Іван Баранов: «Нас гуртує обком профспілки працівників культури»
Найперше, хочу відзначити, що профспілки – це школа найкращих кадрів. Її пройшли директори обласної філармонії Наталія Агапєєва, Кропивницької музичної школи №1 Євгенія Малявкіна, обласної бібліотеки для юнацтва ім. Маланюка Лариса Савенко, музичного фахового коледжу Лариса Голіусова і я теж. Раніше ми очолювали профорганізації, тепер – заклади, але, переконаний, у кожного з нас, душа залишилася профспілковою. Ми дбаємо про людей, і це нас об'єднує. А ще нас гуртує і єднає обком профспілки працівників культури – ми залишаємося членами його президії.
Сьогодні, у такий складний час, дуже важливо піклуватися про працівників, які виконують вагому місію – засобами мистецтва знімають стрес у суспільстві. І мова не лише про музичний коледж, а про усіх працівників сфери культури. У воєнний час проводять різні концертні заходи – люди відвідують їх і трохи знімають із себе напругу, навалу на психіку. Ми завжди спостерігаємо за аудиторією, як пісня чи танок змінюють глядача, приносять полегшення. І надалі наше завдання – тримати культурний фронт.
Коли я приїжджаю на профспілкові зібрання, це для мене свято. Бачу, що усі живі-здорові, працюють, неопускають руки, а навпаки борються за збереження галузі. Переконаний, що профспілкові лідери, (і колишні теж) тримають у тонусі свої колективи.
В Олександрії в рамках децентралізації відбулося багато змін, профорганізації зазнали втрат, особливо районна ланка, але ми змогли зберегти заклади – районну бібліотеку, перетворили у музей ім. Чижевського (нещодавно проводили там заходи всесвітнього рівня). І в цьому ж приміщенні відкрили перший в області комунальний (не приватний) інформаційно-туристичний центр. Колишній районний будинок культури тепер будинок культури нашого коледжу. Він працює, тож запрошую абітурієнтів до нас на навчання, щоб було кому в майбутньому працювати в культурі. Треба готувати кадри, ми цим займаємося на високому професійному рівні. Ми радо зустрінемо творчу молодь, яку після навчання повернемо уже професіоналами. Зараз чимало працівників культури виїхало, тож кадрів не вистачає. А ми набираємо на навчання навіть на заочну форму – працюємо на персональних договорах з кожною територіальною громадою.
Кілька слів про роботу у Центральному комітеті профспілки, членом якого був багато років. Пройшов там гарну школу. Чого ми домоглися? З нашою участю з'явився Закон «Про культуру». Безпосередньо працювали над розділом «Права і гарантії працівників культури». Вирішили питання про надбавки бібліотечним, клубним працівникам. Боремося за надбавки працівникам філармоній.
Хочу зазначити, що ми , працівники культури, тримаємося гурту завдяки нашому лідеру – голові обкому працівників культури Зої Кадук. Вона нас усіх веде вперед, додає оптимізму. Це людина, яка знає всю область, керівників, уміє з ними спілкуватися, втручається у всі справи, має великий авторитет, як в регіоні, так і ЦК профспілки, бере участь у багатьох виборних органах. Олександрія вся була за те, щоб Зоя Миколаївна знову очолила обком профспілки. Інші кандидатури навіть не пропонувалися. Ми раді, що усі делегати звітно-виборної конференції стали нашими однодумцями. Часи нелегкі, і ноша профспілкового лідера не кожному під силу, а Зоя Кадук загартована, досвідчена і, як кажуть, підкована на всі сто відсотків. Ми упевнені, що вона упорається з будь-якими викликами і ще попрацює на благо «культурної» профспілки. А ми будемо їй підтримкою.
