Представник Федерації профспілок в Парламенті, народний депутатСергій Каплін піддав нищівній критиці проект Державного бюджету на 2018 рік, який Верховна рада ухвалила в першому читанні та озвучив профспілкові вимоги до головного кошторису країни на наступний рік.
«ВР залишає прожитковий мінімум на рівні 1700 грн, а мінімальну заробітну плату підвищать аж до 3723 грн. Ми не маємо ніякого морального права голосувати за фінансовий документ, побудований на принципах знущання з пересічного українця», – каже Сергій Каплін.
Згідно розрахунків ФПУ, прожитковий мінімум на особу з 1 січня 2018 року має бути встановлений на рівні 3581 гривні, а у грудні зрости до 3831. Також профспілки пропонують істотне збільшення мінімальної заробітної плати в 2018 році – до 4023 гривень із січня, і поступове її підвищення до 4305 гривень у грудні.
Але, згідно проекту бюджету, суттєво збільшене фінансування отримають не соціальні видатки, а лише владні структури. Кабінет міністрів отримає на 30% більше коштів ніж у поточному році, на стільки ж збільшиться фінансування Міністерства внутрішніх справ, на 18% зростуть видатки на Генеральну прокуратуру та на 35% на Парламент. Але де взяти кошти, якщо зростання ВВП закладено на рівні всього лише 2–3%? Відповідь – зменшити інші статті видатків.
«Аналізуючи проект бюджету на 2018 рік, ми бачимо, що нам на освіту, на освітню субвенцію, не вистачає 6 млрд грн. По 137 районних та міських бюджетах виділено менше, ніж у поточному році», – каже заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Ольга Чабанюк.
У Федерації профспілок України критикують не лише сам проект бюджету, але і його підготовку Кабміном.
«Будемо відверті, конструктивного діалогу щодо проекту Держбюджету не відбулося. Розгляд у Національній тристоронній соціально-економічній раді, як це передбачено її регламентом, теж провалено. Профспілкові пропозиції, які вносилися на різних етапах бюджетування, здебільшого не враховано, хоча є відповідні зобов'язання Уряду за Генугодою», – зауважує Голова ФПУ Григорій Осовий.
ФПУ підготувала багато поправок до проекту Державного бюджету. Профспілки сподіваються, що Кабінет міністрів та народні обранці все ж звернуть увагу на проблеми звичайних українців та внесуть коригування до Держбюджету перед тим, як відправляти документ на остаточне затвердження.

200 років професійним спілкам України
9 листопада, у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція з нагоди 200-річчя створення першої профспілкової організації на українських землях.
В заході взяли участь Голова Федерацій профспілок України Григорій Осовий, Львівський міський голова Андрій Садовий, представники 44 всеукраїнських профспілок та 25 територіальних профоб'єднань, представники професійних спілок Польщі, Австрії, Словаччини, Угорщини, Чехії, Франції, Молдови, Білорусії, Данії, представники генерального секретаря Міжнародної конференції профспілок Шаран Барроу, виконавчого секретаря Панєвропейської Регіональної Ради Антона Леппіка, генерального секретаря Європейської конфедерації профспілок Луку Вісентіні, президента Європейської конфедерації Іраклія Петріашвілі, директора Офісу Міжнародної організації праці в Будапешті Антоніо Граціозі.
Для початку присутні ознайомились з історією виникнення профспілкового руху в Україні. 6 листопада 1817 року у львівській друкарні було засновано першу профспілкову організацію «Товариство взаємної допомоги членів друкарської справи», яка стала першою робітничої організацією усієї Австрійської імперії, до якої тоді входив Львів.
Сучасний український профспілковий рух бере свій початок із створення у 1990 році Федерації незалежних професійних спілок України, яку у 1992 році перейменували на Федерацію професійних спілок України.
