«Гідросилівець» Максим Старченко - призер чемпіонату з автогонок
«Гідросилівець» Максим Старченко - призер чемпіонату з автогонок
Нещодавно до всіх виробничих досягнень заводу «Гідросила» додався ще один, але вже спортивний здобуток – його приніс водій Максим Старченко перемогою в чемпіонаті України з автогонок. Він єдиний з гідросилівців, хто освоїв на професійному рівні гоночну справу.
Захоплення спортивними автомобілями прийшло до Максима від батька, Миколи Старченка, теж гідросилівця, який раніше брав участь у автоперегонах.
В 1989 році завод «Гідросила» придбав для Старченка-старшого спортивний автомобіль баггі для участі в чемпіонаті СРСР. З тих пір батько та син їздили на змагання разом. Тоді ж у Максима з'явилось бажання зайнятися автоспортом професійно. З 4-х років він приймав участь у змаганнях з картингу.
В 90-і роки, так склалося, що баггі продали і воно зникло з поля зору. Це був важкий період, Максиму дуже хотілося знайти автомобіль – сімейну реліквію. В 2012 році розпочався розшук баггі. І через рік Максиму пощастило, він знайшов пропажу. Не думаючи, викупив автомобіль і розпочав роботу по його ремонту та відновленню.
У 2014 році Федерація автоспорту України запросила Максима прийняти участь в останньому етапі змагань чемпіонату України з автокросу в м. Олександрії. Для участі в змаганнях потрібна була команда, в яку обов'язково повинні ввійти тренер та механіки. Місце тренера зайняв батько Максима, а механіками стали його друзі Олександр Майський та Юрій Козирєв. В першій своїй гонці, завдяки зладженій роботі та підтримці команди, Максим зайняв 4-е місце у другій заліковій групі. Тоді він твердо вирішив – стане гонщиком.
В 2015 році Максим уже виступав на всіх етапах змагань чемпіонату України з автокросу, по завершенні якого, зайняв почесне 4-е місце і йому було присвоєно звання кандидата в майстри спорту. Це був стартовий рік з хорошим результатом. 2016 рік для гонщика не склався через часті поломки автомобіля.
В цьому році, Максим разом зі своєю командою, підійшов більш уважно до підготовки баггі і це дало свій результат. Максим став срібним призером в ІІ-ій заліковій групі (авто з двигуном об'ємом до 1500 см3) та бронзовим призером чемпіонату України з автокросу в ІІ-й заліковій групі (в тому числі баггі юніор – FIA) і в ІІІ-й заліковій групі.
Весь свій час Максим ділить на роботу і спорт. Гонки для нього – це не просто адреналін та випробування характеру і волі, а сенс життя. Його не лякають звивисті траси, незручності – це все загартовує характер. «Перед гонкою є хвилювання, мандраж, а коли стартував, усі страхи залишаються позаду: тільки вперед», - говорить Максим. Незважаючи на негоду, гонщики їдуть до останнього, навіть якщо пил стовпом чи грязюка, яка ґрунтову трасу перетворює у місиво. Спеціальні окуляри, у яких касета змінює брудну плівку на чисту, не витримують, і гонщики їдуть без них. Так, наприклад, проходили гонки у Чернівцях під час зливи, але жоден учасник не зійшов з траси. Це була гонка на характер.
Сьогодні «Гідросила» виступає головним спонсором Максима Старченка на всіх змаганнях. Ми впевнені, що Максим ще не раз прославить своє рідне підприємство.
Сергій Олійник,
голова єдиної первинної
профорганізації «Гідросила»
Відкрито навчально-практичний центр
Відкрито навчально-практичний центр
На базі ДНЗ «Кіровоградське профтехучилище №8 урочисто відкрито навчально-практичний центр з підготовки монтажу санітарно-технічних систем і устаткування. Поки що це – єдиний сучасний центр з підготовки спеціалістів такого напрямку. Як зазначив перший заступник голови ОДА Сергій Коваленко, держава і обласна влада виділили 1 млн. грн. на обладнання центру, адже освітня реформа передбачає розширення можливостей професійно-технічного навчання. Цей заклад – не єдиний, який отримав ресурс для створення сучасного навчального центру. До кінця року відкриється ще один подібний центр на базі Бобринецького профтехучилища, на що надійде 20 млн. грн. для придбання новітньої сільгосптехніки. Це робиться для того, аби молодь змогла здобувати якісну освіту і професії, які конче необхідні на ринку праці.