Іван Баранов,
директор Олександрійського
фахового коледжу культури,
член президії обкому профспілки
працівників культури

Колективні договори укладені не для галочки
Під час засідання Ради ФПО, яке відбулося 16 травня, голова обкому профспілки працівників АПК Альбіна ГОНЧАРЕНКО порушила проблеми агропромислового комплексу та поділилася думками про роботу профорганізацій в умовах воєнного стану:
- Сьогодні, у цей складний для країни час, немає такої виробничої галузі, яка б не потерпала від воєнної агресії. Не став винятком і агропромисловий комплекс України в цілому та фермерські господарства зокрема. Від різних загроз потерпають також і аграрії Кіровоградщини. Особливо важким був початок повномасштабного вторгнення рф: фермери боялися підписувати договори, засівати поля, адже не бачили перспективи. Війна затягнулася, перший шок минув, господарства потроху оговталися і, незважаючи на постійні ризики, продовжують працювати. Скажу відверто, що робота на полях в умовах ймовірних обстрілів, цінового хаосу, логістичних втрат – це справжній подвиг, який здійснюють хлібороби. Сьогодні експерти відзначають, що цінність фермерського виробництва стала відчутною саме з початком війни.
Чому я акцентую увагу на діяльності фермерських господарств, яким вкрай важко виживати і заробляти кошти, тому що працівники АПК, а також їхні представники - профспілкові організації, залежні від роботодавців, від їхніх прибутків. Тобто виживе фермер, виживуть та матимуть зарплату і працівники. Приємно відзначити, що якогось колапсу у житті господарств не сталося, тому і в умовах воєнного часу зберігається стабільність і в житті первинних профорганізацій та обласної організації профспілки аграріїв. Хочу подякувати головам районних та первинних організацій, які зуміли налагодити співпрацю з роботодавцями, перебудувати роботу в умовах воєнного стану, зберегли рівень зарплати, а також членство. Це Євгенія Герасімова, Анатолій Орішко, Валентина Григір, Тетяна Мороз, Ольга Мірошниченко, Галина Чернова, Олег Дудук.
Головним документом, який регулює трудові відносини з роботодавцем та є гарантією соціально-економічного захисту, є колективний договір. Хочу зазначити, що у всіх районних та первинних профорганізаціях укладені колдоговори не для галочки, вони дієві. Голови профкомів постійно нагадують роботодавцям про зобов'язання по колективних договорах, виборюють додаткові пільги для членів профспілки. Наприклад, в СВК «Колос» (Компаніївка), агрофірмі «Маріампільська» поновлено колдоговори до 2026 року, в яких збережені всі соціальні гарантії працівників, що запропонували профкоми.
Заслуговує на увагу діяльність Кропивницького райкому профспілки, який очолює Євгенія Герасімова. В ньому налічується 10 первинок. Усі вони за дорученням трудових колективів уклали з роботодавцями колективні договори. Незважаючи на труднощі, пов'язані з війною, норми законодавства, які дозволили роботодавцям призупиняти норми колдоговору, що стосуються трудових прав, рівня зарплати, охорони праці, здебільшого роботодавці не скористалися цією лазівкою. Навпаки обсяг сільгоспробіт збільшено, зарплата у розмірі, передбаченому галузевою угодою, виплачується в повному обсязі і своєчасно. Не дивлячись на дефіцит кваліфікованих кадрів, яких в першу чергу було мобілізовано до ЗСУ, всі підприємства зберігають за ними робочі місця і зарплату, бо до колдоговорів внесені ці норми і завдання, пов'язані з воєнним станом.
Кожне сільгосппідприємство Кропивницького району бере участь у допомозі ЗСУ, а саме: поставляються запчастини, пально-мастильні матеріали, продукти харчування і т. д. У кожному господарстві велика увага приділяється питанням охорони праці і здоров'я працюючих. У колдоговорах передбачено зобов'язання роботодавцям: виділяти кошти на охорону праці не менше 0,5% фонду оплати праці, організоване безплатне харчування в період весняно-польових та осінніх робіт.
