«Якою я бачу Україну в майбутньому»
Продовжуємо друкувати творчі роботи, які виконували члени Молодіжної ради ФПО на цю тему. Змістовні й цікаві роботи підготували студенти фахового коледжу харчування та торгівлі.
Єлизавета Серьогіна:
- Україна майбутнього – це країна, яка втілює найкращі ідеї та цінності. Пройшовши випробування, вона стала символом єдності та процвітання, мужності та нескореності.
Бачу Україну лідером в глобальних справах, особливо в екології та відновлюваній енергетиці, яка впроваджує інноваційні технології та стратегії для зменшення впливу на навколишнє середовище. Сонячні панелі та вітрові турбіни є повсякденністю, а зелені насадження захищають природні та водні ресурси.
Освіта в Україні є безплатною та доступною для всіх. Тоді у нашу країну потягнуться талановиті студенти та дослідники з усього світу. Наукові досягнення в Україні створюють проекти та інновації, які впливають на світовий рівень.
Україна має стійку економіку, яка підтримує малий бізнес та сприяє підприємницькій діяльності. Інфраструктура в країні розвинена, із швидким та надійним транспортом, сучасними медичними закладами та культурними центрами.
Вірю в те, що Україна стане країною, де права людини та громадянські свободи підтримуються і захищаються. Різні культурні та релігійні групи співіснують в гармонії, спільно сприяючи суспільному розвитку.
Звісно, це лише уявлення, і майбутнє завжди не визначене, проте Україна має потенціал для втілення цих ідей. А це залежить від зусиль та допомоги її громадян, лідерів та спільноти. Думаю, що кожен з нас знайде своє місце у розбудові країни і зробить все для її розквіту.
Карина Спориш:
- Я бачу Україну як успішну, процвітаючу країну, яка є членом Європейського Союзу. Війна, яка триває зараз, неодмінно закінчиться перемогою моєї країни, яка стовідсотково відноситься та буде розвиватися з кожним роком все більше і більше.
Україна має усі передумови для успіху. Збагачена природними ресурсами, освіченою робочою силою та має потужний економічний потенціал. Після закінчення війни країна зможе скористатися допомогою міжнародної спільноти для відновлення економіки та інфраструктури. Членство в Європейському Союзі відкриває нові можливості для розвитку та змогу розвивати економічні та торговельні шляхи з європейськими партнерами на пільгових умовах, а також отримувати доступ до європейських фондів. Це допоможе підвищити моїй батьківщині рівень життя та добробут населення.
В майбутньому я бачу Україну як успішну країну з високим рівнем життя, яка поступово стане привабливою для інвестицій. Цей факт стимулюватиме створення нових робочих місць та розвитку туристичної інфраструктури.
Україна має усі необхідні передумови для успіху, але для цього вона повинна продовжувати боротьбу за свою свободу, незалежність та суверенітет. Віра в Україну та її майбутнє є важливою для того, щоб вона змогла перемогти у війні та досягти успіху.
Анна Болюк:
- Понад 600 днів війни, болю, жаху, крові, смертей невинних українців... Понад 600 днів міці, незламності, мужності, героїзму... Моя рідна Вкраїна – славна Мати героїв, Мати великого народу зі сталевим духом та щирим серцем.
Моя рідна Україна сьогодні твердо та впевнено виборює своє право на існування, точніше на життя. Події сьогодення тільки загартовують дух українського народу. Ми стаємо сильніші та витриваліші. Я переконана, що ми вистоїмо і повернемо все, що належить українському народу. А після перемоги Україна розквітне новою, потужною силою, якої досі ніхто не бачив. Проте потрібно і нам, молодшому поколінню, докласти зусиль до наближення перемоги.
На мою думку, найголовніше – вивчати та розвивати нашу українську мову. Мова – це ДНК нації. Мова – це те, що відрізняє нас з-поміж інших народів. Врешті-решт, мова робить нас українцями ментально. Не менш важливим є збереження традицій нашого народу. Це те, що поєднує нас із пращурами. Тому потрібно шанобливо ставитися до минулого, адже, як говорить мудрість: «Хто не знає свого минулого, не матиме майбутнього». Ми не маємо права і совісті підвести всіх тих, хто вже на щиті...