«Федерація професійних спілок України – це 44 всеукраїнські профспілки та 25 територіальних профоб'єднань із загальною чисельністю 5,6 млн осіб. Сьогодні професійні спілки активно відстоюють трудові, соціально-економічні права та інтереси членів профспілок на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності. Профспілки здійснюють експертизу діючих нормативно-правових актів, розробляють законопроекти із питань трудових та соціально-економічних відносин, а також з інших питань щодо соціального захисту», – розповів Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Зустріч керівників профспілок із Прем'єр-міністром України
Відродження промисловості України та розвиток економіки визначені ключовим пріоритетом роботи Уряду, зазначив на зустрічі з профспілковими лідерами Прем'єр-міністр Країни Володимир Гройсман. Він впевнений, що саме ці напрямки мають стати головним орієнтиром діалогу та співробітництва Кабінету Міністрів з основними профспілковими об'єднаннями держави.
«Нам вдалося побудувати діалог, у якому ми знаходимо рішення. Перед нами стоять безпрецедентні виклики, але нам вдалося стабілізувати ситуацію в економіці, впровадити низку системних рішень в оплаті праці, в пенсійній системі. І те, що буде продукувати економіка, ми маємо розумно інвестувати в якість життя громадян. Ми маємо знаходити баланс між потребами та можливостями, які є в державі», –сказав Прем'єр-міністр.
Зі свого боку профспілчани зауважили, що в державі є і залишаються невирішеними багато проблем, в тому числі, в соціальній сфері. Так, в цьому році значно зросла мінімальна заробітна плата, та згідно статистичних даних і середня. Але враховуючи показники інфляції цього недостатньо – 60% українців досі проживають за межею бідності. Тому необхідно і далі підвищувати соціальні стандарти.
«Економічне зростання у 2-3% є недостатнім для сталого розвитку і підвищення добробуту людей. Як зазначають провідні економісти, потрібен приріст не менше 5%, але для цього необхідно здійснити структурну перебудову економіки, провести модернізацію виробництва, створити високопродуктивні робочі місця та матеріально заохотити людей працювати в Україні», – зазначив Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Голова Уряду погодився, що закладені Урядом на 2018 рік показники зростання відносно невеликі, але за умов впровадження реформ – в тому числі реформ в освіті та охороні здоров'я, вони можуть бути збільшені.
Одним з інструментів досягнення мети, впевнений Володимир Гройсман, є конструктивний і багатосторонній діалог – на рівні міністерств, відомств, органів місцевої влади та профспілкових об'єднань. Профспілки з цим погоджуються, але додають – не всі урядовці готові співпрацювати.
Так, закритість Міністерства охорони здоров'я, небажання співпрацювати з професійними організаціями спонукали до колективного трудового спору і згодом до всеукраїнської акції протесту працівників охорони здоров'я, протистояння в парламенті та суспільстві.
Обговорили на зустрічі також питання Держбюджету на 2018 рік, цін та тарифів. Григорій Осовий зазначив, що конструктивного діалогу щодо проекту Держбюджету не відбулося.

Олександр Корінний: «Моє завдання – згуртувати громаду»
Саме прізвище Корінний говорить саме про себе, що це ґрунтовна, глибинна людина. А після знайомства з Олександром Олександровичем список епітетів можна продовжити: прогресивна, високоосвічена (має три вищі освіти), креативна людина-дзиґа, яка не просто крокує орбітою Новоукраїнської об'єднаної територіальної громади, що на Кіровоградщині, а біжить наввипередки, адже хоче багато встигнути. Наша розмова з Олександром Корінним – про формування громади, її сьогодення і майбутнє та місце профспілки у ній.
- Спілкуючись з вами, Олександре Олександровичу, не перестаєш вражатися вашій компетентності, масштабності мислення. Ви і Новоукраїнка - можливо, це для вас малий масштаб? Чи не зваблювали Вас на вищі, столичні посади?