На жаль, є й інші роботодавці, які ігнорують колдоговори, а якщо почнеш на них тиснути, погрожують ліквідацією профорганізації, тому маємо втрати. Причому, ліквідовують з порушенням Статуту, без зборів, повідомлення вищестоящої профорганізації. Вважаю, що цій самодіяльності потрібно покласти край. Наприклад, провести навчальний семінар, на якому розглянути ці питання, щоб спрямувати їх у правове русло.
Хочу запропонувати обговорити це питання на засіданні тристоронньої ради з владою та об'єднанням роботодавців, щоб при заснуванні нових підприємств зверталася увага на створенні там первинних профорганізацій, так як це відбувається в Європі, адже ми рухаємося до Євросоюзу.
В галузі АПК існує багато проблем, вирішення яких лежить на загальнодержавному рівні. Перша за все, це реалізація сільгосппродукції за економічно обґрунтованими цінами. Сьогодні фермери не впевнені, чи можна сіяти і куди збуватимуть вирощене. Негайного вирішення вимагає питання регулювання процесу мобілізації кваліфікованих працівників, адже в деяких господарствах немає кому сідати на кермо трактора. Зрозуміло, що Україну треба захищати, але не за рахунок припинення вирощування сільгосппродукції. Хтось повинен годувати і армію, і тил.

Співчуваємо, сумуємо...
Висловлюємо щирі співчуття заступнику голови Кіровоградської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Світлані Гостєвій з приводу тяжкої втрати – смерті матері
Федорової Маргарити Олександрівни.
Нехай добрий, світлий спомин про Вашу матір назавжди залишиться у серцях рідних, колег та усіх, хто її знав, любив і шанував. Нехай Всевишній дасть сили Вам і Вашим близьким перенести цей невимовний біль втрати. Жодні слова не зможуть його зменшити, але ми щиро поділяємо Ваше горе, сумуємо разом із Вами та підтримуємо Вас у годину скорботи.
Вічна та світла пам'ять.

Федерація профспілок Кіровоградської області

Кожен відчуває плече профспілки
Як ми повідомляли, нещодавно відбулося засідання Ради ФПО, на якому обговорювався стан трудових відносин та захист прав працівників в умовах воєнного часу. Про непростий період для споживчої кооперації, через повномасштабне вторгнення рф в Україну, розповіла голова обкому профспілки працівників споживчої кооперації Галина КАЛЮЖНА.
- Цей час для нашої системи видався складним і багатим на непрості виклики, причому, з багатьма ми зіштовхнулися вперше. Наша область тилова, і ми добре розуміємо, що маємо працювати з подвійною віддачею, адже безперебійна, стабільна робота кооперативних організацій і підприємств – це запорука продовольчої безпеки, це добробут населення, яке обслуговуємо, це робочі місця, сплата податків до державного бюджету. І, зрештою, це можливість об'єднуватися навколо всебічної допомоги українській армії та внутрішньо переміщеним особам.
Період в умовах воєнного часу показав нам, настільки міцними є наші організаційні зв'язки, які будувалися роками, на яких принципах та цінностях базується діяльність споживчої кооперації, наскільки кооператори здатні відповідати на найскладніші виклики сьогодення.
Завдяки основним галузям діяльності споживча кооперація з перших днів війни в силу своїх ресурсів та можливостей забезпечує надходження допомоги у багатьох пріоритетних напрямках. Наприклад,допомагає продовольством, надає транспортні послуги, готує обіди для оборонців та збирає продуктові набори для переселенців.
Профспілкові організації кооперативних підприємств та організацій повсякчасно організовують та долучаються до передачі продуктів харчування, ліків, посуду, засобів гігієни та предметів першої необхідності. Зокрема Олександрівське райспоживтовариство надало волонтерській організації «Незламні» для продажу на благодійному ярмарку продуктів харчування на суму понад 10 тис. грн.
