Григорій Осовий: «У гонці цін і зарплат поки що програють працівники»
30 січня 2025 року в Києві у Будинку профспілок відбулось засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, в якому взяв участь та виступив Голова ФПУ Григорій ОСОВИЙ.
У ході виступів і дискусії учасники констатувати, що безперечним досягненням 2024 року є стійкість і мужність українського народу у захисті держави і незалежності в мовах воєнного стану. Бізнес і працівники забезпечували виробництво необхідних товарів і послуг. Однак військова агресія росії продовжує завдавати великих втрат економіці, інфляція за минулий рік становила 12%, наслідки якої посилювалися недоліками в управлінні.
І хоч ринок праці і демонстрував тенденції до відновлення, брак кваліфікованих працівників відчувають 75% роботодавців. Залишається високим рівень безробіття у 14%. Зростає рівень пасивності безробітних до пошуку роботи. Кожен 5-й боїться скорочення.
У минулому році середня зарплата в економіці за темпами приросту втричі менша ніж вартість життя. А мінімальна зарплата на рівні 8 тис. грн., коли прожитковий мінімум у цінах грудня за розрахунками Мінекономіки у грудні 2024 року вже становив 10283 грн.
У гонці цін і зарплат поки що програють працівники. І це на фоні заробітної плати піднятої в рази депутатам і державним службовцям. А рекордні, багатомільйонні зарплати державних менеджерів, які очолюють великі підприємства - "Укрпошта", "Укрзалізниця", "Укренерго" та інші, узагалі шокує. Щомісячні заробітки топменеджерів перевищують зарплату президента США Дональда Трампа.
На цьому фоні верхом цинізму влади є «замороження» державних соціальних гарантій на рівні 2024 року на наступні три роки та збільшення податків з трудових доходів.
У своєму виступі Г.В.Осовий окреслив завдання 2025 року. На законодавчому рівні розробити новий Трудовий кодекс, замість різних актів законодавства, прийнятих у воєнний період і погіршують становище працівників, просування законопрооєкту про безпеку праці і охорону здоров'я на робочих місцях. Відновлення належного соціального страхування та пенсійного забезпечення. Залучення до цієї роботи експертів МОП і ЄС.
У 2025 році для Міністерства освіти і місцевого самоврядування пріоритетним має стати питання професійно-технічної освіти.
Ми всі прагнемо жити в справедливій державі, в основі якої мають бути справедливі взаємовідносини уряду, роботодавців і профспілок – ефективний соціальний діалог. ФПУ розробила проєкт соціального пакту, який може стати платформою для спільної роботи.
Пресцентр ФПУ

Валентина Пархомчук: «Музей – це місце для творчості та самореалізації»
Продовжуємо нашу розмову із старшим науковим співробітником, завідувачем відділом маркетингу, розвитку та інвестування, головою профкому Валентиною Пархомчук.

