Комунікація в умовах війни: профспілки посилюють спроможність
7–8 серпня у Львові, за сприяння офісу Міжнародної організації праці в Україні та Бюро МОП з питань діяльності працівників (ACTRAV), проходить семінар-тренінг «Ефективна комунікація та адвокація в умовах війни».
У заході взяли участь Голова ФПУ Сергій Бизов, керівники всеукраїнських профспілок і територіальних профоб'єднань, а також фахівці з профспілкових комунікацій.
Захід проводився з метою зміцнення інституційної спроможності профспілок і посилення їхньої комунікаційної складової в умовах війни. Це дозволить ефективніше відстоювати права працівників, протистояти викликам і загрозам, а також налагодити якісну комунікацію з членами профспілок. Перед учасниками виступили Аїда Ліндмайер, директорка офісу МОП в Україні, та Мамаду Суаре, керівник відділу комунікацій та публікацій МОП. Модерує захід Тетяна Міненко, національна менеджерка проєктів Офісу МОП в Україні.
Сергій Бизов у своєму виступі подякував представникам МОП за організацію навчання, яке є стратегічно важливим для всього профспілкового руху. Він підкреслив значення комунікацій у профспілковій діяльності як чинника, що зміцнює єдність і формує солідарність. Важливість донесення інформації про діяльність профспілок до людей, говорити з ними відверто, надавати адекватні відповіді на виклики та загрози воєнного часу.
Він наголосив, що точкою опори профспілкового руху та його лідерів завжди є жертовність і довіра, а знання, отримані під час навчання, допоможуть зміцнити спроможність профспілок та навчитися бути сильними разом.
Учасники ознайомлюються з методиками протидії дезінформаційним кампаніям і зміцнення комунікаційних та адвокаційних можливостей для підтримки довіри працівників і просування позитивних змін в їхніх інтересах.
Вони опановують навички, що дозволяють профспілкам ефективніше комунікувати, організовуватись, надавати послуги, зміцнювати свій вплив і репутацію. Особливу увагу приділено питанням кризової комунікації та протидії актуальним викликам і загрозам. Під час семінару було презентовано новий україномовний посібник з протидії дезінформаційним кампаніям в умовах воєнного стану.
МОП продовжуватиме підтримку українських профспілок і після завершення семінару, надаючи технічне керівництво, здійснюючи моніторинг впровадження напрацювань та сприяючи постійному нарощуванню потенціалу профспілок у реагуванні на кризи, відновленні країни та захисті прав працівників.
Джерело: https://www.facebook.com/fpsu55/posts/pfbid0RhTtH3iZcMvUSEigCQV2jAcTxuvwEMDLZGFQwwKpyoqJekbvMXQkxie76VNcauy9l
Пресцентр ФПУ

Молодіжна рада ФПО відкриває для себе Кропивницький
Продовжуємо екскурсію нашим славним містом. Не перестаємо захоплюватися кожною спорудою, яка несе в собі таємниці історії і закохуємося в нашу славну минувшину.
Зупинка третя. Ще одне наше диво – академічний обласний музично-драматичний театр ім. Марка Кропивницького, що зовні, що в середині. Споруда – неймовірної краси й оздоблення. Похід до театру – це для кожного містянина чи гостя неординарна подія, яка впливає на людину, як внутрішньо, так і зовнішньо. Після такого походу, дійсно, хочеться літати, дихати на повні груди, чепуритися, внутрішньо зростати.
Для чого було збудовано театр? Справа в тому, що у той час в місті перебувало багато військових, тож їхнім дружинам потрібно було кудись ходити («вигулювати» своє вбрання). Він був збудований на кошти підполковника Георгія Трамбицького. У приміщенні були вбудовані амфори для гарної акустики.
Перша вистава «Наталка-Полтавка» відбулася у 1882 році зі славетними Марією Заньковецькою та Марком Кропивницьким у головних ролях. Цікавий той факт, що Марко Кропивницький і його трупа – не були професіоналами, а аматорами, але який був рівень гри! Він вважав, що усі п'єси повинні звучати українською мовою. І актори дотримувалися цього правила навіть всупереч забороні. Кропивничани першими дали сценічне життя призабутим і колись забороненим творам. Трупа гастролювала багатьма містами і коли вони показали виставу у Петербурзі, це викликало неабиякий фурор.
Завдяки Марку Кропивницькому маємо таку красу, візитівку обласного центру. Сьогодні театр – це шедевр архітектурного та дизайнерського мистецтва, де працює талановита команда митців, яка пропонує відвідувачам новий та класичний репертуар. Як символ мистецтва, на фронтоні височіють фігури трьох муз – Мельпомени, Талії та Терпсихори.
Члени Молодіжної ради одноголосно дякували екскурсоводу Вікторії Стариченко за чудову пізнавальну прогулянку містом, яке уміє бути красномовним. Кожен учасник екскурсії, проводячи у своєму колективі профспілковий урок, поділиться враженнями від походу Кропивницьким. Час від часу це варто робити, щоб знати, де ми живемо, які історичні будівлі нас оточують.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО

Берегиня профспілкової родини
Завершуємо розповідь про Євгенію Герасімову, для якої профспілка стала сенсом її життя.
Любить приносити людям радість
Невдовзі Євгенію Володимирівну обрали головою райкому профспілки. На цій посаді у неї виросли нові крила. Усе прагне охопити. Головне, щоб люди відчували, що є профспілка, захист на всі випадки життя. Її кредо – приносити людям радість. Ось на звітно-виборну конференцію запросила ветеранів праці. Вони були щасливі, що їх пам'ятають і шанують Галина Феліпова з Олексіївки сказала тоді, що, перебуваючи на заході, помолоділа, немов опинилася у чудовому профспілковому минулому.
За життя ворогів не нажила, а друзів – море. З усіма колегами – на зв'язку. Для неї немає колишніх – до всіх з повагою і увагою. Злягла колишня колега – провідує її з гостинцями, чоловіка, який доглядає хвору дружину, підтримує морально, вчить готувати страви. Якось зателефонувала до екс-голови первинки і почула в її голосі сумні нотки. Зібралася, напакувала у велику сумку різних квітів і поїхала в гості. Разом висадили красу, поспілкувалися. Після такої релакс-терапії у жінки поліпшився настрій. Коли б не телефонувала, розповідає про чудові іриси, хосту, які добре прижилися на новому місці.
«У цей складний час, - зазначає Євгенія Володимирівна, - доводиться бути міні-психологом. – До кожного підбираю ключик, щоб заспокоїти, підтримати. Потім включаю дипломатію і розповідаю, що треба зробити. Ніколи не вимагаю, а звертаюсь з проханням, усі голови первинок працюють на громадських засадах, тож треба їм низько вклонятися за таку доброчинну роботу. Працюємо над оновленням колдоговорів або подовженням попередніх. Не так давно уклали нові колективні договори у двох громадах, приємно. Після одного випадку ставлення до колдоговорів у керівників змінилося. У господарстві стався нещасний випадок, а колдоговору у них не було. Голова ФГ не надавав йому значення. Коли його запитали про колдоговір, він звернувся до мене з надією. Я відшукала старий колдоговір, який не втратив силу, і врятувала ситуацію. Спілкуюся не тільки з головами первинок, а й з керівниками фермерських господарств, наприклад, «Високі Байраки», «Маяк», СТОВ «Мир», ТОВ «Лан»... Вони йдуть нам назустріч - не тільки відпускають голів профкомів на профспілкові зібрання, а й транспорт дають. Якщо у когось ювілей, беру таксі, квіти і їду з привітаннями. Добре слово і увага – це найкращі ліки. Намагаюсь сама триматись на позитиві й інших на те націлюю».
Євгенія Володимирівна любить організовувати свята, цікаві заходи. Раніше культмасова робота кипіла, а сьогодні залишили тільки необхідні заходи. Відзначають ювілярів, важливі події в родинах. Торік організувала екскурсії в обласний краєзнавчий музей і в музей мистецтв – відвідувачі були в захваті. Багато хто вважає новорічні подарунки архаїзмом, а Володимирівна не відмовляється від такого атрибуту свята. Цього року вручила 500 подарунків дітям спілчан. Отримала стільки ж «спасибі». А ось у дослідному господарстві «Елітне» розпустили профспілкову організацію і діти не отримали жодного подарунка. Колектив ще відчує, переконана голова райкому, що втратив, коли вийшов із профспілки. Вона ж дякує долі, що все життя з профспілкою, яка додає натхнення, тримає в тонусі і є своєрідним еліксиром молодості. Дякуючи Федерації профспілок області, свого часу стала членом жіночої ради при ЦК профспілки працівників АПК. Це теж була пізнавальна сторінка життя. Приємно бувати у вирі подій, вирішувати важливі питання, бути причетною до великих справ і повертатися додому з почуттям виконаного обов'язку. А вдома у неї справжній рай – усе подвір'я у квітах, які своїм розмаїттям дякують господині за турботу і любов.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО

Шановні будівельники! Шановні спілчани галузі!
Щиросердно вітаємо Вас із професійним святом!
Це свято для усіх тих, хто робить наші місця проживання і праці затишними, комфортними, безпечними і функціональними. Усі професії у ланцюгу будівництва важливі: архітектори, проектувальники, монтажники, зварники, малярі, штукатури, менеджери, виконроби... Особливо важливими є ці професії для відбудови України. Відновлення зруйнованих міст, інфраструктури, житлових будинків вимагає високого рівня професіоналізму, відданості справі та наполегливості. Будівельники стають справжніми героями, які своїми руками створюють нове життя, повертають надію та стабільність у постраждалі регіони. Їхня праця – неоціненна для відродження країни та забезпечення гідних умов для майбутніх поколінь.
Бажаємо, щоб у вашому житті все складалося вдало, як цеглини в ряд. Нехай усі стосунки з рідними, близькими й друзями будуть міцними, як якісний цемент, а зарплата щоб виплачувалася своєчасно і з солідними преміями! Удачі, здоров'я, добробуту, успіхів, миру та чудових мрій Вам, шановні будівельники!
Шлемо також вітання й найкращі побажання представникам обласної організації працівників будівництва та промбудматеріалів, які неухильно захищають та представляють інтереси спілчан!
З повагою
Президія ФПО