Правління Гайворонського райспоживтовариства надало приміщення та організувало роботу цеху з виробництва різноманітних справ довготривалого зберігання (каш, тушонки) для військових на передову. За час роботи цеху було закрито та передано армії понад 40 тис. банок. Райспоживтовариство також придбало дрова для закриття автоклавів на 36 тис. грн.
Серед наших працівників багато активістів, які згуртували навколо себе людей для допомоги тим, хто потребує. Спочатку це була підтримка переселенцям, від початку війни і донині великий акцент робиться на підтримку військових. Кооператори області особисто передають бійцям на передову все необхідне: консервацію, теплий одяг, ковдри, матраци, окопні свічки.
Працівники Кіровоградського райспоживтовариства передали місцевим волонтерам кошти на придбання теплові зорів та 3 дронів. Працівниці цього спожив товариства займаються переробкою овочів для виготовлення сухих борщових наборів. А працівники Компаніївського РСТ брали фінансову участь у придбанні автомобіля для потреб місцевих мобілізованих захисників на одному з напрямів оборони.
Голованівське спожив товариство «Надія» придбало газові балони із пальником для приготування їжі та закупляє парафін для виготовлення школярами окопних свічок. Світловодське РСТ у перші місяці війни безплатно надало приміщення магазину у Григорівці, а також інвентар, холодильне обладнання для виготовлення напівфабрикатів, тушонки місцевими господинями. Підприємство «Кооперативний ринок» придбало намети, рюкзаки та будівельні матеріали більш як на 94 тис. грн.
У вільний від роботи час працівники споживчих товариств та Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені Сая долучаються до ініціатив освітніх закладів з плетіння маскувальних сіток та виготовлення окопних свічок. Не залишають наші колективи поза увагою і працівників тер оборони, для допомоги яких спрямовуються кошти, продукти харчування, медикаменти та засоби гігієни. Загальна сума такої допомоги – понад 200 тис. грн.
Колективи підприємств споживчої кооперації турбуються і про своїх колег, рідні яких перебувають у скрутному становищі. Так, працівники Компаніївського РСТ надали понад 30 тис. грн. допомоги своїй колезі – завідуючій одного з магазинів для реабілітації чоловіка, який на війні отримав поранення. Новоукраїнське РСТ підтримало і надало допомогу заступнику голови правління для реабілітації сина, який повернувся з полону. І таких прикладів небайдужості та милосердя чимало...
На жаль, така статистика: кількість населення зменшується (демографічна ситуація, війна), відповідно спадають і потреби, тобто менше стає споживачів. Та у нашій системі працюють ентузіасти, віддані своїй справі люди. Ми любимо Україну, Кіровоградщину, віримо в їхній потенціал і кожен на своєму місці наближає перемогу. І, безперечно, хочемо жити краще, ніж було досі. А це можливо лише тоді, коли буде в країні мир і люди матимуть роботу. Отже ми налаштовані на збереження робочих місць і задоволення потреб тих, кого ми обслуговуємо. Свого часу вивчали досвід аналогічної системи у Швеції і були приємно вражені, що там сільські магазини повністю дотаційні державою. У нас такої підтримки немає, але ми тримаємося, зберігаємо систему. Також хочу відзначити, що ми не втратили жодного члена профспілки. У нашій системі це традиція – стовідсоткове профчленство. У жодній обласній Споживспілці немає такого, щоб працівник системи не був членом профспілки. Причому, людей ніхто не змушує писати заяви, просто їм наводять переконливі аргументи.