Завдання обласної влади озвучив голова обласної ради Олександр Чорноіваненко: створити всі умови для навчання молоді та працевлаштування на підприємствах Кіровоградщини. А влада найближчим часом вирішить питання щодо прийняття у власність області та обласного центру профтехучилищ.
Директор ПТУ №8 Володимир Шаманський подякував обласній владі, ОДА, депутатському корпусу за сприяння у виділенні коштів на створення центру. Вдалося повністю оновити матеріально-технічну базу, що дає можливість готувати спеціалістів на більш якісному рівні. За останні 30 років, зазначив директор, це єдина суттєва підтримка закладу.
Григорій Святун,
голова обкому профспілки працівників
будівництва та промбудматеріалів
З ОДНІЄЇ КИШЕНІ ВЗЯЛИ, В ІНШУ НЕ ПОКЛАЛИ. РОЗГРОМНА КРИТИКА ПРОЕКТУ БЮДЖЕТУ–2018 ВІД ПРЕДСТАВНИКА ФПУ У ВР
Представник Федерації профспілок в Парламенті, народний депутатСергій Каплін піддав нищівній критиці проект Державного бюджету на 2018 рік, який Верховна рада ухвалила в першому читанні та озвучив профспілкові вимоги до головного кошторису країни на наступний рік.
«ВР залишає прожитковий мінімум на рівні 1700 грн, а мінімальну заробітну плату підвищать аж до 3723 грн. Ми не маємо ніякого морального права голосувати за фінансовий документ, побудований на принципах знущання з пересічного українця», – каже Сергій Каплін.
Згідно розрахунків ФПУ, прожитковий мінімум на особу з 1 січня 2018 року має бути встановлений на рівні 3581 гривні, а у грудні зрости до 3831. Також профспілки пропонують істотне збільшення мінімальної заробітної плати в 2018 році – до 4023 гривень із січня, і поступове її підвищення до 4305 гривень у грудні.
Але, згідно проекту бюджету, суттєво збільшене фінансування отримають не соціальні видатки, а лише владні структури. Кабінет міністрів отримає на 30% більше коштів ніж у поточному році, на стільки ж збільшиться фінансування Міністерства внутрішніх справ, на 18% зростуть видатки на Генеральну прокуратуру та на 35% на Парламент. Але де взяти кошти, якщо зростання ВВП закладено на рівні всього лише 2–3%? Відповідь – зменшити інші статті видатків.
«Аналізуючи проект бюджету на 2018 рік, ми бачимо, що нам на освіту, на освітню субвенцію, не вистачає 6 млрд грн. По 137 районних та міських бюджетах виділено менше, ніж у поточному році», – каже заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Ольга Чабанюк.
У Федерації профспілок України критикують не лише сам проект бюджету, але і його підготовку Кабміном.
«Будемо відверті, конструктивного діалогу щодо проекту Держбюджету не відбулося. Розгляд у Національній тристоронній соціально-економічній раді, як це передбачено її регламентом, теж провалено. Профспілкові пропозиції, які вносилися на різних етапах бюджетування, здебільшого не враховано, хоча є відповідні зобов'язання Уряду за Генугодою», – зауважує Голова ФПУ Григорій Осовий.
ФПУ підготувала багато поправок до проекту Державного бюджету. Профспілки сподіваються, що Кабінет міністрів та народні обранці все ж звернуть увагу на проблеми звичайних українців та внесуть коригування до Держбюджету перед тим, як відправляти документ на остаточне затвердження.
200 років професійним спілкам України
200 років професійним спілкам України
9 листопада, у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція з нагоди 200-річчя створення першої профспілкової організації на українських землях.
