ШЛЯХ ВІД ІНЦИДЕНТУ ДО СМЕРТЕЛЬНОГО ВИПАДКУ
Ретельний аналіз та уважне ставлення до навіть незначних інцидентів є критичними для запобігання серйозних наслідків на робочому місці. Здавалося б, незначна подія може виявитися лише маленьким кроком, але він може мати далекосяжні наслідки, у тому числі смертельні травми.
Незначні інциденти часто вказують на потенційні проблеми в системі безпеки праці. Якщо не вжити вчасних заходів для їх усунення, ці проблеми можуть наростати і призвести до більш серйозних наслідків у майбутньому. Згідно з аналізом більшість смертельних травм на робочому місці можуть мати свій корінь у передбачуваних інцидентах.
Кожен інцидент є навчальним досвідом, який дозволяє виявляти слабкі місця в системі безпеки праці та удосконалювати процедури для запобігання майбутнім травмам.
Важливо розуміти, що уважність до навіть найменших інцидентів може суттєво вплинути на забезпечення безпеки всіх працівників!
Безпека на робочому місці - це спільна відповідальність. Врахування кожного інциденту може стати важливим кроком до покращення безпеки на роботі. Наша увага та дії повинні бути спрямовані на запобігання негативним подіям, що можуть призвести до серйозних травм чи навіть смерті.
Управління інспекційної діяльності
у Кіровоградській області Південно-Східного
міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці

Як же без профкому?
Первинна профорганізація музичного фахового коледжу – невід'ємна частина насиченого життя закладу. Вона активно співпрацює з адміністрацією, намагаючись створити найкращі умови для творчої праці, взаємоповаги та спільного відпочинку.
Ковід і війна внесли в нашу роботу свої корективи, змінили пріоритети, але ми продовжували працювати. Дехто спочатку дивувався - в музичному коледжі на чолі первинки спортсмен?! А що?! (До речі, скарбник профкому Роман Воробель також викладач фізичного виховання).
На мою думку, таке поєднання чудове - ми зі скарбником збагатилися музично, а колектив фізично (жартую) . Найперше, дякуємо колективу за довіру. Нас можна побачити на всіляких концертах і конкурсах – допомагаємо, співпереживаємо, як же без профкому, ми ж - одна дружна родина. Раніше надавали перевагу спільному відпочинку на природі, нині більше уваги - наданню матеріальної допомоги, а також спільно, всім колективом, підтримуємо ЗСУ. Автомобіль, , «пташки» для воїнів, комплект рацій, прилади нічного бачення - всюди є наш немалий внесок. Наближаємо Перемогу разом. Між іншим, із задоволенням згадуємо виїзні навчання профспілкового активу, організовані обласним комітетом профспілки в Херсонській області, які були уже традиційними.
Віримо, що незабаром знову відновимо і наш активний колективний відпочинок, і навчання профспілкового активу.
Валерій Самофалов,
голова профкому музичного фахового коледжу

Це та інстанція, де кожен може знайти підтримку
Нещодавно я на звітно-виборних зборах звітувала про п'ятирічну роботу профкому і зробила такий висновок, що успіх обласного краєзнавчого музею полягає в єдності колективу, у спільних зусиллях та відданості справі. Завдяки злагодженій роботі ми здійснили чимало добрих справ і досягли певних успіхів.
Пріоритети роботи профкому залишаються сталими упродовж багатьох років – це захист трудових, соціально - економічних прав та інтересів працівників, охорона праці та здоров'я членів профспілки, взаємодопомога, спільне дозвілля, підвищення кваліфікації і розширення музейного кругозору під час знайомства з роботою колег з інших закладів України.
Ми підтримуємо наших спілчан у складних життєвих обставинах, долучаємося до вітань у радісні і щасливі моменти життя, спільно відпочиваємо та зустрічаємо свята. Традиційно діти членів профорганізації забезпечуються квитками на Новорічні ранки.
У своїй роботі ми керуємося принципами відкритості, прозорості, плюралізму, колегіальності і взаємоповаги. Кожен рік роботи профкому був особливим і запам'ятався як приємними подіями, так, на жаль, і сумними та трагічними.
