ПРАВОЗАХИСНА РОБОТА ПРОФСПІЛОК – ОДИН З ДІЄВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ОБСТОЮВАННЯ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ
26 червня 2024 року у столичному Будинку профспілок відбулось розширене засідання Постійної комісії Ради ФПУ з питань трудових прав працівників і прав профспілок.
Воно було присвячене роботі правових інспекцій ФПУ, профспілковій звітності та шляхам посилення ефективності правової роботи у профспілках.
У засіданні взяли участь заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, голова постійної комісії, голова Федерації профспілкових організацій Чернігівської області Ігор Москаленко, правові інспектори, юристи членських організацій ФПУ.
Олександр Шубін подякував всій команді правовиків ФПУ, яка бере участь у правовій роботі із законопроектами та іншими проектами нормативно-правових актів.
Він наголосив, що в умовах воєнного стану, коли профспілки обмежені у можливостях проведення протестних акцій, відсоток проектів нормативно-правових актів, які могли би погіршити стан захисту працівників, у порівнянні навіть із мирним часом не збільшився і кількісна складова таких актів незначна, що стало можливим завдяки принциповій позиції профспілок на етапі роботи над проєктами цих документів.
З доповіддю з основного питання наради виступила керівниця правового Департаменту ФПУ Аксана Філіпішина.
Вона зосередила увагу на формах і методах роботи правових інспекцій та усієї мережі юристів ФПУ, як єдиної правозахисної організації. Йшлося про можливості посилення комунікацій структур, які ведуть правову роботу у профспілках, обміну досвідом, організації нових форм співпраці з зовнішніми юридичними структурами та ін..
Було приділено увагу посиленню позовної роботи в профспілках, підготовці на наданню профспілкової звітності. Йшлося про такі основні форми звітів, як Звіт про порушення прав профспілок і членів профспілок (надається 1 раз на рік), Звіт про правову роботу, а також щомісячна звітність про роботу територіальних центрів правової допомоги, які отримують фінансування від ФПУ.
Відбувся активний обмін думками, під час якого було обговорено напрямки та динаміка роботи у цій сфері. Акцентувалось на участі профспілок у законотворчій роботі, ведення ними моніторингу законодавчих актів та їх проектів, правозахисній роботі та питаннях, які потребують вирішення у судових інстанціях.
Додатково було обговорено питання про можливості для посилення правозахисної роботі за допомогою мобільного застосунку «Профспілка цифрова», який презентував Віталій Мудрак, завідувач відділу інформатизації пресцентру ФПУ.
У засіданні взяла участь заступник голови Федерації профспілок Кіровоградської області Оксана Терлецька.
Пресцентр ФПУ

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ЗАРЕЄСТРОВАНО ПРОФСПІЛКОВИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ, СПРЯМОВАНИЙ НА ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
24 червня 2024 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ініційований профспілками (реєстр. № 11367 від 24.06.2024).
25 червня ц.р. законопроєкт направлено на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Нагадуємо, Законопроект розроблено з метою забезпечення соціального захисту працівників підприємств, організацій, установ, які постраждали і зазнали ушкодження здоров'я, стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій під час виконання ними трудових обов'язків, а також сімей загиблих за аналогічних обставин працівників, формування в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Народний депутат України, представник профспілок у парламенті Сергій Рудик, який подав на реєстрацію законопроєкт про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зазначив: "Ключова зміна у законопроєкті – виправити мега несправедливість щодо цивільних, які працюють в зоні бойових дій. Іншими словами – захистити наших медиків, енергетиків, комунальників, які часто ремонтують і лікують під обстрілами і, про яких держава майже забула.
Що пропонується. Для окремих категорій цивільних, які під час роботи потрапили під обстріли, отримали поранення, інвалідність чи, не дай Боже, загинули – передбачити належний соціальний захист, як і для цивільних у військових підрозділах. Мова йде про медичне забезпечення, соцзахист і статус ветерана війни (наголошую, це важлива деталь, йдеться про статус ветерана, а не УБД)", – зазначив народний депутат, підполковник ЗСУ С.Рудик.