В заході взяли участь Голова Федерацій профспілок України Григорій Осовий, Львівський міський голова Андрій Садовий, представники 44 всеукраїнських профспілок та 25 територіальних профоб'єднань, представники професійних спілок Польщі, Австрії, Словаччини, Угорщини, Чехії, Франції, Молдови, Білорусії, Данії, представники генерального секретаря Міжнародної конференції профспілок Шаран Барроу, виконавчого секретаря Панєвропейської Регіональної Ради Антона Леппіка, генерального секретаря Європейської конфедерації профспілок Луку Вісентіні, президента Європейської конфедерації Іраклія Петріашвілі, директора Офісу Міжнародної організації праці в Будапешті Антоніо Граціозі.
Для початку присутні ознайомились з історією виникнення профспілкового руху в Україні. 6 листопада 1817 року у львівській друкарні було засновано першу профспілкову організацію «Товариство взаємної допомоги членів друкарської справи», яка стала першою робітничої організацією усієї Австрійської імперії, до якої тоді входив Львів.
Сучасний український профспілковий рух бере свій початок із створення у 1990 році Федерації незалежних професійних спілок України, яку у 1992 році перейменували на Федерацію професійних спілок України.
«Федерація професійних спілок України – це 44 всеукраїнські профспілки та 25 територіальних профоб'єднань із загальною чисельністю 5,6 млн осіб. Сьогодні професійні спілки активно відстоюють трудові, соціально-економічні права та інтереси членів профспілок на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності. Профспілки здійснюють експертизу діючих нормативно-правових актів, розробляють законопроекти із питань трудових та соціально-економічних відносин, а також з інших питань щодо соціального захисту», – розповів Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Зустріч керівників профспілок із Прем'єр-міністром України
Зустріч керівників профспілок із Прем'єр-міністром України
Відродження промисловості України та розвиток економіки визначені ключовим пріоритетом роботи Уряду, зазначив на зустрічі з профспілковими лідерами Прем'єр-міністр Країни Володимир Гройсман. Він впевнений, що саме ці напрямки мають стати головним орієнтиром діалогу та співробітництва Кабінету Міністрів з основними профспілковими об'єднаннями держави.
«Нам вдалося побудувати діалог, у якому ми знаходимо рішення. Перед нами стоять безпрецедентні виклики, але нам вдалося стабілізувати ситуацію в економіці, впровадити низку системних рішень в оплаті праці, в пенсійній системі. І те, що буде продукувати економіка, ми маємо розумно інвестувати в якість життя громадян. Ми маємо знаходити баланс між потребами та можливостями, які є в державі», –сказав Прем'єр-міністр.
Зі свого боку профспілчани зауважили, що в державі є і залишаються невирішеними багато проблем, в тому числі, в соціальній сфері. Так, в цьому році значно зросла мінімальна заробітна плата, та згідно статистичних даних і середня. Але враховуючи показники інфляції цього недостатньо – 60% українців досі проживають за межею бідності. Тому необхідно і далі підвищувати соціальні стандарти.
«Економічне зростання у 2-3% є недостатнім для сталого розвитку і підвищення добробуту людей. Як зазначають провідні економісти, потрібен приріст не менше 5%, але для цього необхідно здійснити структурну перебудову економіки, провести модернізацію виробництва, створити високопродуктивні робочі місця та матеріально заохотити людей працювати в Україні», – зазначив Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Голова Уряду погодився, що закладені Урядом на 2018 рік показники зростання відносно невеликі, але за умов впровадження реформ – в тому числі реформ в освіті та охороні здоров'я, вони можуть бути збільшені.
Одним з інструментів досягнення мети, впевнений Володимир Гройсман, є конструктивний і багатосторонній діалог – на рівні міністерств, відомств, органів місцевої влади та профспілкових об'єднань. Профспілки з цим погоджуються, але додають – не всі урядовці готові співпрацювати.