Протягом цих років тричі змінилося керівництво нашого музею. Але всі директори не втручаються у справи профкому, а навпаки, підтримують і сприяють його діяльності. Завдяки спільній роботі профкому та адміністрації у 2019 році наша профорганізація перемогла у Всеукраїнському конкурсі на кращий колективний договір і отримала приз - 10 000 гривень. Ми витратили їх на поїздку до музеїв Дніпра. Відвідали класичний історичний музей ім. Дмитра Яворницького, основу колекції якого складають предмети, музеєфіковані ще у ХІХ сторіччі, ознайомилися з прикладом створення новітнього музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні».
Наприкінці 2019 року музей очолила Ірина Смаглюк, яку підтримав колектив в особі профспілки. Вона активно сприяла нашій спільній діяльності. Ми пережили пандемію, яка суттєво ускладнювала нашу роботу, в тому числі й дозвілля. У той час колектив працював дистанційно, але зарплата і нарахування на неї виплачувалися вчасно й у повному обсязі. А вже навесні 2021 року ми здійснили чудову поїздку до Одеси, відвідали художній і археологічний музеї, провели екскурсію по місту на оригінальних одеських трамвайчиках, подихали чистим морським повітрям на набережній Ланжерону. Також дружно і весело зустріли Новий, 2022 рік, готувалися до прийняття нового колдоговору, який затвердили уже наприкінці кривавого лютого 2022 року.
Тоді був «обух по голові» - повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, яке перекреслило плани на розвиток, змусило переглянути наші цінності та згуртуватися навколо захисту Батьківщини. До пріоритетів роботи профкому додався ще один – благодійна допомога нашим захисникам. Хоча такої статті витрат, як «благодійна допомога» немає, ми спільно з обкомом галузевої профспілки знаходили шляхи для вирішення цих питань і здійснювали цю діяльність.
У перші дні вторгнення рф ми згорнули експозиції, убезпечили предмети, виділили перші 10 тис. грн. на допомогу військовим, а у подальшому самі проводили благодійні акції на підтримку військових, долучалися до інших ініціатив у цьому напрямку, підтримували наших колег, чиї рідні на фронті, та безпосередньо наших працівників, хто нині служить у ЗСУ – Дмитра Скорейка та Андрія Весєлова. Матеріальну допомогу Дмитру та Андрію надавав також і обком профспілки.
На час керівництва Ірини Смаглюк припав складний період, та вона не розгубилася і чітко організовувала роботу з дотриманням вимог законодавства та з розумінням і людяністю до колективу, за що їй велика вдячність. У перші місяці війни перебудували роботу музею. Скорочень і звільнень не було, надавалися планові та додаткові відпустки.
На початку 2023 року музей очолив Борис Шевченко, який теж у своїй роботі керується колективним договором і підтримує профспілкові ініціативи, як щодо благодійної діяльності, так і культмасової роботи. Адміністрація підтримала ініціативи профкому щодо благодійних виставок «Відлуння війни, що триває» (було зібрано близько 10 тис. грн.) та «Кераміка Олександра Черевченка» - на підтримку військового підрозділу (було зібрано близько 6 тис. грн.). Профком та адміністрація підтримали ініціативу обласної ради щодо збору коштів на безпілотник для ЗСУ та долучилися до неї.
Здійснювалася і культмасова робота: були організовані виїзди колективу для активного відпочинку на Хутір Надія та до музеїв Черкас. Ці поїздки нас згуртували, підсилили емоційно, поліпшили наше ментальне здоров'я, надихнули на нові творчі проекти.
2023 рік приніс зміни у структуру музею. Були утворені нові та реорганізовані окремі відділи. Музей отримав нові приміщення. У значної частини працівників поліпшилися умови праці. У місто було перенесено музей хореографії. Тепер він активно працює і набирає обертів, що позитивно впливає на діяльність музею загалом.
У цьому році до музею, як окремий відділ, приєднано Регіональний центр наукових досліджень. Результат уже відчутний - наукова робота музею піднялася на вищий рівень. Відрадно, що усі працівники приєднаного відділу стали членами профспілки. До нашого колективу, особливо в останні роки, влилося багато нових людей, які теж посилили нашу організацію.