Масштаби проблеми – дуже серйозні. Із 24 лютого 2022-го до 1 січня цього року за офіційними даними Держслужби з питань праці під час виконання своїх обов´язків отримали ушкодження і поранення 1212 цивільних. Із них 413 загинули. Ця проблема дуже гостра саме у прифронтових населених пунктах. Скажімо, в Гуляйполі чи Оріховому (буквально за кілька кілометрів від лінії фронту) вже стало нормою, коли, до прикладу, ДСНСники працюють під постійними обстрілами. Але коли їм доводиться проходити реабілітацію після поранень – тут уже «за свої», без державної підтримки. Тому, треба виправляти цей прокол у Законі.
Сергій Рудик звернувся до колег-народних депутатів України, які займаються в Раді військовими питаннями і розуміють цю проблему, долучатися до підписання законопроєкту. "Питання важливе і «горить» вже більше двох років!", – сказав він.
Ознайомитись з текстом законопроєкту можна - у додатку.
Пресцентр ФПУ

«Конституція України-як основа консолідації суспільства і держави»
Під такою назвою 26 червня на базі Черкаського державного технологічного університету відбулося засідання за круглим столом. У засіданні, яке проходило у змішаному режимі, взяли участь представники профспілок та відділень НСПП кількох областей. Зустрічав гостей Олег Григор, ректор Черкаського державного технологічного університету, доктор політичних наук, професор. З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися Василь Андреєв - заступник голови Федерації профспілок України, голова профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України та Світлана Запара - перша заступниця Голови НСПП, докторка юридичних наук, професорка.
Тему «Захист прав членів профспілок в умовах воєнного часу» розкрив Максим Баланенко - голова Федерації професійних спілок Кіровоградської області. Подаємо виступ Максима Баланенка:
«Минуло вже 28 років з того часу, коли ВР України від імені українського народу усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями прийняла Конституцію Україну – Основний закон.
З самого початку свого виступу хочу підкреслити, що основні засади діяльності Федерації профспілок області як представницького об'єднання профспілок грунтується на конституційних принципах законності, демократії і справедливості. А головним завдання ФПО є захист конституційних, трудових соціально-економічних прав працівників, які на сьогодні на жаль як ніколи дуже надто актуальні.
З початком війни та введенням військового стану, обмежено ряд конституційних прав та свобод людини, зокрема, передбачених статтею 43, 44 Конституції України. Це суттєво звузило права працівників і профспілок на період дії воєнного стану, в тому числі на проведення колективних дій. І нам часто дорікають члени профспілок чому профспілки мовчать, чому не виходять на Акцію захисту конституційних прав і навіть припиняють профспілкове членство, не вірячи в спроможність профспілок. До речі і не без активної підтримки органів виконавчої та законодавчої влади. Бо дуже владі не подобається протистояння профспілок при прийнятті нею законодавчих актів, які порушують конституцію України, особливо 22 статтю, яка забороняє змінювати діючі норми законодавства в сторону погіршення.
За таких умов наша правозахисна робота зосереджена на правовій експертизі законопроектів, направлення пропозицій до ФПУ для подальшого відстоювання прав працівників у робочих групах, утворених центральними органами виконавчої влади та профільних комітетах парламенту. І звичайно систематичні звернення до наших депутатів Верховної Ради від Кіровоградщини, яких у нас 5 детально вказуючи у своїх звернення порушення законопроєктами основоположних конституційних прав людини, постійно нагадаючи, що саме для цього вони обирались нами і за них ми голосували. Проте, особливої активності у підтримці наших звернень не спостерігається. Про шо свідчить наш моніторинг голосувань наших депутатів у Верховній Раді. Дуже часто навіть вони не відповідають на звернення.