Так, закритість Міністерства охорони здоров'я, небажання співпрацювати з професійними організаціями спонукали до колективного трудового спору і згодом до всеукраїнської акції протесту працівників охорони здоров'я, протистояння в парламенті та суспільстві.
Обговорили на зустрічі також питання Держбюджету на 2018 рік, цін та тарифів. Григорій Осовий зазначив, що конструктивного діалогу щодо проекту Держбюджету не відбулося.
Олександр Корінний: «Моє завдання – згуртувати громаду»
Олександр Корінний: «Моє завдання – згуртувати громаду»
Саме прізвище Корінний говорить саме про себе, що це ґрунтовна, глибинна людина. А після знайомства з Олександром Олександровичем список епітетів можна продовжити: прогресивна, високоосвічена (має три вищі освіти), креативна людина-дзиґа, яка не просто крокує орбітою Новоукраїнської об'єднаної територіальної громади, що на Кіровоградщині, а біжить наввипередки, адже хоче багато встигнути. Наша розмова з Олександром Корінним – про формування громади, її сьогодення і майбутнє та місце профспілки у ній.
- Спілкуючись з вами, Олександре Олександровичу, не перестаєш вражатися вашій компетентності, масштабності мислення. Ви і Новоукраїнка - можливо, це для вас малий масштаб? Чи не зваблювали Вас на вищі, столичні посади?
- Інколи надходили пропозиції, але я ж – корінний, не тільки за прізвищем. Я не збираюся залишати місто, в якому народився і прожив усе життя! На виборних посадах «парашутисти» не повинні бути. Принцип виборів ґрунтується на довірі. В першу чергу треба розуміти, що ти хочеш робити. Ходив, наприклад, малим на тренування по болоту, тепер хочу, щоб діти нашої громади ходили гарними тротуарами по освітлених вулицях, на стадіоні були трава, душові кімнати. Дещо із цього вже зроблено – тепер у нас один з найкращих стадіонів. Фінал чемпіонату області з футболу серед ветеранів проходив у нас, хоч рік тому там була випалена земля.
- Яке Ви ставите перед собою завдання?
- Моє завдання – згуртувати громаду. У нас дуже важкий менталітет. Ключова фраза обивателя: а що ти мені зробив? Я вважаю, що робити треба для громади. Коли ми дійдемо до мислення, що на першому місці не моє особисте, а загальне, тоді все у країні налагодиться. Черговість виконання робіт, наприклад, вуличного освітлення, вирішується не кулуарно чи одноосібно мною, а депутатами на сесії міської ради. В цьому році провели конкурс міні-грантів, щоб визначити, хто з мешканців готовий працювати на громаду. І знайшлися охочі. Наприклад, в одному мікрорайоні обладнали на пустирі волейбольний майданчик, біля школи - ігровий майданчик, артоб'єкт у центрі міста, навіть мобільну хімічну лабораторію придбали. Цим я пишаюсь, адже у мене є група людей – лідерів громадської думки, на яких я можу покластися. Щоб люди почали працювати на громаду, приділили увагу навчанню: семінарам, тренінгам, практикумам.
- Яку роль Ви відводите у громаді молоді?
- Аби щось змінити, треба робити ставку на молодь, виховувати адекватних, мислячих людей, які не будуть продавати свої голоси за гречку, а робитимуть власний вибір. У напіваварійному приміщенні ДЮЦу ми відкрили центр розвитку ініціатив молоді, за кошти грантодавців закупили оргтехніку та меблі. Тепер є така вільна локація для молоді, де можна провести конкурси, презентації, позайматися самостійно. З метою економії коштів ми обійшлися без запрошених тренерів, самі навчали аудиторію. Вчителі власноруч відремонтували кімнату і початок доброї справи є. Моя позиція така: не треба розраховувати на когось, в першу чергу - на себе. Учні написали 6 міні-проектів: будівництво басейну, сміттєпереробний завод, баскетбольний майданчик з нічним освітленням передбачили... Я переконав депутатів не підрізати крила дітям. Відійшли від стереотипів, що мер повинен перерізати червону стрічку, коли відкривається об'єкт, - діти самі організовують це дійство... Ми в цьому році відкрили 9 спортивних локацій. На сесії між депутатами та учнівським парламентом було підписано договір про співпрацю. Сьогодні молодь жартома називає мене голова комітету з реалізації їхніх мрій. Це висока оцінка для мене!