На жаль, трапляються випадки, коли люди залишають профспілку. Міркують так, що вже не беруть участь у культмасовій роботі, нікуди не їздять, подарунки і свята зараз не актуальні, зарплата помалу, але зростає – про це, на думку багатьох, держава дбає і без профспілок, то навіщо їм платити 1 відсоток, якщо можна зекономити. Все це, можливо, так і не зовсім так. Головне завдання профспілок – не новорічні подарунки і свята, не поїздки чи матеріальна допомога, а захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів спілчан. І профспілки чітко стоять на цій позиції. Зокрема у нашій організації порушень трудового законодавства немає, не виникало конфліктних ситуацій, не відбулося скорочень працівників, представники профкому долучаються до роботи атестаційної комісії та інших виробничих питань.
І ще один плюс: нам вчасно виплачується зарплата та доплати за вислугу років, складність і навантаженість у роботі. Отримуємо оздоровчі, відпускні та лікарняні. Працівники, посадовий оклад яких менше ніж мінімальна зарплата, мають доплату до мінімалки, отримують додаткові відпустки за ненормований робочий день, преміювання згідно з колективним договором, інші пільги. Ці виплати гарантуються Законами про профспілки, про соціальний діалог, тристоронньою Угодою між державою, роботодавцями і профспілками, галузевими угодами, які підписуються раз на п'ять років. Діюча Угода між Міністерством культури та інформаційної політики України і Всеукраїнською профспілкою працівників культури підписана 19 серпня 2023 року. Документ удосконалено та доповнено низкою положень відповідно до вимог сьогодення, зокрема, щодо оплати праці та соціального захисту, зайнятості, регулювання трудових відносин, охорони праці та здоров'я працівників культури. Йдеться про збереження умов та розмірів оплати праці у разі переведення працівників на дистанційну чи надомну роботу, надання відпусток без збереження зарплати протягом дії воєнного стану, гарантій збереження робочих місць за працівниками, призваними на військову службу, середнього заробітку за час перебування робітників в укритті, тощо.
Можливо, комусь здається, що профспілки не такі активні, як раніше, не організовують протести, не вимагають підвищення зарплат і не стримують зростання тарифів. Це теж не так. Профспілки розуміють, у якому стані зараз країна, тому зосереджують роботу на організації міжнародної благодійної допомоги, на конкретній підтримці спілчан, які постраждали від війни, або воюють, на опрацюванні нового справедливого Трудового кодексу, тісно працюючи у цьому напрямку з МОП. Тож Профспілка живе, працює і розвивається. Це та інстанція, де кожен може знайти підтримку, допомогу і пораду.
Хочу подякувати всім членам профкому, які активно працювали не за гроші, а, як кажуть, - за совість, Це - моя помічниця, скарбник Ольга Недогода, яка не прото сумлінно виконувала свої обов'язки, а й контролювала кожну копійку профкому, як свою власну, Вікторії Слюсаренко, яка своєчасно і справедливо забезпечувала наших діток новорічними квитками, Ларисі Яременко, яка друкувала протоколи, Світлані Щербак та Валентині Скорейко за організаційну допомогу. Слова подяки заслуговує і ревізійна комісія та її голова – Павло Рибалко, який уважно перевіряє дотримання фінансової дисципліни. Дякую також тим членам колективу, які за першим покликом активно допомагали в організації заходів – Антоніні Гладковій - головному бухгалтеру музею, фахівцеві з профспілковою душею, Ірині Гарбузенко, Тетяні Кравченко і всім, хто охоче підставляв плече у всіх наших справах.