- Інколи надходили пропозиції, але я ж – корінний, не тільки за прізвищем. Я не збираюся залишати місто, в якому народився і прожив усе життя! На виборних посадах «парашутисти» не повинні бути. Принцип виборів ґрунтується на довірі. В першу чергу треба розуміти, що ти хочеш робити. Ходив, наприклад, малим на тренування по болоту, тепер хочу, щоб діти нашої громади ходили гарними тротуарами по освітлених вулицях, на стадіоні були трава, душові кімнати. Дещо із цього вже зроблено – тепер у нас один з найкращих стадіонів. Фінал чемпіонату області з футболу серед ветеранів проходив у нас, хоч рік тому там була випалена земля.
- Яке Ви ставите перед собою завдання?
- Моє завдання – згуртувати громаду. У нас дуже важкий менталітет. Ключова фраза обивателя: а що ти мені зробив? Я вважаю, що робити треба для громади. Коли ми дійдемо до мислення, що на першому місці не моє особисте, а загальне, тоді все у країні налагодиться. Черговість виконання робіт, наприклад, вуличного освітлення, вирішується не кулуарно чи одноосібно мною, а депутатами на сесії міської ради. В цьому році провели конкурс міні-грантів, щоб визначити, хто з мешканців готовий працювати на громаду. І знайшлися охочі. Наприклад, в одному мікрорайоні обладнали на пустирі волейбольний майданчик, біля школи - ігровий майданчик, артоб'єкт у центрі міста, навіть мобільну хімічну лабораторію придбали. Цим я пишаюсь, адже у мене є група людей – лідерів громадської думки, на яких я можу покластися. Щоб люди почали працювати на громаду, приділили увагу навчанню: семінарам, тренінгам, практикумам.
- Яку роль Ви відводите у громаді молоді?
- Аби щось змінити, треба робити ставку на молодь, виховувати адекватних, мислячих людей, які не будуть продавати свої голоси за гречку, а робитимуть власний вибір. У напіваварійному приміщенні ДЮЦу ми відкрили центр розвитку ініціатив молоді, за кошти грантодавців закупили оргтехніку та меблі. Тепер є така вільна локація для молоді, де можна провести конкурси, презентації, позайматися самостійно. З метою економії коштів ми обійшлися без запрошених тренерів, самі навчали аудиторію. Вчителі власноруч відремонтували кімнату і початок доброї справи є. Моя позиція така: не треба розраховувати на когось, в першу чергу - на себе. Учні написали 6 міні-проектів: будівництво басейну, сміттєпереробний завод, баскетбольний майданчик з нічним освітленням передбачили... Я переконав депутатів не підрізати крила дітям. Відійшли від стереотипів, що мер повинен перерізати червону стрічку, коли відкривається об'єкт, - діти самі організовують це дійство... Ми в цьому році відкрили 9 спортивних локацій. На сесії між депутатами та учнівським парламентом було підписано договір про співпрацю. Сьогодні молодь жартома називає мене голова комітету з реалізації їхніх мрій. Це висока оцінка для мене!
- Як сприймаєте об'єднану громаду?
- Цілком нормально. Але коли ми створили об'єднану громаду, не було й половини необхідних законів, що ускладнювало роботу. З чого ми почали? Із власного герба і прапора міста. Вважаю, що кожна територія повинна мати свою родзинку – не хочу, щоб при згадці про Новоукраїнку запитували: а де це? Тому й працюємо над образом свого міста. До речі, ми першими в Україні прийняли рішення про створення асоціації об'єднаних територіальних громад, без підтримки політиків чи інших «високих рук». Ми хочемо жити за тими правилами, яких вимагає час та наші громадяни. Що дає громада? З'являється більше довіри між жителями і владою, а тому у людей з'являється мотивація щось робити самим, змінювати життя території. До речі, ми потрапили до проекту ДОБРЕ і зараз працюємо над створенням інституту розвитку громади.
- Як ви приймаєте на роботу людей, за якими критеріями?