Належність до профспілки дає відчуття сім'ї, захищеності. Люди переконуються, що вони не залишаються наодинці зі своїми проблемами. Керівник відповідає за виробництво, а профспілка забезпечує сприятливу атмосферу в колективі, стимулює працівників до кращих результатів у роботі. Маємо чудове керівництво, яке з розумінням ставиться до проблем працівників та спільно з профспілкою робить все можливе, щоб кожен працівник почувався соціально захищеним. Сьогодні, незважаючи на складний час, колдоговір, який є мінімальною гарантією для життя, діє. Якщо людина йде у відпустку чи виходить на заслужений відпочинок, їй обов'язково надається матеріальна допомога. При укладанні шлюбу, народженні дитини теж гарантується фінансова підтримка. А якщо у працівника горе, на поховання рідних виплачується 50 відсотків усіх витрат. Думаю, кожен працівник уже відчув плече профспілки і в радості, і в горі. Сьогодні це вартує дорого.

Профспілковий лідер - це капітан команди
У 2024 році колектив виказав мені довіру і обрав головою первинної профспілкової організації обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка. Сьогодні я розумію, що бути профспілковим лідером у такі нелегкі для країни часи, дуже відповідально, адже ти повинен працювати в колективом, ставати своїм для людей, орієнтуватись у проблемах, щоб колеги тебе знали, поважали, надіялись на тебе. Профспілковий лідер - це капітан команди, який має бути в колективі, відповідати на їх запитання, давати спілчанам надію на вирішення проблем, що їх турбують..
Саме тому головним завданням своєї роботи на найближчі 5 років я вважаю залучення колективу у роботу профкому. На мій погляд успіх прийде тільки тоді, коли профспілковий лідер буде широко використовувати різноманітні форми роботи. Такі, як індивідуальні, бо увага до людей дуже важливий фактор, участь якомога більшої кількості учасників у конкурсах, проведення свят, виїзди на природу, робота з молодими працівниками. Важливі також постійні виступи голови первинки на виробничих нарадах. Вся ця робота повинна бути спрямована для показу ролі профспілкової організації у житті кожного її члена. Це дуже важливо ще й для того, щоб люди лишались членами профспілки, адже авторитет первинної профорганізації формується в її діях, у щоденній роботі в інтересах членів профспілки.
Галина Чмихун,
голова первинної профорганізації

Головне – посилення соціального захисту
Безперечно, сьогодні немає більш важливої, невідкладної профспілкової проблеми, ніж забезпечення стратегічних напрямів діяльності щодо захисту прав працівників у сфері праці в умовах воєнного часу. Саме тому цю тему Федерація профспілок Кіровоградської області обговорювала на засіданні Ради.
Засідання було знаковим, адже в ньому взяла участь Уповноважена Верїовної Ради України з прав людини в Кіровоградській області Галина Лугова, яка ознайомила зі структурою представництва, вручила інформаційний куточок за запросила до співпраці. До речі, уже підготовлено Меморандум про співпрацю між ФПО та представництвом.
Голова ФПО Максим Баланенко зазначив, що стратегічні напрями дуже амбітні і вагомі. «Нам вдалося у 2020 році підписати з соціальними партнерами Територіальну угоду на 2020-2022 роки, якою визначено конкретні завдання влади, об'єднання роботодавців і профспілок щодо розвитку економіки, зростання продуктивної зайнятості, достатнього рівня зарплати, здійснення заходів щодо створення на робочих місцях безпечних умов праці, мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків, забезпечення дотримання законодавства у сфері соціальних гарантій і соціального захисту населення. Реалізація цих зобов'язань сприяла забезпеченню стратегічних напрямів діяльності ФПО».
ФПО, її членські організації здійснили ефективні заходи, які сприяли розвитку виробничого потенціалу. В області реалізовувалась обласна Програм зайнятості, не допускались масові скорочення працівників. Незважаючи на запроваджені урядом зміни порядку формування зарплати, який негативно впливав на її розмір, в області щорічно забезпечувався ріст номінальної і реальної зарплати.
Війна внесла значні корективи щодо пріоритетів роботи профспілкового об'єднання. Першочерговості набули питання допомоги ЗСУ і силам тероборони, потерпілим від війни сім'ям працівників. (Загальна сума підтримки склала більше 6 млн. грн.). Значна частина профпрацівників добровільно пішли захищати країну.