- Давайте повернемося до витоків музею – історія його унікальна. Чим саме?
- Наш музей, дійсно, має багатогранну та унікальну історію, яка бере початок ще з 1883 року. Тоді при земському реальному училищі було створено першу музейну кімнату навчальних посібників. Вона включала предмети археології, зразки мінералів, природничі об'єкти, які пізніше стали основою для музейної справи в нашому регіоні. Засновником цієї кімнати та музейної справи загалом вважається історик, етнограф і археолог Володимир Ястребов. Його внесок гідно вшанований послідовниками: у 1993 році на його честь засновано краєзнавчу премію, яка присуджується за визначні досягнення у краєзнавстві та музейній справі. У 1920 році справу Ястребова продовжив Павло Рябков, завдяки якому було засновано міський музей історії та археології на основі колекції Ястребова. У 1929 році музей отримав сучасне приміщення – колишній особняк Абрама Барського, архітектурну перлину початку ХХ сторіччя. З роками змінювався і статус музею: від міського до крайового, а з 1939 року він став обласним краєзнавчим музеєм. Сьогодні це не лише головний музей регіону з багатими колекціями, але й ціла мережа, яка, крім основного корпусу – експозицій «Історія» і «Природа», включає меморіальні відділи: музей-заповідник «Хутір Надія», меморіальний музей Карпенка-Карого, єдиний у світі музей історії українського хореографічного мистецтва, історико-архітектурний заповідник «Свято Воздвиженська церква» у селі Розумівці, музейно-природний заповідник «Тобілевичі». Особливу цінність мають унікальні колекції, як от збірка Олександрі Ільїна та меморіальна колекція Володимира Винниченка. Так наша історія демонструє, що музей не лише зберігає минуле, а й активно формує культурну ідентичність регіону.
- Як у музеї поєднується минувшина і сучасність? Які нові проєкти удалося втілити? Вам на Вашій посаді, як кажуть, і карти в руки: який Ваш особистий внесок у наповнення життєдіяльності музею?
- У нашому музеї минувшина і сучасність органічно поєднуються завдяки різноманітним проєктам, які ми реалізовуємо. Я багато років очолювала відділ історії і була причетна до створення багатьох виставок, зокрема до побудови стаціонарної експозиції відділу історії у 2014 року. Це була важлива робота, яка, на жаль, частково згорнута з метою безпеки в умовах війни. Проте зібрані музейні матеріали зберігаються, і частина експозицій продовжує функціонувати. Також була причетна до започаткування окремих колекцій: Євгена Чикаленка, зібрання до Революції Гідності, колекції сучасної російсько-української війни та інших. Зараз я очолюю новий напрямок роботи, пов'язаний із грантовою діяльністю. Завдяки цьому ми реалізували кілька значущих проєктів, зокрема «Музей для всіх», який втілили за підтримки УКФ. Він включав створення інклюзивних виставок і заходів, орієнтованих на осіб з інвалідністю. Ми змогли забезпечити доступність культурних послуг для широкої аудиторії, залучаючи нових відвідувачів і даючи їм можливість інтерактивно пізнавати історію та культуру нашого регіону. Крім того, реалізовуємо партнерський проєкт з Бобринецьким музеєм під назвою «Календар як дзеркало суспільних змін», також на підтримки УКФ. Цей проєкт став значущим кроком у розвитку музею, оскільки дозволив нам створити експозицію, що розповідає про важливі історичні зміни крізь призму календарних реформ та суспільних трансформацій. Нині до інформаційної підтримки проєкту долучилася і обласна рада. Моя роль у цих ініціативах полягає у постійному моніторингу, підготовці грантових заявок, розробці та реалізації проєктів, що дозволяють музею не лише зберігати історичні пам'ятки, а й бути живим, сучасним культурним центром, який активно взаємодіє з громадами і забезпечує доступ до культурних цінностей усім верствам населення. Торік ми розпочали роботу з дітьми, які опинилися у складних обставинах, з числа ВПО. Це збірні групи з кожної громади, які ми обслуговуємо на постійній основі. Така гарна ініціатива йде з обласної ради, адже не всі діти мають змогу приїхати до обласного центру.
- Крім основної роботи, у Вас є громадське навантаження – за спасибі: Вам довірили, і не вперше, очолити, досить дієву, первинну профорганізацію. Як поєднуєте ці дві посади?
- Поєднувати дві посади не завжди легко. Це вимагає від мене певних зусиль у плануванні часу та організації роботи. Більше 20 років я очолюю профспілкову організацію музею, і за цей час удалося створити стабільну та ефективну систему роботи. Вона включає не лише чітке планування діяльності і розподіл обов'язків серед членів профкому, визначення пріоритетних напрямків, а й постійну звітність та живий діалог зі спілчанами. Така організація дозволяє нам оперативно реагувати на потреби колективу та ефективно вирішувати важливі питання соціального захисту працівників (виділення матеріальної допомоги, відзначення щасливих моментів життя тощо). Ще однією важливою складовою успішної роботи профкому є підтримка адміністрації музею, адже без цієї взаємодії важко досягти будь-яких результатів. Однак найбільшу цінність для мене має довіра та підтримка колективу. Працівники музею активно відгукуються на ініціативи профспілки, беруть участь у заходах, пропонують ідеї для поліпшення виробничих умов та соціальної підтримки. Цей активний процес взаємодії і дозволяє створювати продуктивну атмосферу в музеї, де кожен працівник почувається частиною великої команди. У нас є низка сталих ініціатив, які стали важливою частиною нашої діяльності. Наприклад, щорічні поїздки колективу до музеїв України. Ця чудова традиція дозволяє працівникам музею не лише розвиватися професійно, але й зміцнювати командний дух. За ці роки ми вже об'їздили всі найближчі музеї і навіть по кілька разів, що стало важливим для обміну досвідом та вдосконалення нашої роботи. Такі поїздки – це не лише можливість побачити нові експозиції та цікаві проєкти, але й шанс для колективу відпочити разом, що позитивно впливає на атмосферу в музеї та нашу співпрацю. Зараз ми розпочинаємо переговорний процес з адміністрацією музею щодо колдоговірної роботи, адже термін колдоговору завершується. До речі, наш колективний договір був визнаний одним із кращих в Україні у своїй галузі, за що ми отримали премію 10 тис. грн. Дуже важлива для нас дієва підтримка обкому профспілки на чолі із Зоєю Кадук. Це консультативна допомога, матеріальна підтримка, зокрема наших військовослужбовців. Обком профспілки відзначає нас подарунками, наприклад, з нагоди ювілейних дат музею, відзнаками профспілки - нагороджені знаком ФПУ за кращий колдоговір. Корисними є організація навчань, тренінгів, регулярні засідання президій. Відчуваємо також активну захисну роль обкому, постійне інформування спілчан. А загалом приємно, що нашу активну роботу видно. Вважаю, що моя роль як голови профкому на сьогодні дуже важлива, адже мені вдається створювати та підтримувати атмосферу взаємоповаги і підтримки серед працівників.