- Найперше, під час співбесіди запитую, чи є у претендента можливість їздити на навчання. Якщо чую негативну відповідь, як правило, прощаємося. Будь-які посадовці повинні фахово рости. Наприклад, у міській раді багато працівників уже пройшла стажування у Польщі. І це вже зовсім інші люди. Так, колишній керівник гуртка, підвищивши свій професійний рівень, написала проект «Центр розвитку ініціатив молоді», трансформувала його в життя. Тепер вона - заступник міського голови з питань місцевого розвитку та залучення інвестицій. Така посада – рідкість на сьогодні в органах місцевого самоврядування. Нам вона потрібна. Це дуже творча людина, яка організувала нові проекти у місті, згуртувала навколо себе дітей, проводить цікаві майстри-класи. Колективом я задоволений. Усі легкі на підйом, креативні і творчі.
- Чи знаходиться місце в громаді ветеранам?
- Ми тісно співпрацюємо з радою ветеранів. Її керівник заходить з пропозиціями: організувати хор дітей війни, привітати ювілярів, поїхати цікавими маршрутами, насадити на центральній вулиці квіти... Будь ласка, виділяємо кошти, займайтесь і насолоджуйтесь життям. Найважливіше те, що ми показуємо людям: у них є можливість впливати на владу, але для цього треба самим вставати і щось робити.
- Ваш погляд на профспілку?
- У пострадянському форматі – абсолютно негативний. На профспілку у сучасному варіанті із чітким баченням її діяльності – позитивно. Треба знати конкретні завдання профспілки: що вона може дати, не матеріально, а у плані підтримки, приміром, молодого фахівця чи пенсіонера, у лікуванні тяжко хворого. Тобто, майбутні члени профспілки мають володіти інформацією про спектр послуг, який вони можуть отримати.
- Що може дати профспілка? У цій фразі проглядається утриманство. На жаль, менталітет українців – корисливий. Місія ж профспілки – захисна. А від неї уже йдуть конкретні розгалуження. А сила профспілки – в активності її членів. У жодному законі, що стосується ОТГ, ні слова не сказано про працюючих. Тільки профспілка дає на це відповідь. Думаю, з часом представники громади зрозуміють її спрямування, що нам з вами, дійсно, по дорозі.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки працівників держустанов

Профспілковий селектор
Федерація профспілок Кфровоградської області взяла участь у селекторній нараді, що відбулась у режимі он-лайн в «Укртелекомі» Керівники всеукраїнських профспілок і територіальних профоб'єднань обговорили хід підготовки до проведення Всеукраїнської акції протесту в Києві і на місцях. Селектор провів Голова ФПУ Григорій Осовий.
Учасники наради обговорили проект вимог і резолюції Всеукраїнської акції протесту, проаналізували стан готовності до проведення акції членських організацій ФПУ у регіонах України, розглянуто можливість участі в акції інших профоб'єднань, що підтримують ФПУ у її вимогах, спрямованих на забезпечення соціально-економічних прав працівників і підвищення рівня життя населення.
Робочій групі дано доручення доопрацювати проекти документів Всеукраїнської акції протесту профспілок з урахуванням зауважень.
До речі, 7 листопада відбудеться зустріч членів Президії ФПУ з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Учасники наради акцентували увагу на необхідності проведення напередодні ухвалення Держбюджету на 2018 рік зустрічі представників профспілок з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм.

Дії профспілок щодо вирішення колективних трудових спорів
Останнім часом Верховна Рада України, Кабінет Міністрів приймають низку нормативних актів або вносять зміни до діючих, які впливають на трудові відносини і тому часто виникають випадки загострення стосунків між роботодавцями і працівниками. Аби голови профспілкових організацій бути підготовленими до таких ситуацій і могли захистити спілчан перед роботодавцями і в судах, Федерація профспілок Кіровоградської області провела семінар-навчання. Відкрила захід і окреслила його мету заступник голови ФПО Оксана Терлецька.