Не виключаються і основні статутні завдання - перш за все забезпечення працівників роботою і зарплатою. Профспілки використовують всі можливості для надання допомоги у вирішення проблем підприємств, але не завжди вдається досягти успіхів у цій складній роботі. Дуже болить зупинка унікального підприємства в Україні ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат». ФПО спільно з профспілкою металургів звертались і до Кабміну, і до нардепів від Кіровоградщини, і до посла США, а відповідь одна: форс-мажорні обставини. Тішить одне – підприємство не перебуває в процесі припинення, працює директор і первинна профорганізація, а значить є сподівання на відродження.
Обговорювався на засіданні стан ринку праці, який залишається складним. З початку року статус безробітного мали майже 4 тисячі осіб, хоча із зрозумілих причин далеко не всі реєструються у службі зайнятості.
У зв'язку з мобілізацією працівників призовного віку серйозною проблемою на ринку праці стала кадрова криза. Найбільше не вистачає кваліфікованих робітників з обслуговування, експлуатації устаткування, будівельників. Доводиться запрошувати пенсіонерів, які часто не готові працювати на високотехнічному обладнанні. Тому, на погляд профспілок, вимагає більше уваги питання підготовки робітничих кадрів.
Серед стратегічних напрямів діяльності ФПО – підвищення рівня зарплати працівників. Президія ФПО щорічно підтримувала пропозиції СПО об'єднань профспілок щодо встановлення мінімальної зарплати у розмірі фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням індексу споживчих цін, проте зазначені пропозиції урядовою стороною не враховувались. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб затверджений в Держбюджеті на 2024 рік в сумі 3028 грн. при фактичному його розмірі 8433 грн. викликає, м'яко кажучи, нерозуміння. Окрема тема рівня зарплати в бюджетній сфері, де йде поглиблена «зрівнялівка» в оплаті кваліфікованої і некваліфікованої праці.
Засмучує те, що на погодження СПО об'єднань профспілок Кабміном подавався проєкт постанови, в якому передбачалось підвищення 1 тарифного розряду ЄТС двічі, проте цього не відбулось. Федерація профспілок України, вивчивши звернення профспілок бюджетної сфери та територіальних об'єднань, звернулась до Прем'єр-міністра України все ж таки повернутись до питання підвищення тарифної ставки 1 розряду ЄТС, як це надавалось проектом постанови КМУ.
На жаль, лібералізація трудового законодавства є сьогодні головним пріоритетом для влади, яка, користуючись обмеженнями дій профспілок, здійснює її в обхід законодавчо встановлених процедур соціального діалогу з порушеннями Конституції України. Так, за ЗУ «Про державний бюджет» на 2023 рік» були зупинено дію ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», що категорично не підтримувалось профспілками, оскільки в умовах воєнного стану це зменшувало і так низькі доходи громадян. У поточному році завдяки постійному наполяганню профспілок індексацію зарплати повернули, але наростаючим підсумком з 1 січня п. р. Тобто фактично «обнулила» її і знов ошукала працівників.
На постійному контролі профспілок питання заборгованості із заробітної плати. Президія ФПО спільно з членськими організаціями постійно моніторить наявність боргів на підприємствах, де діють профорганізації (тепер додали моніторинг сплати ЄСВ) і негайно виясняє причину боргів. Серед боржників лише одне підприємство, де діє профспілкова організація, проблемою якого займається обласна галузева профорганізація.
