої» хвилі.

Григорій Осовий: «ГОЛОВНЕ ПІД ЧАС КОРОНОВІРУСУ – ЗБЕРЕГТИ ЖИТТЯ І ЗДРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ І ВРЯТУВАТИ ЛЮДЕЙ ВІД БІДНОСТІ»

Вже не перший тиждень згубна для всіх людей пандемія короновірусу SARS-CoV-2 поширюється Україною. Два тижні роботи в карантині довели важливість санітарно-епідеміологічних заходів на робочих місцях і карантинних заходів на побутовому рівні. І все ж, вірус розпочав відлік смертельних втрат серед українців.
У такій ситуації ми маємо подякувати і захистити людей, які щоденно
виконують свої службові обов'язки ризикуючи власним життям і здоров'ям: медиків, енергетиків, працівників ЖКГ і роздрібної торгівлі, транспортників та представників інших спеціальностей, від яких залежить стабільне забезпечення життєдіяльності в містах і селах.
Голова Федерації профспілок закликав владу і роботодавців зробити все необхідне, щоб гарантовано забезпечити безпеку праці на робочих місцях, вжити термінових заходів для придбання індивідуальних засобів захисту, там де вони відсутні. Додатковими заходами на законодавчому рівні підтримати фінансово і матеріально людей, які знаходяться в самоізоляції і обсервації, приділити особливу увагу потребам самотніх літніх людей, людей, які втратили роботу, соціально незахищеним групам населення.
Звертаючись до Верховної Ради України з приводу позачергового засідання на якому будуть розглядатися питання щодо подальших дій влади в умовах карантину і прийматися пов'язані з цим заходи, зокрема секвестр Державного бюджету, він чітко окреслив профспілкову позицію.
Григорій Осовий закликав владу при перерозподілі Державного бюджету, насамперед, забезпечити дотримання вимог ст. 55 Бюджетного кодексу України щодо збереження захищених видатків бюджету, зокрема видатків на оплату праці працівників; нарахування на заробітну плату; соціальне забезпечення; поточні трансферти місцевим бюджетам; програму державних гарантій медичного обслуговування населення тощо.

Невідкладні кроки української влади мають бути направлені на підтримку національного виробника, створення умов для збереження робочих місць, посилення безпекового захисту працюючих людей та матеріального забезпечення тих, хто вимушено призупинив роботу, збільшення фінансування та підвищення рівня оплати праці працівникам структур охорони здоров'я та соціального захисту, які задіяні в обслуговуванні населення в період карантину.
Окрім того, зазначив він, міжнародний досвід свідчить про те, що Уряди багатьох країн сьогодні впроваджують додаткові заходи для підтримки та соціального захисту працівників, їх сімей.
Так, у Китаї та США за працівниками, які не здатні виконувати свої посадові обов'язки у зв'язку з хворобою або перебуванням в карантині тимчасово зберігається заробітна плата, компанії повністю або частково звільняються від сплати соціальних відрахувань, роботодавцям надаються податкові пільги.
У Франції, через погіршення ситуації, Уряд був змушений закрити частину підприємств. На цей період для працівників дія трудового договору призупиняється, але не припиняється. При цьому працівникам виплачується 70% від зарплати, але не нижче МРОТ, а роботодавці отримують урядову субсидію, яка частково покриває ці витрати (близько 7 євро на людину в годину).
В Італії Уряд і соціальні партнери підписали спільний протокол по регулювання заходів, спрямованих на боротьбу і стримування поширення COVID-19 на робочих місцях. Крім того, прийнято постанову про негайне виділення 25 млрд євро на боротьбу з економічними наслідками епідемії – в загальній складності 325 млрд євро: - на систему охорони здоров'я; тимчасове призупинення побутових платежів (за воду, тепло, електрику); субсидування орендної плати; роботу університетів та дослідних центрів. В країні, також, вжито такі заходи: тимчасове призупинення відрахувань на соцзабезпечення і соціальну допомогу; одноразова виплата до 600 євро при необхідності догляду за дитиною; пом'якшення вимог для призначення допомоги по безробіттю; для самозайнятих призупинення сплати податків і внесків; одноразова виплата 600 євро для малих підприємств, сільськогосподарських працівників та працівників сфери розваг; податкова знижка підприємствам: 60% від орендної плати та 50% від витрат на санітарні заходи; малим і середнім підприємствам уряд гарантує кредити на суму до 5 млн євро на 9 місяців.
У Німеччині будуть введені спрощені вимоги для отримання допомоги/компенсації за роботу в умовах неповної зайнятості; запроваджуватиметься поширення компенсації в умовах часткової зайнятості на тимчасових працівників; повне відшкодування внесків до фонду соціального забезпечення Федеральним агентством зайнятості; повністю оплачувані лікарняні, в деяких випадках як мінімум до шести тижнів працівникам, що захворіли на коронавірус, або знаходяться вимушеному на карантині.
Ці економічно розвинені країни протягом багатьох років далекоглядно накопичували ресурси створюючи фонди розвитку, фонди майбутнього та стабілізаційні фонди. Нажаль, Україна за багато років так і не змогла створити стратегічний запас на випадок надзвичайних ситуацій такого високого рівня небезпеки та за таким значним масштабом поширення.
У цій ситуації Голова ФПУ запропонував з метою вивільнення коштів Держбюджету скоротити надвеликі витрати на погашення та обслуговування державного боргу шляхом проведення термінових консультацій щодо реструктуризації державного боргу, враховуючи форс-мажорні обставин, що склалися. Такі дії, на його думку, будуть найбільш ефективними і дозволять продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, а саме отримати додатково фінансову підтримку в умовах проведення карантинних заходів і необхідності соціально-економічного захисту населення.
Звертаючись до народних депутатів він наголосив: « ми не можемо допустити, щоб результатом реалізації внесених до державного та місцевого бюджетів змін стало падіння рівня трудових доходів українських працівників та зростання заборгованості з виплати заробітної плати, поглиблення бідності серед населення та загострення соціальної напруги і криміналізація суспільства».
Прес-центр ФПУ