Майбутнє є. Воно світле і щасливе. Навіть не маю сумнівів щодо цього. Ми нащадки славного українського народу. В наших жилах тече любов до свободи, шана до свого роду. Маємо це пам'ятати і навчитися чи працювати вже сьогодні, аби наші нащадки могли на повні груди сказати: «Слава Україні», а мільйони відповісти – «Героям слава!».
Анастасія Турбала:
- Це запитання: яким я бачу майбутнє України, чути доводиться часто. Все залежить від кожного з нас. Україна буде такою, якою ми її створимо.
Україна і сьогодні велика держава. І про її велич можна розповідати нескінченно. Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни. Особисто я, хотіла б, насамперед, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, щоб вони любили і поважали свій край. І я вірю в українців майбутнього, адже ми живемо вірою у найшвидшу перемогу.
Я вірю, що Україна стане могутньою державою, яка піклується про своїх громадян. У нас для розвитку є все: родюча земля, добрі, роботящі люди. Треба лише, щоб в основі життєдіяльності країни була справедливість і панувало верховенство права. А поки що живемо з надією на краще майбутнє.

«Якою я бачу Україну в майбутньому»
Як уже повідомлялося, такою була тема домашньої творчої роботи, яку виконували члени Молодіжної ради ФПО. Пропонуємо вашій увазі творчі роботи Ольги Дубченко, голови студентського профкому медичного фахового коледжу ім. Мухіна та Валерії Козіцької, студентки мед коледжу.
Ольга ДУБЧЕНКО:
- З початку війни, мабуть, кожен українець задавав собі питання: «Якою я бачу Україну в майбутньому?» І всі, як один, починали відповідь зі слів: «Коли Україна переможе...» Це й не дивно, адже всі ми щиро віримо в нашу перемогу, адже правда на нашому боці. Весь народ нашої Неньки вірить у Збройні сили України, тому що лише завдяки їм, ми вже зупиняємо ворога і звільняємо від загарбників наші території. А нам, цивільним, залишається лише підтримувати наших захисників і захисниць морально та фінансово, не лише донатами, а й підтримуючи економіку країни.
Тож повертаюся до питання про майбутнє нашої країни. Насамперед – це буде країна, яка перемогла. Україна стане країною з досвідченою армією, із найсучаснішими видами озброєнь. Також це буде сучасна, відбудована, технологічно розвинена, туристична країна. Ми вже крокуємо до цього, адже багато західних партнерів готові вкладатися в розвиток нашої держави. І вже зараз, під час війни, багато іноземців зацікавилися нашою країною та її культурою.
Одним із головних аспектів нашого майбутнього, на мою думку, є те, що ми повинні зберегти наше минуле. Це історія нашої держави, архітектура, традиції, звичаї, культура... Ми повинні підтримувати нашу культуру і поширювати її у світі. Вже зараз українські фільми, серіали, музика з'являються на стрімінгових платформах. І цим фактом, що нашу культуру цінують в Європі та США, ми повинні пишатися і намагатися розвивати більше.
Яке ж місце в майбутньому України студентів медичного коледжу? Вже зараз медицина займає основне місце після армії, адже їх вистачає і в зоні бойових дій. Медики рятують життя військових зараз і намагатимуться повернути їх до нормального стану після перемоги, не лише фізично, а й ментально. Тому професія медичного працівника буде мати дуже великий попит.
Вміння надавати першу долікарську допомогу в наш час, та й у майбутньому теж, дуже важливе, тому наші студенти, майбутні медичні сестри, фельдшери, фармацевти, акушери разом з молодіжною програмою від ЮНІСЕФ «UPSHIFT» відкрили тренінг-центр «MedHub», в якому досвідчені медики та викладачі коледжу навчають усіх бажаючих вмінню надавати невідкладну допомогу.
Деякі наші випускники пліч-о-пліч з військовими боронять нашу країну, і з цими відважними людьми я бачу наше майбутнє.
Валерія КОЗІЦЬКА:
- Хочу розповісти, якою ми бачимо свою батьківщину після закінчення війни і що готові робити для неї. Усі ми знаємо, що зараз країна та народ переживають жахливі часи: гинуть дорослі, діти, люди зрілого віку, жінки та чоловіки. Свої життя віддають молоді хлопці і дівчата, які ще не бачили найвищу точку на планеті або не побували в Колізеї. Страждає економіка країни. Війна не дивиться і не щадить нікого.