Хочу також відмітити про труднощі, які виникають у взаємовідносинах з територіальними громадами, а вірніше, з невизначенністю їх повноважень у забезпеченні конституційних прав працівників. Поки що ці питання по причині недоопрацювання законодавчої бази для територіальних громад є ніби то і не обов'язковими. Для них головне – забезпечення бюджету і діяльність комунальної власності. А щло стосується забезпечення трудових прав – членів громад, то справа держави. Ми вважаємо за необхідне - внесення до верховної рвади пропозиції до законів, які стосуються діяльності територіальних громад. Зокрема щодо соціального діалогу, «Про профспілки, «Охорону праці», Колективні договори, Трудове законодавство, приділивши особливу увагу питання відповідальності посадових осіб за додержання чинного законодавства. І в першу чергу, Конституції України. Вважаємо також за необхідно Уряду України вносити ці положення до Примірного Статуту територіальної громади.
Принагідно хочу зауважити, що внаслідок роботи профспілок по недопущенню прийняття рішень щодо звуження трудових прав і гарантій дали і позитивні результати. Зокрема, за ініціативо. Профспілок законодавчо врегульовано , що у разі збільшення норми тривалості робочого часу оплата праці теж пропорційно збільшуються. Вдалось зупинити проєкт ЗУ «Про працю», який суттєво звужував конституційні права працівників., позбавляв державних гарантій у сфері праці, повернено індексацію заробітної плати. Серед позитивних результатів є завершення багаторічної роботи по оновленню законодавства «Про колективні договори і угоди», які значно підвищили права трудових колективів. Але окремі норми ЗУ 2136 щодо надання відпусток прийшлось через звернення ФПУ до Уповноваженого ВР України з прав людини звернутись до Конституційного суду України щодо визнання такими, що не відповідають Конституції України. Наразі йде кропітка робота над проєктом Трудового кодексу України. Поки що сторони соціального діалогу визначають, що він потребує істотного доопрацювання із залученням вітчизняних науковців і фахівців ЄС та МОП.
Нині актуальність питань щодо захисту конституційних прав працівників не лише зменшується, а й продовжується зростати з погляду на руйнівний вплив війни на зайнятість, на рівень доходів. І на жаль, в цих умовах лібералізація трудового законодавства є пріоритетом нашої влади, яка користується послабленням конституційних обмежень.
Одним словом, на сьогодні зважаючи на стан війни, не виключені подальші порушення норм Конституції України, особливо щодо забезпечення трудових прав працівників. Тому, не опускаємо руки, продовжуємо реалізовувати свої повноваження по захисту конституційних прав людини».

Бути головою студпрофкому дуже відповідально
Останнім часом студентська організація профспілки Кропивницького медичного коледжу, як кажуть, набрала обертів – на її рахунку багато корисних та цікавих справ. А ожила і набула цілеспрямованого змісту первинка з обранням на цю громадську посаду Ольги Дубченко. Чим конкретно займається студпрофком?
- Вирішуємо чимало питань студентів, надаємо матеріальну допомогу тим, хто її потребує. Великий і улюблений розділ – культурно-масова робота. Зараз, у зв'язку з військовим станом, дещо змінилося її спрямування – більше проводимо заходів задля підтримки наших захисників. Наприклад, до Дня героїв України організували благодійну акцію – «Стрічки за донат», а також виготовляли браслети з українською символікою. Таких акцій проводимо багато. З нагоди Дня захисника України влаштувати урочистий захід та збір коштів для ЗСУ. До Дня боротьби з раком збирали кошти для онкохворих дітей. Студенти – легкі на підйом, швидко відгукуються на пропозиції студпрофкому і долучаються до заходу.
-Чи відчувають студенти свою належність до профспілки?