Розглядали Стратегію розвитку області
Відбулося спільне засідання робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконання та експертної групи з визначення напрямів смартспеціалізації Кіровоградської області.
29 січня 2025 року в обласній військовій адміністрації під головуванням заступника начальника обласної військової адміністрації Сергія Шеремета відбулося спільне засідання робочої групи із розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконання та експертної групи з визначення напрямів смартспеціалізації Кіровоградської області.
Під час заходу обговорено проєкт змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.
Актуалізація регіональної стратегії обумовлена приведенням її у відповідність до стратегічних цілей, оперативних цілей, пріоритетів та завдань, визначених у оновленій Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940, у зв'язку з викликами, з якими зіткнулася Україна після повномасштабного вторгнення, а також новими зобов'язаннями країни у контексті отримання статусу кандидата на вступ в ЄС.
До процесу оновлення регіональної стратегії залучені органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, науковці, громадськість.
Директор департаменту економічного розвитку та торгівлі обласної військової адміністрації Наталія Ревенко представила загальний проєкт змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області,
Також були заслухані інформації керівників структурних підрозділів облвійськадміністрації – членів Робочої групи, з найбільш актуальних на сьогоднішній день пріоритетів.
Під час підготовки змін до стратегії розвитку області було акцентовано увагу на створенні безпекових умов життєдіяльності в регіоні, розвиток людського капіталу, підвищення інституційної спроможності громад, підтримці соціальної сфери, зокрема розвитку ветеранської політики, розвиток інформатизації.
Оновлена Стратегія орієнтована на принципи інклюзивності, безпекової ситуації та розвитку економічної конкурентоспроможності.
За результатами засідання Робоча група погодила проект змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.
У роботі засідання взяла участь голова ФПО Оксана Терлецька та внесла пропозиції до Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.