Ось уже рік музей очолює Борис Шевченко. І ми спостерігаємо, як керівник упевнено керує і веде заклад до позитивних змін. Колектив їх відчуває і сподівається, що спільно зробимо ще багато корисного для розбудови музею. Директор підтримує профспілку, розуміє ії важливість і необхідність у сучасних умовах, адже Україна впевнено рухається до Євросоюзу, де професійні спілки сильні, активні та дієві. Дуже вдячна спілчанам за виявлену довіру – обрання головою первинки. Так склалося, що ця громадська робота стала моїм покликанням. Новообраний профком готовий і надалі співпрацювати з керівництвом, бути підтримкою на шляху до втілення найамбітніших планів. А ще добре розуміємо, завдяки кому маємо змогу жити, працювати – нашим захисникам, Щодня, щохвилини дякуємо їм за свій спокій, віримо в перемогу і наближаємо її своєю працею.
Валентина Пархомчук,
голова профкому

Ми – одна профспілкова сім'я
Профспілкова філармонійна родина живе сьогодні тим життям, яким і вся Україна. Події, які відбуваються в нашій державі, стосуються кожного з нас. У нас одна біда, одне горе.
Сьогодні семеро осіб – артисти балету, оркестру, вокалісти уже півтора року захищають Батьківщину в Бахмуті, Мар'ївці, Запорізькому напрямку. Молимося за них, щоб живими, здоровими повернулися у свій колектив. Звичайно, профспілкова організація разом з дирекцією допомагаємо воїнам, чим можемо, це – дрони, генератори і т. д. Поранених намагаємося перевести для надійного лікування до Кропивницького. Допомогу мобілізовані хлопці отримали і від Центрального комітету, і від обкому профспілки.
Звісно, ми не забуваємо також про тих, хто сьогодні продовжує працювати у нашій концертній організації. Робимо все для того, щоб сила української пісні, української музики, українського танцю, українського слова допомагали нашим воїнам здобувати перемогу, адже разом ми – велика сила, а силу перемогти неможливо. Отаким життям живе наша філармонійна родина. Хоч за народженням я – полісянка, але з гордістю називаю себе степівчанкою.
Що для мене означає обласна організація профспілки культури, її керівник Зоя Кадук? Без перебільшення, можу сказати, що очільник обкому, наш керманич – це особистість. Нам, працівникам культури дуже поталанило з лідером, яка ставиться до всіх із розумінням і готовністю прийти на допомогу. Гарна жінка, щедро наділена зовнішнім і внутрішнім світом, талановита, обдарована, непосидюча, яка постійно перебуває у пошуку нових ідей. Вона завжди поруч з нами, в радості та горі. Ось що нас усіх об'єднує. В цьому сила і велич організації профспілки працівників культури. Ми – одна профспілкова сім'я.
А пісня? Я віддала їй себе сповна. Вона – найсвятіший покуть моєї душі.
Антоніна Червінська,
голова первинної профорганізації обласної філармонії,
народна артистка України

Зоя Кадук знову очільник «культурної» організації профспілки
В організаціях профспілок Кіровоградщини розпочалася звітно-виборна кампанія. Сьогодні на старт вийшла обласна організація профспілки працівників культури, яка, незважаючи на складну ситуацію в країні, працювала, можна сказати, з подвійною енергією, забезпечуючи культурний фронт. Делегати 25-ї звітно-виборної конференції дали високу оцінку діяльності голові обкому профспілки Зої Кадук: це людина, яка знає і керівників різного рангу, і спілчан, та користується незаперечним авторитетом і в області, і в ЦК профспілки, тому одноголосно довірили їй очолювати «культурний» обком.
Звітуючи роботу за 5 років, Зоя Миколаївна наголосила, що конференція – це підсумок напруженої праці всієї профспілкової спільноти, кожного профактивіста. Це був насичений комплексом стресових факторів період, які об'єднали, загартували та наповнили новим змістом кожну організацію. Вона зокрема зупинилася на питаннях щодо ситуації у закладах культури в процесі адміністративно-територіальної реформи (доводилося боротися буквально за життя кожного закладу), всеохоплюючого реформування трудового законодавства, роботи в умовах карантину, а потім – війни.
Президія обласної організації профспілки зверталася до голів ОДА, депутатів обласної ради, новостворених районних, міських і селищних рад із нагадуванням, що питання збереження і розвитку закладів культури, спорту вирішуються на теренах регіону і ніхто не відміняв конституційне право українців на отримання культурних послуг.