Усі ми переконані, що лише наша згуртованість та сила духу допоможуть нам здобути перемогу. Свідомі громадяни, ті, хто знаходяться на мирній території в межах країни або за кордоном, допомагають наблизити нашу перемогу. Найбільше зараз функціонують волонтери, військовослужбовці та медики. Думаю, усі розуміють, наскільки важлива медицина у воєнний час, але можу запевнити, що після закінчення війни попит на медичні послуги не зменшиться. Як би прикро не усвідомлювати, але більшість українців після початку повномасштабного вторгнення росії набули хронічних або психологічних хвороб. Багато військовослужбовців потребують і будуть потребувати кваліфікованої медичної допомоги, а отже ми маємо зробити великий внесок задля підтримки і реабілітації наших захисників і захисниць.
Ми, майбутні медики, готові до того, щоб рятувати життя та давати нові сили або мотивацію.

Шановні колеги та спілчани!
Шановні жителі Кіровоградщини!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи! Особливо вітаємо учасників національно-визвольної боротьби, усіх тих, хто відстояв перемогу Революції Гідності та сьогодні мужньо боронить рідну землю.
Україна – це територія гідності та свободи. Вона довела це подіями, які розгорталися на Майдані в 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування для нашої країни, але українці довели свою любов до країни, честь і мужність. Ми маємо пишатися Україною! Єдність і свобода роблять нас гідними дітьми нашої країни. Будемо зберігати і оберігати цей скарб! А наша сильна і демократична Україна буде берегти і захищати нас. Із Днем гідності та свободи!
Нехай буде мирне небо над українською землею, добробут і родинна злагода у кожній домівці та не згасає віра у щасливе майбутнє Української держави.
З повагою
Голова ФПО        Максим Баланенко

«Якою я бачу Україну в майбутньому»
Такою була назва теми домашньої творчої роботи, яку виконували члени Молодіжної ради ФПО. Роздуми вийшли цікаві, різнопланові, але усіх авторів об'єднує велика мрія про мир і розквіт країни. Незважаючи на війну та пов'язані з нею труднощі та страхіття, юнаки і дівчата налаштовані на позитив, очікують його і разом зі старшим поколінням наближають перемогу.
Олена Пирогова, вчителька міжрегіонального центру, голова Молодіжної ради ФПО:
Якою я бачу нашу країну в майбутньому??? Я відповім так: бачу її щасливою. А щастя , як відомо , в простих речах. В усмішці коханої людини, смачній каві зранку, ночі без вибухів та виття сирен, в успіхах у роботі.... Перелік повсякденного щастя можна продовжити.
Сьогодні, коли країна майже два роки здригається від «сюрпризів» рашистів, ми зрозуміли багато речей. Наприклад, те, що головне в житті – це мир у країні та вдома, гармонійне суспільство, в якому кожен розвивається фахово і творчо, улюблена робота – така, як у мене, наприклад, адже немає нічого кращого, ніж навчати дітей. Це теж щастя, коли ти нічого не боїшся, упевнено крокуєш до своєї мети і маєш натхнення мріяти й удосконалюватися, коли ти не відкладаєш життя на потім, а живеш кожним днем і маєш плани хоча б на найближчі вихідні.
Для мене щастя, коли моя родина поруч. А поки що мій чоловік боронить країну. Ми ж із маленьким синочком чекаємо на нього з перемогою. Сподіваюсь, що найближчим часом закінчиться війна і дуже скоро будемо планувати прогулянки разом із моїми чоловіками, походи в театр, поїздки на відпочинок, не вкладаючи все життя у 3-4 дні відпустки, після якої знову і знову тягнуться тужливі, довгі години, дні, тижні, місяці, які проживаємо окремо.
Україна майбутнього - це коли кожен українець та українка перебувають вдома, усміхнені та щасливі. А якщо кожен мешканець буде щасливий, то і вся країна стане щасливою. Бажаю кожному бути щасливим в оновленій, незалежній Україні. І від кожного з нас сьогодні залежить наш завтрашній день і майбутнє в тому числі. Наближаймо перемогу разом.

Сила необмежених можливостей
Музей механiчних тренажерів унікальних розробок – це реальнiсть таких великих людей, як Валентин Дiкуль та Густав Сандер, що присвятили все своє життя впровадженню методик відновлення наслідків травм, ДЦП та інших серйозних проблем опорно-рухового апарату...
Не можна забувати сьогоднi про те, що зробили ці видатні вчені, якщо ви розумієте про що мова...