Йшла мова також про колдоговірну роботу. Майже всі первинні профорганізації членських організацій ФПО мають колдоговори (ними охоплено майже 57 тисяч працюючих). Президія ФПО щорічно розглядає хід колдоговірної роботи, приймає відповідні рішення для її поліпшення, затверджує основні завдання на поточний рік. Проте воєнний стан вніс свої корективи у законодавство колективно-договірного регулювання. Роботодавцям надано право ініціювати призупинення дії окремих положень колдоговору, в тому числі і тих, що стосуються оплати праці. Негативно впливає на рівень зарплати бюджетників формування фонду зарплати, який не забезпечує в повному обсязі стимулюючих виплат, передбачених законодавством. Ще одним неприємним «сюрпризом» в колдоговірній роботі стало призупинення статті 44 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідних норм колективних договорів, так званих відрахувань 0,3 фонду оплати праці.
З метою більш активного використання колдоговірної роботи у захисті прав працівників в умовах воєнного стану, Президія ФПО торік визначила основні завдання колдоговірної роботи на поточний рік та з урахуванням виробничих складнощів рекомендувала членським організаціям в повному обсязі використовувати надані законодавством права щодо представлення і захисту трудових прав працівників. Надіслали їх усім 49 громадам, які сьогодні реєструють колдоговори.
Максим Баланенко зазначив, що навіть в умовах, коли профспілки законодавчо обмежені у своїх діях: залишено право лише здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства та вносити пропозиції державним органам влади під час формування та реалізації державної соціальної й економічної політики, цінова політика в енергетичному секторі та сфері комунальних послуг перебуває під постійним моніторингом обласного профоб'єднання. Головна вимога ФПО до органів влади: посилення соціального захисту населення у зв'язку із зростанням цін і тарифів шляхом адекватної індексації грошових доходів, здійснення компенсаційних виплат.
Воєнний стан спонукав ФПО активізувати надання правової допомоги членам профспілок і не тільки їм. Тільки в минулому році надано близько 2 тисяч консультацій з правових питань. Складено 56 різних процесуальних документів до суду. Системно і постійно здійснює моніторинг дотримання трудового законодавства обласна організація профспілки працівників освіти і науки України. Тут виявляються порушення, організовано предметну роботу зі скаргами, здійснюється представництво в судах і в переговорах при врегулюванні конфліктів, проводиться активне юридичне навчання профактиву. Профспілка освітян єдина, яка домоглася оплати простою не в розмірі2/3 тарифної ставки, а середньої зарплати. Активну правову роботу здійснюють обласні організації електропрофспілки, охорони здоров'я.
В роботі Ради взяв участь заступник голови ОВА Сергій Шеремет, який зупинився на соціально-економічному розвитку області, назвав позитивні тенденції в реальному секторі економіки (за І квартал збільшилися обсяги виробництва. В галузі сільського господарства продовжують працювати понад 3 тис. суб'єктів господарювання – єдина проблема, пов'язана з експортом продукції. Оговтуються, перепрофілюються промислові підприємства. (94 відсотка відновили свою діяльність). Серед пріоритетів Сергій Шеремет назвав допомогу ЗСУ, а також ВПО. Область стала опорною для підтримки переселенців. Тут знайшли прихисток понад 84 тис. осіб.
Генеральний директор обласного об'єднання організацій роботодавців Олександр Саінсус звернув увагу на питаннях збуту продукції підприємств, підтримці вітчизняного товаровиробника. Роботодавці усіляко підтримують ЗСУ і готові працювати задля забезпечення фронту, але потрібні державні замовлення.
Оксана Крайносвіт, начальник відділення НСПП в області підкреслила, що в період воєнного стану не зареєстровано жодного конфлікту. Проте це не означає, що у трудових колективах все гаразд, тому відділення проводить превентивну роботу щодо запобігання виникнення трудових спорів та конфліктів. Вона подякувала профспілкам за активну співпрацю і спільне вирішення нагальних питань.
В обговоренні доповіді взяли участь голови обласних організацій профспілок працівників споживчої кооперації Галина Калюжна, АПК Альбіна Гончаренко та освіти і науки Сергій Петров, які озвучили проблеми галузі.
Пресцентр ФПО