Валентина Пархомчук: «Музей – це місце для творчості та самореалізації»
Чи часто ми буваємо в музеях, театрах, інших закладах культури? Запитання зависне у повітрі. А жаль, маючи справді зіркові заклади, як кажуть, гріх їх утворився такий незрозумілий вакуум. Чи хтось замислюється, не відвідувати. Хоча масовістю відвідувачів, мабуть, хвалитися не доводиться, і не тому, що зараз триває війна. Причина, очевидно, в іншому – у свідомості, вихованні, традиціях, перевагах у пріоритетах... Тобто скільки ми втрачаємо через цей вакуум! Ось конкретний приклад, у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї можна не тільки збагатитись інтелектуально, а й відпочити духовно, поринути у світ минувшини, природи, доторкнутися до сторінок сучасності... Отже, як працює музей сьогодні? Про це наша розмова із старшим науковим співробітником, завідувачем відділом маркетингу, розвитку та інвестування Валентиною Пархомчук.
- Музеї переживали різні часи: коли їх масово створювали та підносили до вершин, і навпаки – закривали. Яке ставлення держави до музеїв, в першу чергу, високого рівня, як Ваш, сьогодні?
- Музеї завжди були осередками збереження культурної спадщини, і їхня роль у наш час лише зростає. Держава визнає їхню важливість, особливо в умовах формування національної ідентичності та популяризації української культури за кордоном. Звісно, ресурси не завжди достатні, але існують програми підтримки, наприклад, гранти Українського культурного фонду (УКФ), європейських та американських фондів – інфраструктурні гранти, спрямовані на модернізацію музеїв, гранти на оцифрування фондових колекцій, збереження культурної спадщини тощо. Наш музей активно працює над тим, щоб відповідати викликам часу: ми впроваджуємо інтерактивні методи роботи, активно працюємо з інклюзивними аудиторіями та у напрямку грантової діяльності. Вірю, що у майбутньому державна підтримка зростатиме, а завдяки нашим зусиллям музеї стануть ще більш впливовими у суспільному житті.
- Що можете сказати про відвідування закладу. Чим Вам удається зацікавити відвідувачів?
- Це правда, що відвідуваність музеїв не завжди стабільно висока, адже сучасний світ пропонує чимало альтернатив для проведення вільного часу. Проте наш музей активно працює над тим, щоб бути цікавими, доступними і корисними для різних категорій відвідувачів. Наша родзинка: інтерактивні програми та інклюзивність. Ми створюємо програми, які дозволяють не лише дивитися, а й взаємодіяти. Наприклад, інтерактивні освітні програми, адаптовані екскурсії для людей з інвалідністю, майстер-класи для дітей і дорослих. Зокрема, цьогоріч ми втілили проєкт УКФ «Музей для всіх», спрямований саме на розвиток інклюзивності та безбар'єрності. Так, в експозиції «Природа» встановлене новітнє інтерактивне обладнання, з яким самостійно можуть взаємодіяти відвідувачі різних вікових категорій, у тому числі й люди з інвалідністю. Ще одна наша родзинка: тематичні заходи. Регулярно організовуємо виставки, присвячені актуальним темам. Нині втілюємо надзвичайно актуальний проект, який інформаційно підтримує і обласна рада, «Календар, як дзеркало суспільних змін». Цей проєкт дуже важливий для громади, оскільки допомагає людям осмислити і історичні зміни, які відбуваються нині у нашій державі, і про місце України у світі. Однією із ключових наших стратегій є залучення школярів і студентів через тематичні заняття, лекції, екскурсії та спільні освітні проєкти. Навіть у нинішніх умовах музей намагається бути місцем для творчості та самореалізації. Ми створюємо простір, де люди можуть не лише дізнатися щось нове, а й проявити себе: брати участь у конкурсах, презентувати свої роботи на виставках. Зокрема, восени у нас відбулася виставка творчих робіт дітей, які вони створили під час літніх майстер-класів у музеї. Це були діти із сімей ВПО, діти з реабілітаційного центру, ті, які відпочивали у літніх таборах... У нашому музеї є певні умови, де діти можуть перебувати відносно безпечно, зокрема в експозиції «Природа», яка знаходиться у підвальному приміщенні, але під час повітряної тривоги ми теж не працюємо з відвідувачами. Особливо тішить, що ми бачимо нових відвідувачів завдяки сучасним підходам до популяризації музейної справи та адаптації до нових викликів.
- Кілька слів скажіть, будь ласка, про роботу в умовах війни.
- В умовах війни музей не лише продовжує працювати, а й виконує важливу місію щодо збереження матеріальних свідчень історії. Ми створюємо виставки, проводимо заходи, збираємо експонати, спогади та історії, які допоможуть зберегти пам'ять про ці складні часи для майбутніх поколінь. Так, у 2022 році створили стаціонарну виставку «Україна. Полум'я війни», яка є надзвичайно актуальною, адже розповідає про сьогодення, про Героїв, які мужньо боронять нашу Батьківщину, та про тих, хто віддав найдорожче – своє життя за неї. Музей також займається благодійною діяльністю. Ми створювали благодійні виставки, кошти від яких передавали воїнам, у перші дні повномасштабного вторгнення виділяли профспілкові кошти на закупівлю медикаментів, тонометрів, дрібних побутових речей – рукавиці, батарейки. Збирали допомогу для ЗСУ і від членів профспілки, працювали у волонтерських центрах тощо. Зараз, здебільшого, зосереджуємося на адресній допомозі нашим колегам, які служать у ЗСУ.

(Далі буде).

День Соборності України
У Кропивницькому відзначили День Соборності України. У заході взяли участь керівники області, громадські організації, громадськість міста. До заходу долучилися Голова Федерації профспілок області Оксана Терлецька та заступниця Голови Тетяна Коваленко.
Кропивничани зібралися біля пам'ятника першому керівникові українського уряду, співавторові Акта злуки Української та Західноукраїнської Народних Республік Володимирові Винниченку та поклали квіти до його підніжжя.
Сьогодні всі громадяни об'єднані спільною метою – жити в соборній, незалежній, сильній країні. Саме за таку Україну борються зараз на передовій наші воїни.
Слава Україні!

Шановні колеги! Шановні спілчани та усі жителі Кіровоградщини!
Щиро вітаємо Вас з найвеличнішим святом – Днем Соборності України!
Щорічно, починаючи з 1919 року, 22 січня українці відзначають День Соборності України на честь проголошення Акту злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки. Це свято єднання українських земель в єдину самостійну державу.
Ми вкотре змушені боротися за нашу єдність, незалежність та свободу. За час повномасштабної війни, яку розв'язала росія, українці довели, що ми сильна та незламна нація. Тримаймо стрій та йдемо далі до перемоги!
Щиро бажаємо завжди любити свою країну, пишатися своєю історією та своїм народом. Нехай любов до рідного краю об'єднує нас, допомагає йти до перемоги та процвітання соборної, незалежної, демократичної і могутньої України. Хай сонце завжди освітлює Україну, а в ній живеться тепло, світло і затишно. Щастя, здоров'я, добробуту, оптимізму, миру та віри у краще майбутнє!
З повагою
Голова ФПО        Оксана Терлецька