Війна змусила профорганізації спрямовувати свої зусилля перш за все на допомогу постраждалим від російської агресії, ЗСУ і теробороні, а також членам профспілки, мобілізованим до війська. Кожна організація профспілки долучилася до волонтерської діяльності. Однак, незважаючи на воєнний стан, обком профспілки не припиняв виконання своїх статутних зобов'язань. Працюючи онлайн чи офлайн, він не залишав без уваги профорганізації, жодного спілчанина, надавав методичні рекомендації, роз'яснення, зокрема законодавства у сфері трудового права.
Повсякденна увага приділялася питанням оплати праці, виплат соціальних гарантій, адже карантинні обмеження у роботі закладів культури та спорту, заборона проведення масових заходів, реорганізація, переведення працівників на неповний оклад, потім воєнні дії, суттєво позначилися на статках членів профспілки. Встановлені законодавством соціальні гарантії у більшості громад зменшені до мінімальних. Вкрай болючою залишається тема роботи на неповні ставки, відпусток без збереження зарплати. Великою проблемою для профспілки стали останні зміни в законодавстві, якими змінено порядок формування зарплати. Законодавець скасував норму, згідно з якою розмір тарифної ставки працівника І розряду на рівні або вище мінімальної зарплати. Питання співвідношення оплати за некваліфіковану та кваліфіковану працю, забезпечення міжкваліфікаційної диференціації, визначення конкретного переліку доплат, надбавок, що включаються до мінімальної зарплати, повністю перенесено у площину колдоговірних відносин. Звичайно, підкреслила Зоя Кадук, найгірше у цій ситуації бюджетникам, адже зарплата формується за ЄТС. На сьогодні співвідношення між окладом працівника І тарифного розряду та мінімалкою становить 46 відсотків. Тобто викликів вистачає. Виступаючі з різних закладів культури додали до загальних проблем власні, тож працювати обкому профспілки у новому терміні є над чим.
Голова ФПО Максим Баланенко, який взяв участь у роботі конференції, зазначив, що у звітному періоді на плечі і обкому, і Федерації випало стільки випробувань, які не переживали цілі покоління. Він висловив вдячність профлідерам, які знаходять сили працювати на основному робочому місці та займатись профспілковими справами.
Максим Олексійович зупинився на напрямках роботи ФПО. Найперший – допомога ЗСУ та тер обороні - членськими організаціями і ФПО за період війни було перераховано більше 7 млн. грн. (не рахуючи первинки). І зараз йде збір коштів на ремонт бронемашини. Що стосується законодавчих ініціатив, то голова ФПО наголосив, що влада не полишає лібертаріанські ідеї – для неї головне скинути всі важелі регулювання з держави на роботодавців і працівників. Тобто про що домовиться роботодавець з працівником та запише у трудовий договір, і на цьому крапка. «Ми з цим боремося, профспілки уже кілька проектів Трудового кодексу заблокували, адже те, що вони хотіли назвати Трудовим кодексом, назвати язик не повертається». Зупинився Максим Баланенко також на так званій зрівнялівці в оплаті праці усіх бюджетників. «Перш за все, треба домогтися, щоб працівник І тарифного розряду мав мінімальну зарплату. Отже виклики є і ми з ними боремося і так відчуваю, що на профспілки буде йти все більше навантаження і від нас люди будуть вимагати». Що стосується соціального діалогу, то на національному рівні він, як кажуть, шкутильгає – тристороння рада не працює і це передається на територіальний рівень.
У роботі конференції взяла участь також заступник голови ЦК профспілки культури на громадських засадах, голова Вінницього обкому профспілки працівників культури Тетяна Побережна, яка привітала присутніх із знаковою подією і наголосила, що сьогодні працівники культури України роблять все, аби наближати перемогу та зберегти життя воїнів.