- Думаю, що так. Ми організовуємо фотозони спільно зі студентською радою, влаштовуємо концерти, які носять, переважно, патріотичне забарвлення. Вносить свої корективи дистанційна форма навчання: одні студенти беруть участь у заході, інші – спостерігають з екрана комп'ютера . Навіть профспілкові збори проводили у змішаному режимі. Розуміємо нинішню обстановку, єднаємося заради перемоги, робимо свої внески у її наближення і мріємо про мирне життя. Мені подобається працювати зі студентами, сама нещодавно була у цьому статусі, щось організовувати, пропонувати. Залучаю до профспілки юнаків і дівчат, як кажуть, завчасно. Працюючи у приймальній комісії, не забуваю зробити вставку про нашу профспілку, її роль, популяризую культмасову роботу, яка у нас на високому рівні. Намагаюся знайти підхід до кожного вступника. Ще подобається спілкуватися зі слухачами, які приходять до нас на підготовчі курси. Вони дуже активні, захоплені, їм цікаве усе нове. Очолюю студентський профком не так давно, але уже зрозуміла, що ця посада дуже відповідальна і водночас цікава. Якщо виникають питання, звертаюся до старших колег – голови профкому викладачів чи голови обкому профспілки працівників охорони здоров'я Лариси Козлової.
Марія Іванова,
пресцентр ФПО

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ) В УКРАЇНІ У СІЧНІ-ТРАВНІ 2024 РОКУ
Упродовж січня-травня 2024 року Національна служба посередництва і примирення (далі – НСПП) сприяла вирішенню 97 колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)): 3 – на національному, 4 – на галузевому, 1 – на територіальному, 89 – на виробничому рівнях. У зазначених спорах взяли участь понад 1,6 млн працівників 7583 суб'єктів господарювання.
У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 254 вимоги, з яких: 101 (40%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 95 (37%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 39 (15%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціальноекономічних умов праці та виробничого побуту; 19 (8%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.За сприяння НСПП врегульовано та знято з обліку 127 конфліктних ситуацій. Зокрема, 2 конфліктні ситуації стали предметом виникнення КТС(К).
З метою вирішення 97 КТС(К) упродовж звітного періоду проведено 182 узгоджувальні зустрічі та 8 засідань примирних комісій.
Так, за сприяння НСПП у звітному періоді вирішено та знято з реєстрації 25 КТС(К): 14 спорів у Львівській області, 3 – в Івано-Франківській, 3 – у Харківській, 2 – у Волинській, 2 – у Дніпропетровській, та 1 спір у Житомирській області.
З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану соціальнотрудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях Службою здійснювались заходи, спрямовані на врегулювання 324 конфліктних ситуацій (2 – на територіальному, 322 – на виробничому рівнях) на 351 підприємстві.
Упродовж січня-травня 2024 року НСПП взято на облік 183 конфліктні ситуації. Основною причиною виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин залишається заборгованість із виплати заробітної плати (понад 81% конфліктних ситуацій). У порівнянні з січнем-травнем 2023 року майже в 6 разів зросла кількість конфліктних ситуацій в освітній сфері, в 5 разів – на підприємствах металургійної галузі, майже в 4 рази – у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку, на 71 % – у добувній галузі.
З метою врегулювання конфліктних ситуацій проведено 576 узгоджувальних зустрічей.
Так, за сприяння НСПП врегульовано та знято з обліку 172 конфліктні ситуації. Зокрема, 3 конфліктні ситуації стали предметом виникнення КТС(К).
З метою сприяння поліпшенню стану СТВ та запобігання виникненню КТС(К) фахівці НСПП взяли участь у 60 засіданнях комісій обласних, місцевих, районних адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 183 підприємств.
Упродовж січня-травня фахівцями НСПП організовано та проведено 138 заходів (семінари, наради, круглі столи) з питань забезпечення реалізації в Україні правового механізму вирішення КТС(К) та здійснення соціального діалогу.
Більш детальні данні містяться вІнформації Національної служби посередництва і примирення про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні в січні-травні 2024 року, яка надана в рамках співпраці між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення.
Управління соціального діалогу та
колективно - договірного регулювання ФПУ

Світлана Бондарь: «Навчаємо, перебудовуємося, волонтеримо»...
Війна змінила країну, а також життя кожного трудового колективу, кожної людини, у тому числі й закладів освіти. Кіровоградський медичний фаховий коледж ім. Є.Й. Мухіна – особливий, адже готує кадри, потрібні у будь-який час: і для фронту, і для тилу. Наша розмова з в. о. директора закладу Світланою Бондарь – про особливості роботи коледжу в умовах воєнного часу.