Тему «Дії профспілок щодо вирішення колективних трудових спорів» розкрила начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в області Оксана Крайносвіт. Діяльність служби спрямована саме на вирішення трудових спорів, запобігання їх виникнення та сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин. У зв'язку з реформами, які відбуваються в країні, зокрема децентралізацією влади, нерідко виникають загострення соціально-трудових відносин на підприємствах, установах з питань заборгованості зарплати, невиконання умов колективного договору реорганізації чи ліквідації підприємств. Наймані працівники, бажаючи захистити свої права, вдаються до активних дій, але вони мають бути спрямовані у законодавче русло. Регулювання колективних трудових спорів дозволяє уникнути негативних наслідків.
Оксана Крайносвіт ознайомила із процедурою вступу у колективний трудовий спір, який розпочинається із формування вимог найманих працівників або профспілкової організації (щодо погашення заборгованості із зарплати, виплати її двічі на місяць, забезпечення теплового режиму та ін.). Сторонами трудового спору можуть бути наймані працівники або ж профспілкова організація та об'єднання роботодавців чи органи влади. Формування вимог здійснюється загальними зборами працівників або конференцією на виробничому рівні. Разом з вимогами збори визначають орган або особу, яка буде представляти їхні інтереси, та шляхом збору підписів (результати збору підписів узагальнюються і складається відповідний протокол). Формування вимог працівників, коли їхні інтереси представляє профспілка або об'єднання профспілок, затверджується рішенням виборного органу (наприклад, був Світловодський міський комітет профспілки).
Оформлені вимоги надсилаються роботодавцю, який повинен їх розглянути та повідомити працівників чи орган профспілки про своє рішення у 3-денний термін. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця, то він у 3-денний термін направляє їх у вищестоящий орган або власнику, які приймають відповідне рішення. Строк розгляду вимог будь-якою інстанцією не повинен перевищувати трьох днів та загальний термін розгляду вимог і прийняття рішень не повинен перевищувати 30 днів із дня отримання вимог.
Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників або профспілки одержав повідомлення від роботодавця про повну або часткову відмову у задоволенні вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця або ж коли строки розгляду вимог, передбачені законодавством, закінчилися, а відповідь від роботодавця не надійшла. Із практики, дуже малий відсоток роботодавців надають відповіді щодо висунутих вимог працівників. Про виникнення колективного трудового спору орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк проінформувати роботодавця, місцеву владу та відділення НСПП. Реєстрація колективного трудового спору здійснюється Національною службою на підставі подання відділення.
Висунення вимог та направлення їх роботодавцю не дає підстав та права найманих працівників на застосування на цьому етапі страйку, припинення роботи, що, як правило, трапляється на практиці. Страйк застосовується як крайній засіб вирішення трудового спору і не може розпочатися до проведення примирних процедур. Вирішення трудового колективного спору здійснюється з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення чи зміни колективного договору примирною комісією. А в разі неприйняття рішення у строки, встановлені трудовим арбітражем, та виконання колдоговору або окремих його положень та невиконання вимог законодавства про працю – трудовим арбітражем. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури трудовий арбітраж, примирна комісія, узгоджувальні зустрічі, прямі переговори не привели до вирішення колективного трудового спору, або ж роботодавець чи уповноважена особа ухиляються від примирних процедур або не виконують угоду, яка була досягнута в ході вирішення колективного трудового спору. На практиці багато підприємств виходять на страйк, не дотримуючись процедури вступу у колективний трудовий спір. Як правило, тоді йде звільнення працівників з роботи. Тому, закликала Оксана Крайносвіт, якщо виникла напружена ситуація, треба чи працівникам, ви організаціям профспілок негайно звертатися до відділення НСПП, яке надасть правовий супровід і допоможе вирішити трудовий конфлікт законним шляхом.
Під час семінару Оксана Терлецька вручила Почесні грамоти ФПУ за високу організацію оздоровлення дітей первинній профорганізації ПАТ «Ельворті» та єдиній первинній профорганізації «Гідросила».
Марія Іванова