«На чому була зосереджена увага профспілки у звітному періоді? Ми підтвердили свою репрезентативність на державному рівні, уклали три галузеві Угоди, які застосовують члени профспілки, уперше створили двосторонню соціально-економічну раду при Міністерстві культури, тому будемо сподіватись, що вона дасть свої результати. Також зберегли право на творчі відпустки та право батька на відпустку при народженні дитини, відстояли та зберегли робочі місця для більшості працівників суспільного телерадіомовлення під час його реорганізації. Ми завадили передачі закладів освіти сфери культури у підпорядкування Міністерству освіти, домоглися встановлення на законодавчому рівні поняття мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, тим самим покладено основу збереження базової мережі закладів культури. Удалося домогтися підвищення зарплати працівникам музеїв та заповідників, стримати наміри окремих урядових структур в частині зменшення оплати праці працівників національних закладів культури. За звітний період виграли у судах близько 600 справ на користь спілчан. Розгорнули так званий дипломатичний фронт, завдяки якому у тісній співпраці із зарубіжними партнерами допомагали членам профспілки, їхнім сім'ям, які постраждали від російської агресії. Нашій профспілці було надано допомоги на 4 млн. 650 тис. грн. Отримували допомогу і від ФПУ, завдяки підтримці міжнародних профспілок».
Тетяна Побережна назвала також виклики, які є перед галуззю культури. За підсумками минулого року зарплата в галузі складала близько 11 тис. грн. , що майже удвічі менше, ніж в середньому по Україні. Профспілка шляхом пошуку компромісів із соціальним партнером працює над новою системою оплати праці. Це питання має вирішуватися на державному рівні. Йшла мова про внесення змін у перелік професій (їх з'явилося багато), про професійні стандарти, визначати та впроваджувати наглядові ради у закладах культури - планується їх створити у кожному закладі, удосконалення конкурсної процедури призначення керівників закладів культури державних та комунальних форм власності... «Тому, скільки у нас вистачить сил, мудрості, будемо відстоювати трудові та соціально-економічні права членів профспілки. Тримаємо руку на пульсі. Наша мета: не зберігати як будівлі заклади культури, не зберігаємо працівників як кількість, ми підходимо професійно до виконання функцій закладів культури, бо це дуже важливо, за цими колективами долі наших спілчан. Я – за свідоме профспілкове членство. Людина виконує основну професійну функцію, а функцію захисту соціально-економічних прав надано найбільшій громадські організації – професійній спілці».
Тетяна Побережна подякувала Зої Кадук за тісну співпрацю, яка стала для неї гідним прикладом у роботі. Це компетентна, небайдужа людина, з якою можна порадитись і до якої варто прислухатись.
Вітаємо Зою Кадук з одностайним обранням на посаду голови обкому профспілки та виявленою високою довірою!
Прес-центр ФПО

ПРОФІЛАКТИКА – ЗАПОРУКА БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ
Кожен з нас знає, що здоров'я – це наш найцінніший ресурс. Так само, як ми піклуємося про своє здоров'я, необхідно піклуватися і про "здоров'я" нашого обладнання. Регулярні медичні огляди допомагають виявити та вчасно лікувати можливі проблеми, перш ніж вони стануть серйозними. Те саме стосується і нашого робочого середовища.
Здоров'я працівників – це фундаментальний елемент успішної компанії. Проведення регулярних медичних обстежень забезпечує раннє виявлення професійних захворювань та загальних медичних станів, зменшуючи ризик виникнення нещасних випадків та захворювань. Вчасне лікування та профілактика зберігають здоров'я і продуктивність наших команд.
Технічний стан обладнаннятакож вимагає постійної уваги. Ретельне технічне обслуговування та перевірки гарантують, що устаткування функціонує належним чином, запобігаючи потенційним аваріям чи збоям у роботі. Це не лише підвищує безпеку, але й забезпечує тривалість служби нашого обладнання.
Разом ми можемо забезпечити безпечне та здорове робоче місце – приєднуйтесь до нашої ініціативи з підтримання здоров'я на робочому місці та утримання нашого обладнання у справному стані. Пам'ятайте, що попередження завжди краще за лікування!
Здорові працівники та надійне обладнання – це не просто витрати, це інвестиції у майбутнє, які забезпечують якість та безпеку нашої діяльності на всіх етапах.
Управління інспекційної діяльності
у Кіровоградській області Південно-Східного
міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці