Проєкт Трудового кодексу України потребує суттєвого доопрацювання – висновок Експертної ради при Представнику Уповноваженого з соціальних та економічних прав
Проєкт Трудового кодексу України потребує суттєвого доопрацювання – висновок Експертної ради при Представнику Уповноваженого з соціальних та економічних прав
В Офісі Омбудсмана за участі представників профспілок відбулося засідання Експертної ради при Представнику Уповноваженого з соціальних та економічних прав, на якому обговорено проєкт Трудового кодексу України, розроблений Міністерством економіки України.
Доповідачем з питання щодо проєкту Трудового кодексу України був співголова Експертної ради, директор ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул, який висловив ключові зауваження до проєкту Трудового кодексу України. Він зосередив увагу на небезпеках та потенційних ризиках порушення прав людини у разі ухвалення цього проєкту.
Член Експертної ради, професорка кафедри трудового права та права соціального забезпечення Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Тищенко поінформувала про проведену нею експерту оцінку проєкту Трудового кодексу та висловила свої застереження щодо превалювання у цьому проєкті акта цивільно-правових відносин над трудовим.
Свої зауваження стосовно недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод висловив й член Експертної ради Георгій Селіванов.
Особливу увагу члени Експертної ради звернули на звуження пільг та гарантій, які стосуються осіб з інвалідністю.
Член Експертної ради Сергій Бизов у своєму виступі зазначив, що саме зараз закладається фундамент трудових відносин періоду післявоєнного часу.
Представник Уповноваженого з соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила членам Експертної ради, що зазначений проєкт Трудового кодексу опрацьовувався Секретаріатом Уповноваженого, позиція Уповноваженого була направлена до Міністерства економіки України.
Вона поінформувала про зміни, які відбулися у складі Експертної ради, та привітала її нових членів. Також члени Експертної ради одноголосно затвердили План роботи на 2024 рік. Підбиваючи підсумки засідання, Представник Уповноваженого підтримала тезу, що до післявоєнного періоду потрібно готуватися вже зараз, а не чекати, коли закінчиться війна, і для цього необхідна відповідна нормативно-правова база.
Вона наголосила, що українське суспільство заслуговує на домінування європейських трудових цінностей, соціального миру, згуртованості, соціальної відповідальності, реалізація яких для України є життєво необхідною.
Експертна рада ухвалила рішення — не підтримувати проєкт Трудового кодексу у запропонованій редакції, як такий, що потребує суттєвого доопрацювання, та надіслати зауваження членів Експертної ради до Міністерства економіки України для їх врахування.
Джерело: https://ombudsman.gov.ua/news_details/proyekt-trudovogo-kodeksu-ukrayini-potrebuye-suttyevogo-doopracyuvannya-zasidannya-ekspertnoyi-radi-pri-predstavniku-upovnovazhenogo-z-socialnih-ta-ekonomichnih-prav
Сайт Уповноваженого Верховної Ради Украї ни з прав людини
Шановні колеги, спілчани житлово-комунальної сфери!
Шановні колеги, спілчани житлово-комунальної сфери!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення!
У цей непростий для України час, своєю щоденною наполегливою працею Ви забезпечуєте життєдіяльність міст та створюєте комфортні побутові умови для населення. Кожен українець відчуває сповна вашу турботу.
Ваша робота – це тепло та затишок в оселях, охайність і чистота вулиць, доступні та якісні побутові послуги. Існування цих та інших простих благ нині стало частиною добробуту.
Щира вдячність Вам, відданим своїй справі людям, які цілодобово працюють попри всі обставини воєнних реалій. Ваша надважлива праця як ніколи значима. Дякуємо кожному з Вас за Ваші дбайливі руки!
Цього дня варто привітати також працівників обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, які щоденно забезпечують захист трудових та соціально-економічних прав спілчан галузі.
Від щирого серця бажаємо Вам і Вашим родинам довгоочікуваної Перемоги, міцного здоров'я, добра, успіхів, мирного неба та родинного затишку!
З повагою
Голова ФПО Максим Баланенко
Поповнення в профспілковій родині: ПРОФСПІЛКА ДОМАШНЬОГО ПЕРСОНАЛУ
Поповнення в профспілковій родині: ПРОФСПІЛКА ДОМАШНЬОГО ПЕРСОНАЛУ
11 березня 2024 року в Будинку профспілок України відбулись установчі збори первинної профспілкової організації "ПРОФСПІЛКА ДОМАШНЬОГО ПЕРСОНАЛУ". Головою профспілки одноголосно обрано - Тетяну Лаухіну, заступницею - Олександру Тишковську.
Новостворена профспілка увійшла до складу Всеукраїнської профспілки виробничників, підприємців та трудових мігрантів - членської організації Федерації професійних спілок України.
«Це знаменна подія, адже вперше в Україні з'явилась профспілка, яка буде захищати права та інтереси домашніх працівників», - наголосила Наталія Землянська, голова Всеукраїнської профспілки виробничників, підприємців та трудових мігрантів.
За оцінками Держстату, в Україні загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім'ях, становить близько 162 тис. осіб.
«Профспілка є найефективнішим інструментом для ведення соціального діалогу та представлення інтересів працівників цієї сфери», - наголосила Тетяна Лаухіна, голова Профспілки домашнього персоналу,
«адже у квітні 2023 року було прийнято за основу Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників (реєстр. 5695 від 23.06.2021)».
Також слід нагадати, що 16 червня 2011 року Міжнародна організація праці прийняла Конвенцію №189, що стосується гідної праці для домашніх працівників.
ПРОФСПІЛКА ДОМАШНЬОГО ПЕРСОНАЛУ ставить перед собою наступні завдання:
• Захист трудових прав та інтересів домашніх працівників в Україні та закордоном;
• Сприяння укладенню трудових договорів з дотриманням усіх гарантій, передбачених законодавством;
• Контроль за дотриманням норм охорони праці та безпечних умов праці;
• Надання правової та консультативної допомоги;
• Підвищення кваліфікації та професійної майстерності домашніх працівників;
• Сприяння соціальному захисту домашніх працівників;
Додатково: https://www.fpsu.org.ua/materialy/25238-predstavnyky-fpu-vzialy-uchast-u-publichnii-dyskusii-shchodo-vrehuliuvannia-pratsi-domashnikh-pratsivnykiv-na-zakonodavchomu-rivni.html
Всеукраїнська профспілка виробничників, підприємців
та трудових мігрантів
Ольга Кравченко: «Робота з людьми – це моє»
Ольга Кравченко: «Робота з людьми – це моє»
Той, хто кілька років тому брав участь у Всеукраїнських акціях протесту, домагаючись зниження тарифів, підвищення зарплати та інших вимог соціального характеру, безперечно, запам'яв яскраву, привабливу, цікаву, емоційно виважену дорожницю Ольгу Кравченко. Вона, як кажуть, – не з полохливого десятка - на всіх пікетах чи мітингах була у перших шеренгах. За характером спокійна, не конфліктна жінка, але притаманне їй почуття справедливості штовхає на «амбразуру». Любить бачити результати боротьби, хоча не завжди вони є. Колись постояли з плакатами біля владних кабінетів столиці, і відразу виплатили заборговану зарплату. Зараз йде війна, тож не до протестів. Єдине завдання сьогодні – вижити і утриматися на плаву.
У результаті реорганізації дорожньої служби знану і потужну Лелеківську ДЕД приєднали до іншого підрозділу, але база працює і вивіску не змінює. Є техніка, центральний склад та єдиний в області цех дорожніх знаків. Ольга Леонідівна, можна сказати, тут центрова фігура: завскладом, а на громадських засадах заступник голови обкому профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства, голова профгрупи.
- Нас мало, але ми тримаємося, - розповідає дорожниця. – Колектив у нас – золотий. Завжди йдемо назустріч одне одному, як затримували зарплату, то кожен ділився, чим міг. Коли надходить багато заявок на виготовлення дорожніх знаків, усі впрягаємося і працюємо, не покладаючи рук. Крім своєї роботи, опікуємося військовими, адже у кожного з нас хтось воює, тому підтримуємо, сподіваючись, що і наших хтось виручить у потрібну хвилину. Спілкуючись із захисниками, переконуюсь, що вони у нас – найкращі: виховані, завжди вітаються, коли потрапляють у цивільне життя, пропонують свою допомогу. Я захоплююся кожним з них.
Потрапила Ольга у дорожню стихію не випадково. Це місце роботи їй закладено генетично. Її батьки у свій час працювали у ДЕУ, тож доня більше часу проводила у них на роботі, ніж удома, з дитинства вбираючи смак професії і міцний характер шляховиків. Їй подобалися небагатослівні, обвітрені, загартовані погодними негодами люди у помаранчевих костюмах.
Здавалося б, після закінчення технікуму торгівлі, потім технічного університету перед дівчиною були відчинені різні двері, але вона прийшла у Лелеківську ДЕД, тим паче тут працював її чоловік. Відчувала – саме у дорожній організації її пуповина. Обіймала посади бухгалтера, завскладом... Було таке, що і під скорочення потрапила – нелегко пережила цей період. Тоді донька запрошувала на гарну посаду, але мама терпляче чекала тільки дорожню вакансію, адже іншої роботи не уявляла. Коли запросили на «свою посаду», Ольга Леонідівна пішла, як кажуть, з вискоком. Тут її виробнича сім'я, вона знає, хто, чим дихає, кому потрібна допомога чи співчутливе слово. І прикипіла не лише до свого підрозділу, а до дорожніх колективів усієї області. Спілкуються, вітають одне одного зі святами, переймаються проблемами, які не бувають чужими. Таке виробниче єднання закладене у шляховиків традиційно. І як би не трясли їх структурні зміни, люди тримаються, бо вірять у перемогу здорового глузду і у краще майбутнє України.
Найболючіше питання для робітничого люду – це зарплата. І для неї, профспілкового лідера – теж. І на радіо виступала, і звернення підписувала, і їздила у Київ. Нічого не боялася, бо за нею стояв колектив, їй треба було дивитися людям в очі, залагоджувати конфлікти у сім'ях, які виникали через затримку зарплати. Упевненості додавала підтримка колишнього начальника. Бувало, руки опускаються, але завжди думає не про себе, а про інших. І це робить її сильнішою.
Коли Ольгу обрали головою профкому, навіть не уявляла, чим треба займатися, але відступати не звикла. Люди довірили, потрібно відпрацьовувати довіру. На початку було складно – через бюрократичні перелази: три місяці реєструвала організацію, як тільки нервів вистачило. Вчилася на ходу і з часом увійшла у свою орбіту та зрозуміла, що профспілкова робота – це уміння працювати з людьми. А цього хисту їй не позичати. Знаходить підхід навіть до невгамовних. Одного разу прийшов до неї працівник і заявив, що виходить із профспілки, бо вона йому нічого не дає. Леонідівна розклала йому все по поличках, у першу чергу фінансовий бік. Так, чоловік за рік сплатив 600 грн. профвнесків, а скористався пільгами майже на 3 тисячі грн. І поїздка на відпочинок із сім'єю, і Новорічні подарунки, і матеріальна допомога на лікування... У результаті скаржник посміхнувся, потиснув руку голові профкому і подякував за роботу. Тепер вони - найкращі друзі.
- До речі, - згадує Ольга Леонідівна, - профком Лелеківської ДЕД проводив зразкові новорічні ранки, на які запрошували не тільки дітей працівників, а й онуків, з розвагами, конкурсами, виставами. - І обов'язково знімали відеоролики для історії. А вручали не лише солодкі подарунки, а й іграшки відповідно до віку дитини. Поїздки до моря, вихідного дня, відзначення ювілярів та професійних свят – це все було. Якщо збережеться наш підрозділ, ми все відродимо. Людям потрібні і робота, і відпочинок. Це як ніч і день. Коли працівник добре відпочине, то і на роботі буде віддача. Так, ми уміли відпочивати, набиратися сил, і з натхненням працювати. Якщо оголошували суботник, нікого умовляти не потрібно було, усі виходили, як один. Спілкування з людьми – це моє. Я не люблю хитрить, обманювати (краще промовчу), сваритися, стукати кулаком по столу. Гарне слово впливає на людину краще, ніж крик. Завжди прагну, щоб дорожникам не навішували ярликів щодо людей із непристойною лексикою, не ототожнювали їх із некультурним товариством. Одна із функцій профспілки – виховна, тож наші заходи несуть позитивний заряд. Незважаючи на складну ситуацію в країні, профорганізація працює, на кінець року не було жодної незадоволеної заяви.
Людмила Попова,
Голова обкому профспілки автомобільного транспорту
та шляхового господарства
...І майстриня на всі руки
...І майстриня на всі руки
Валентина Григір увібрала в собі набір чудових рис: двічі професіонал, супер господиня у власному домоволодінні, плодоовочівник-практик, а загалом - майстриня на всі руки та добра, сонячна душа, яка зігріває рідних, близьких і колег. Незважаючи на тяжкі втрати (після тяжкої хвороби помер чоловік, загинув син), жінка зібрала в кулак біль, емоції та невиплакані сльози і живе далі. У неї є стимул – онучки Діана та Валерія...
Профспілкова діяльність настільки універсальна і багатогранна, що до неї вливаються люди різних професій. Наприклад, Валентина Павлівна прийшла у профспілку з дипломом учителя математики, з 23-річним педагогічним стажем. Обрання головою Олександрійського райкому профспілки працівників АПК для неї не стало «снігом на голову». У студентські роки крутилася у профспілковому вирі - очолювала первинку в інституті. Викладацьку роботу у профтехучилищі теж поєднувала з громадським навантаженням. Мабуть, душа не бажала бути просто викладачем, прагнула до ширших обріїв. І така нагода трапилася: їй довірили потужну на той час районну організацію профспілки аграріїв.
Які переваги профспілкової роботи? Вона дає спілкування, яке збагачує внутрішньо, а також можливість допомагати спілчанам. Навіть незначна підтримки чи вчасно сказане слово – це справжня паличка-виручалочка для людини.
Звісно, раніше життя вирувало: приймали колективні договори, звітували про їх виконання, проводили вечори, організовували змагання, конкурси, пізнавальні поїздки... Була стабільність, сільгосппідприємства працювали, керівники, особливо старі кадри, рахувалися з профспілкою – спільно вирішували соціальні питання. Для них було престижно мати дієву профорганізацію. Потім треба було пережити розвал сільгосппідприємств, а новостворені формування часто рубали з плеча. Тоді втратили чимало первинок. Тим паче, багато профкомів залежні від роботодавців, тому захисні функції доводиться виконувати делікатно, не на повну котушку. Деяким власникам руки розв'язав так званий воєнний закон і вони діють на свій розсуд, не рахуючись із профспілкою.
- Незважаючи на складну ситуацію в країні, - розповідає Валентина Павлівна, - на ставлення держави до профспілок, - ми, як міцні горішки, тримаємося гурту, хоч і невеличкого. - Сьогодні зберегти єдність і взаємопідтримку – це вже перемога. Я вдячна своїм первинним профорганізація за їхню відданість профспілці. Серед зіркових первинок – профком ППО ВАТ «Орах». Його голова Олена Шаєнко дуже вболіває за спілчан, підтримує їх у скрутну хвилину, організовує допомогу воїнам, вітання ювілярам. Тобто профком намагається працювати так, як це було у мирний час, і в той же час своїми діями наближаючи перемогу. Рада, що збереглася первинка у професійному аграрному училищі. Після певних реформувань до нас долучився професійний ліцей. Райком профспілки залишився без приміщення (я працюю вдома), але роботу не кидаю, хочеться подовше залишатися в строю, між людьми, бути їм у нагоді, робити свій внесок у профспілковий рух. Це не для мене сидіти у замкнутому просторі, у чотирьох стінах – мені потрібні колектив, справа, чиїсь клопоти. Це у моєму розумінні життя. Я ж із того покоління, яке має справжній гарт, працює за ідею. Відірватись від стихії, в якій крутишся не один десяток років, - непросто, це, як щось відірвати від себе. До того ж, робота тримає у тонусі, на оптимістичній ноті. Підтримую зв'язки з колективами, мене запрошують на різні заходи, у журі. Не відмовляюсь. Завжди йду назустріч профактиву, керівникам, партнерам, шукаю до них підхід. Хочу сказати, що мене усе життя оточують гарні люди, які відіграють певну роль, підтримують мене у всіх справах і бідах. Наприклад, завжди допомагає мені, і морально, і матеріально, сестричка Тамара Павлівна. Вона теж присвятила своє життя профспілковій роботі. Це у нас сімейне - дбати про людей, бути для них опорою і рятівним кругом.
Коли у Валентини Павлівни не стало батьків, вона перейшла у їхній будинок. А там городу – 17 соток. І невгамовна за натурою жінка пірнула у садо-городній вир. Вирощує все: і городину, і ягоди, і фрукти. Найбільше до вподоби вирощувати полуницю. Яких тільки сортів у неї немає! Зберігає сорти, пестить кожен кущик. Ранні сорти уже накрила агроволокном і матиме достроковий урожай. Потім підуть середні, пізні сорти. Аж до осені родина смакуватиме цілющі плоди. Захоплюється малиною. Це теж її віддушина. Вирощує високоврожайні сорти. У її садо-городньому калейдоскопі багато ягідних кущів – до кожного у домашнього агронома свій підхід. Особливе місце у її серці належить квітам – вони ростуть і тішать господиню від весняного сонечка - до морозів. Усе чекає любові та турботи і вона щедро ділиться своїм теплом зі своїми підопічними деревами, кущами, рослинами.
На виплеканій долоні землі розмістилася теплиця, яка дуже виручає господиню. Так, вимагає праці та уваги, але і віддячує сповна. З раннього літа і до пізньої осені дозріває городина. Майже цілорічно до столу є свіжі, безнітратні овочі та фрукти.
- Звісно, обійти це все однією парою рук, було б складно, зізнається городниця. – У всьому мені допомагає, у вільний від навчання час, 16-річна Діана. Вона теж завантажена, адже навчається у медичному коледжі, тож я підсобляю їй з уроками, а вона мені на городі. Тобто виручаємо одна одну. І веселіше разом справлятися. Мене часто запитують, де я діваю урожай? Пригощаю, роздаю, переробляю, пакую посилки та відправляю рідним у Київ і отримую від цього велике задоволення. Мені подобається фізична праця. Потрудилася, прийняла душ - і щаслива.
Крім присадибної ділянки, Валентину Павлівну звично кличе кухня. Тут вона теж «у своїй тарілці». Готує страви чи випікає – як пісню співає. Рецептів має безліч, але десь побачить чи прочитає щось новеньке і бере у свій кулінарний архів. І хліб пече, і пиріжки, і торти, і печиво... Варто тільки задумати щось спекти, відразу приходить натхнення, а тоді народжуються шедеври. Найбільше любить працювати із дріжджовим тістом. Жодних секретів у неї немає – просто у кожну випічку чи страву вкладає душу, ніколи нічого не робить із примусу. Якщо напекла смакоту, двері її оселі відчинені – сусіди залюбки заходять на чай.
Якби доба мала більше часу, бідкається супер жінка, шила б, реставрувала б старі речі, плела б... Іноді згадує своє давнє захоплення і сідає за швейну машинку. За що не береться, руки самі просяться до справи, а душа радіє і милується зробленим.
Альбіна Гончаренко,
Голова обкому профспілки працівників АПК
Останнє оновлення (Понеділок, 11 березня 2024, 06:48)
ФПО – Липко
ФПО – Липко
Шановна Любов Миколаївно!
По-профспілковому щиро вітаємо Вас з днем народження!
Ви недаремно обрали профспілкову долю. Це Ваше покликання і потреба: захищати права та інтереси спілчанської родини енергетиків. Ви стали для них підтримкою, опорою, рятівною соломинкою у такому непередбачуваному житейському морі, за що Вам велика вдячність.
Бажаємо і далі упевнено вести свій корабель під назвою «Обком профспілки енергетиків» правильним соціальним курсом. А для цього потрібне здоров'я, чого Вам і бажаємємо. А ще у цей непростий для України і українців час бажаємо Вам віри у краще майбутнє, безмежної радості, стабільного достатку, професійних успіхів та родинного добробуту!
Витримки Вам, терпіння, оптимізму, креативності, а споживчій кооперації, яку Ви представляєте - процвітання! Хай Вам таланить у всіх починаннях і справах, рідні та близькі дарують турботу й увагу, а кожен новий день приносить натхнення та упевненість у собі! Добра, злагоди і миру Вам особисто і Вашому дому, а нашій Україні перемоги!
З повагою
Голова ФПО Максим Баланенко
Завдяки спільним діямЗавдяки спільним діям Уклін жінкам золотого вікуУклін жінкам золотого віку Окрасою святкової програми став виступ народного аматорського хорового колективу комунального закладу культури Кропивницької міської ради «Горлиця». Як підкреслили глядачі, ціни немає сьогодні цим милозвучним голосам, незмінному художньому керівнику «Горлиці» Наталії Медведєвій. Українські пісні у виконанні знаного хорового колективу, дійсно, доторкнулися до кожної душі, додали настрою, позитивних емоцій. А завершальним акордом свята став виступ освітянки Алексєєнко, яка від імені присутніх подякувала організаторам заходу за щасливі хвилини, порцію гарного настрою і натхнення. Тандем на користь загальній справіТандем на користь загальній справі Два роки повномасштабної війни у цифрах: як подорожчало життя українцівДва роки повномасштабної війни у цифрах: 20 лютого — Всесвітній день соціальної справедливості.20 лютого — Всесвітній день соціальної справедливості Так тримає економічний фронт Бобринецьке райспоживтовариствоТак тримає економічний фронт Бобринецьке райспоживтовариство |