- Як сприймаєте об'єднану громаду?
- Цілком нормально. Але коли ми створили об'єднану громаду, не було й половини необхідних законів, що ускладнювало роботу. З чого ми почали? Із власного герба і прапора міста. Вважаю, що кожна територія повинна мати свою родзинку – не хочу, щоб при згадці про Новоукраїнку запитували: а де це? Тому й працюємо над образом свого міста. До речі, ми першими в Україні прийняли рішення про створення асоціації об'єднаних територіальних громад, без підтримки політиків чи інших «високих рук». Ми хочемо жити за тими правилами, яких вимагає час та наші громадяни. Що дає громада? З'являється більше довіри між жителями і владою, а тому у людей з'являється мотивація щось робити самим, змінювати життя території. До речі, ми потрапили до проекту ДОБРЕ і зараз працюємо над створенням інституту розвитку громади.
- Як ви приймаєте на роботу людей, за якими критеріями?
- Найперше, під час співбесіди запитую, чи є у претендента можливість їздити на навчання. Якщо чую негативну відповідь, як правило, прощаємося. Будь-які посадовці повинні фахово рости. Наприклад, у міській раді багато працівників уже пройшла стажування у Польщі. І це вже зовсім інші люди. Так, колишній керівник гуртка, підвищивши свій професійний рівень, написала проект «Центр розвитку ініціатив молоді», трансформувала його в життя. Тепер вона - заступник міського голови з питань місцевого розвитку та залучення інвестицій. Така посада – рідкість на сьогодні в органах місцевого самоврядування. Нам вона потрібна. Це дуже творча людина, яка організувала нові проекти у місті, згуртувала навколо себе дітей, проводить цікаві майстри-класи. Колективом я задоволений. Усі легкі на підйом, креативні і творчі.
- Чи знаходиться місце в громаді ветеранам?
- Ми тісно співпрацюємо з радою ветеранів. Її керівник заходить з пропозиціями: організувати хор дітей війни, привітати ювілярів, поїхати цікавими маршрутами, насадити на центральній вулиці квіти... Будь ласка, виділяємо кошти, займайтесь і насолоджуйтесь життям. Найважливіше те, що ми показуємо людям: у них є можливість впливати на владу, але для цього треба самим вставати і щось робити.
- Ваш погляд на профспілку?
- У пострадянському форматі – абсолютно негативний. На профспілку у сучасному варіанті із чітким баченням її діяльності – позитивно. Треба знати конкретні завдання профспілки: що вона може дати, не матеріально, а у плані підтримки, приміром, молодого фахівця чи пенсіонера, у лікуванні тяжко хворого. Тобто, майбутні члени профспілки мають володіти інформацією про спектр послуг, який вони можуть отримати.
- Що може дати профспілка? У цій фразі проглядається утриманство. На жаль, менталітет українців – корисливий. Місія ж профспілки – захисна. А від неї уже йдуть конкретні розгалуження. А сила профспілки – в активності її членів. У жодному законі, що стосується ОТГ, ні слова не сказано про працюючих. Тільки профспілка дає на це відповідь. Думаю, з часом представники громади зрозуміють її спрямування, що нам з вами, дійсно, по дорозі.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки працівників держустанов
Профспілковий селекторПрофспілковий селектор Дії профспілок щодо вирішення колективних трудових спорівДії профспілок щодо вирішення колективних трудових спорів Лариса Цандекова: «Відчуття одне: як ще багато треба зробити»Лариса Цандекова: «Відчуття одне: як ще багато треба зробити» Що таке інспекційні відвідуванняЩо таке інспекційні відвідування Точка зору профспілок на Державний бюджетТочка зору профспілок на Державний бюджет Обмінялися думкамиОбмінялися думками |