У далекому 1988 році група інженерів-ентузіастів та розробників створила творчий колектив "Атлет", який займався проектуванням та виготовленням високотехнологічного спортивно-медичного обладнання, яким зацікавилося багато клінік, санаторіїв, реабілітаційні центри України та світу. П'ятнадцять тренажерів було подаровано медико-реабілітаційному центру захворювань опорно-рухового апарату академіка Валентина Дікуля.
Мене, як керiвника музею, що був обраний у 2017 році Кiровогдадськоюо бласною асамблеєю інвалідів переповнює гордість за те, який величезний запас знань і можливостей маємо тепер ми, що дає перспективу відновити здоров'я, а то й узагалі підняти на ноги лежачого... Не залишають думки про план зведення реабілітаційного центру в Кропивницькому - про це не раз писали в ЗМi.. Тож, враховуючи все вищезазначене та війну в Україні, беручи до уваги статистику поранень, військових, що дуже потребують відновлення, впевнений, що потреба, відкриття реабілітаційного центру дужевисока... А сьогодні на базі музею маємо на метi створення прийнятних умов для соціалізації, адаптації, психологічної підтримки людей з інвалідністю та зали механотерапії. Сподiваємося, що напередоднi Мiжнародного дня людей з iнвалiднiстю, влада нашого мiста зробить рiшучi кроки у сприянні вирішення плану реалізації відродження реабілітаційного центру,
Сьогодні ми намагаємося власними силами підтримувати музей у робочому вигляді, але без допомоги небайдужих це нелегко тому, якщо серед читачів цієї статті знайдуться спонсори, волонтери, здатні допомогти у плані реконструкції музею або просто зацікавляться подальшою розбудовою примiщення задля спільної справи, архівними документами історії створення, звертайтеся до Голови Кіровоградської обласної асамблеї інвалідів за номером 067 9889515. Маю надію, що мешканці Кропивницького та області все ж таки почують про силу необмежених можливостей і тренажери, які стоять вже багато років в очікування своїх відвідувачів.
Хочемо висловити глибоку подяку голові обласної ради Юрію Дрозду за сприяння у забезпеченні інвалідним візком одного із членів обласної організації інвалідів.
В'ячеслав Задворнiй,
керівник музею механічних тренажерів.
Пiдготував Руслан Рогожин

«Соціальний діалог в умовах сьогодення»

Під такою назвою відділеннями НСПП в Кіровоградській та Херсонській областях провели спільне засідання за круглим столом.
Засідання було представницьке: начальник відділення НСПП в Херсонській області, Світлана Кравцова, головний спеціаліст Олена Плахотнюк, заступник голови Федерації професійних спілок Кіровоградської області - незалежний посередник НСПП Оксана Терлецька, голова обласної організації профспілки працівників освіти науки України Сергій Петров, голова обласної профспілки працівників органів внутрішніх справ України Валерій Шевчук, заступник голови обласної організації профспілки охорони здоров'я Вікторія Однобочко, провідний фахівець з питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) Черкаської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Марина Слюсарова, завідувач кафедри права та правоохоронної діяльності, кандидат юридичних наук, доцент Центральноукраїнського державного університету імені ВинниченкаТетяна Мілова, незалежні посередники НСПП В'ячеслав Мирошниченко та Людмила Татаринова.
Оксана Крайносвіт за допомогою презентаційного матеріалу поінформувала присутніх про результати роботи відділення за 25 років, про напрямки роботи НСПП зі сторонами соціального діалогу щодо удосконалення законодавства про колективні трудові спори та соціальний діалог.
Учасники заходу активно обговорювали проблеми діючого законодавства та необхідність розвитку соціального діалогу в умовах воєнного стану усіма зацікавленими сторонами та висловлювали вдячність відділенню за фахову роботу в питаннях запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), сприяння їх вирішенню та розвитку соціального діалогу на території області.
За високий професіоналізм, дієве соціальне партнерство, плідну співпрацю Оксану Крайносвіт нагороджено: почесним знаком Президії Федерації профспілок України «За розвиток соціального партнерства» та Почесною грамотою Кіровоградської обласної організації профспілки освіти і науки України.
Насамкінець Оксана Крайносвіт подякувала соціальним партнерам за співпрацю, спрямовану на захист прав та інтересів найманих працівників та з нагоди 25-ї річниці утворення Національної служби посередництва вручила Подяку Тетяні Міловій.