- Сказати, що був шок, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, це нічого не сказати. Розгубленість, страх, розпач – ці емоції супроводжували кожного. Світлано Олександрівно, пригадайте ті стресові дні.Що змінилося в роботі закладу в організаційному плані?
- Надзвичайно важко було у перші дні війни, коли серед викладачів не було чіткого розуміння, що відбувається, серед студентів і їхніх батьків панувала розгубленість. Одна справа, коли ти відповідаєш лише за себе, інша, коли за тобою колектив, цілий заклад, і ти повинен бути прикладом стійкості та витримки. Саме такі думки супроводжували мене у перші дні війни, тому й вдалося швидковнести корективи в діяльність коледжу. Нашвидкоручдо навчальних тем вносилися корективи, зокрема виховний компонент: сутність поняття патріотизму, уміння надавати допомогу, психологічна адаптація, розуміння ситуації... Ми усвідомлювали: головне завдання – домогтися, щоб не було в колективі паніки. Оперативнопроводили для викладачів психологічні курси, аби стабілізувати моральний клімат, зняти напругу серед студентів. Найбільше непокоїло нерозуміння того, що нас очікує. Ми не могли прогнозувати навіть на тиждень, тож приймали рішення самотужки. Від'їзд студентів за кордон, надання академвідпусток теж вніс свої корективи. Тоді виникло питання, як зберегти контингент студентів. Поступово ситуація стабілізувалася. Певно, включилися якісь внутрішні ресурси й ми самі перелаштувалися, йосвітній процес скоригували до умов воєнного стану. Прислужились нам гіркі ковідніуроки. За ці два роки настільки відшліфували дистанційний формат навчання, що саме це дало можливість під час воєнного стану охопити навчанням тих студентів, які не тільки перебували в Кропивницькому чи за межами області, але й тих, які виїхали за кордон. Внесли зміни у терміни проходження державної практики, яка завжди проводилася влітку – перенесли її наперед, на зиму, оскільки у цей час у лікарнях було забезпечено подачу електроенергії та тепла.Це також надало можливість організувати очний формат навчання для решти студентів, з урахуванням потужності укриття, що розраховане лише на половину студентів.(Під укриттяпереобладналикнижковий архів). У цей складний період навчання в закладі організовано в змішаному форматі. Щомісяця його змінюємо: через місяць кожна група виходить в очний формат. Випускні групи, які пишуть ЄДКІ, після переддипломної практики переходять на очну форму навчання. Хочу подякувати керівникам лікарень, особливо ЛДЦ «Ацинус», які приймали студентів на переддипломну практику після дистанційного навчання, з розумінням поставилися до них, допомогли їм оволодіти тими навичками, які можна освоїти тільки на робочому місці. Спрацювали чітко і лікарі, і медичні сестри відділень, і наші методичні керівники практики.
- А які зміни відбулися унавчально-виховному плані?
- Як і зазвичай, викладання навчальних дисциплінвідбувається відповідно до нормативних документів, але певні нюанси у процес додали. Ми прийняли таке рішення: незалежно від того, з якої навчальної дисципліни триває заняття, щоденно о 9-й годині приєднуємося до Всеукраїнської хвилини мовчання. Кожен студент повинен знати, що він має можливість навчатися завдяки тим воїнам-героям, які віддали за це своє життя.На вимогу сьогодення ввели виховний компонент навіть у клінічні предмети, освітні програми переглянули – задля опанування методамидомедичної допомоги. Раніше слово «війна» ми сприймали віддалено й не розуміли, що це може відбутися і на нашій території, тому проводили лікнеп з усіх питань. Наприклад, студенти цікавилися, що потрібно класти у тривожну валізу. Тоді ми розробили відповідні пам'ятки і роздавали студентам. Змінилася тематика виховних годин:пріоритетним напрямком стало національно-патріотичне виховання. Я дуже вдячна студентській ради, її колишньому голові Сергію Степанову (нині – це військовий медик). Він зумів організувати хлопців та дівчат, які проводили бесіди на військово-патріотичні теми у коледжі, гуртожитку. Пам'ятаю перший ріквійни, День вишиванки. Усі – і дорослі, і діти, без оголошення прийшли у вишиванках. Таке було піднесення, єдність, що не передати словами. За ініціативи студентської ради в коледжі організовано Скриньку побажань, яку ми відкриємо у День нашої Перемоги. У вересні 2023 та квітні 2024 року спільно з ГО «Цитадель» провели військово-патріотичні заходи, під час яких студенти мали можливість не тільки поспілкуватися з із захисниками України, а й потренуватися у наданні першої домедичної допомоги. Із початком повномасштабного вторгнення ми надавали переселенцям, які були проїздом у Кропивницькому, місця у гуртожитку. І зараз у гуртожитку виділено 60 місць для проживання ВПО. Співпрацюючи з громадськими організаціями, в цих секціях зробили капітальний ремонт, замінили вікна, меблі. У нас мешкають сім'ї з дітьми, зараз чекаємо на поповнення, переселенка маєнародити нового кропивничанина.
- Чи вплинув воєнний стан на набір студентів: збільшилася кількість чи зменшилася і як змінив суворий час здобувачів освіти?
- Якщо ковід дещо розхолодив студентів, навіть знизив бажання навчатися, то війна змінила їх у протилежному напрямку. Дистанційка тоді і зараз – ставлення до неї абсолютно різне. Студенти відразу подорослішали. Багато з них почали волонтерити уГО «Кропхаб» , «Добромир», притулку для тварин «Щасливий пес» й продовжують цю діяльність в теперешній час, залучаючи до неї нову студентську молодь. З'явиласявідповідальність за своїдії, розуміння того, що відбувається. Відчуваємо, що навіть ті студенти, які виїхали разом із батьками за кордон, вболівають за долю країни. До речі, жоден викладач, і це наша гордість, не залишив країну і робоче місце. Усі викладачі залишаються на місці, поруч зі студентами. Війна, звісно, вплинула на набір студентів. Дещо він знизився, особливо на базі 11 класів. Це пов'язано з тим, що майбутні медики та фармацевти, яких ми готуємо, є військовозобов'язаними. Деяких батьків це зупинило і вони не радили дітям вступати у медколедж. Цьогоріч у квітні проводили День відкритих дверей і пояснювали, щовійськовий облік не коледж придумав і не сьогодні він з'явився. Медики і фармацевти завжди мали бути готовими виконувати свої професійні обов'язки у будь-яких непередбачуваних ситуаціях. Водночас, на базі 9 класів набір стабільний. Протягом року організували роботу підготовчих курсів для абітурієнтів, тож завчасно бачимо той контингент, який прийде до нас.
- Наскільки мені відомо, ваш заклад, крім основного освітнього процесу, запровадив кілька проєктів. Розкажіть про них.
- Так, працюємо й у цьому напрямку. Найбільший наш проєкт –тренінговий центр «Медхаб», відкритий за підтримки ЮНІСЕФ. Це проєкт чисто студентський. Студенти самостійно взяли участь у конкурсі та отримали грант на суму 50 тис. грн. Завдяки тому, що наш тренінговий центр взяв гарний старт, його учасники отримали додаткове фінансування. Проєкт закінчився, але «Медхаб» працює й досі. Співпрацюємо з населенням, підприємствами – навчаємо надавати першу домедичну допомогу. Виїжджаємо навіть за межі Кропивницького. Це все проводимо безкоштовно. І я теж долучаюсь до групи лекторів-викладачів. Оскільки за професією лікар-гінеколог, то організувала лекторій для молоді «Підліткова контрацепція», де підіймаю питання статевого вихованняокремо для хлопчиків і для дівчаток.
- Вашому закладу упродовж його історії було притаманне волонтерство. Зараз, думаю, воно тільки підсилилось. У чому конкретно виражається допомога ЗСУ?