Архів новин
2026
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31123456

Шановні колеги, спілчани та усі мешканці Кіровоградщини!

Шановні колеги, спілчани та усі мешканці Кіровоградщини!e46c42fe3e8b274ca133ed76d5190b96 999f6
Щиро вітаємо Вас з Днем Державного прапора!
Традиційно День Державного прапора в Україні відзначають напередодні Дня Незалежності – 23 серпня.
Для кожної країни прапор – символ її суверенітету та єдності нації, уособлення її могутності і незалежності. У всі часи державний прапор – священний, адже українці вже не раз віддавали за нього життя. Повага до прапора – це повага до свого народу, його коріння і традицій. Ми переконані, що, дивлячись на прапор, кожен українець – як житель великої країни – відчуває гордість за свою Батьківщину.
Жовто-синій стяг – це наша незалежність, наш дух, честь і наша слава. З ним українці добилися незалежності та відновили власну державу. І зараз продовжують берегти та пишатися нашим національним стягом. Сьогодні з ним українські воїни мужньо боронять країну та наближають перемогу.
Нехай стяг України наповнює душу патріотизмом і прагненням до світлого майбутнього. Бажаємо Вам і Вашим родинам щастя, здоров'я, упевненості, оптимізму, позитивних думок, успіхів у всіх Ваших справах!
З повагою
Голова ФПО              Максим Баланенко

 

Перевірки Держпраці повертаються: які підстави для перевірки

 

Перевірки Держпраці повертаються: які підстави для перевірки


Майже з початку війни в Україні діє жорсткий мораторій на проведення заходів державного нагляду (контролю), зокрема у сфері охорони праці.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, та передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави може бути дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Профспілкова сторона зверталась до уряду та Мінекономіки із закликом щодо необхідності відновлення державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, особливо враховуючи стабільно високий рівень виробничого травматизму в Україні.

У червні 2023 року Мінекономіки у встановленому порядку відповідним наказом дозволило Держпраці протягом періоду воєнного стану проводити  позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим та дев’ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже, підставами для здійснення позапланових перевірок є:

  •  звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
  • доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому  Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Водночас інформуємо, що відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від травня 2023 року Держпраці зобов'язана  протягом травня – грудня цього року забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю в частині дотримання строків та першочерговості виплати заробітної плати на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб - підприємців, щодо яких наявна інформація про порушення строків виплати заробітної плати більш як за один місяць.


Джерело: Федерація профспілок України

Останнє оновлення (Вівторок, 15 серпня 2023, 10:11)

 

Особиста думка

Особиста думка
Віктор Слинько: «Законопроєкт 9510 є вкрай необхідним, справедливим»
Як повідомлялось, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 9510 "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця", яким передбачено низка норм, що спрямовані на посилення захисту прав працівників на своєчасне отримання зарплати.
Свою власну думку щодо зазначеного документу висловив Віктор Слинько, заступник голови профкому Профспілки працівників авіабудування та машинобудування України (ПАУ) на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (ХДАВП).
1. За який період ви не отримуєте заробітну плату?
- З травня 2015 по листопад 2021 р. частково, з грудня 2021 року повністю, через моє незаконне звільнення з ХДАВП за профспілкову діяльність (нагадаємо, що Віктор Слинько, заступник голови профкому ПАУ на ХДАВП був звільнений з посади наказом Генерального директора ХДАВП всупереч вимогам законодавства про гарантії діяльності членам виборного органу профспілки. (Президія ЦК ПАУ відмовила у згоді на звільнення Віктора Слинька з ХДАВП – детальніше).
2. А як Ви живете без зарплати? Які виникають проблеми? Що ви вимушені робити, щоб їх розв'язати?
- Живимо за рахунок пенсії моєї матері, допомоги по безробіттю від Центру зайнятості (9 місяців отримував мінімальну грошову допомогу через дискримінаційну статтю свого звільнення - п.3 ст.40 КЗпП України), отриманої у 2022 р. профспілкової грошової допомоги, періодичних заробітків своєї безробітної (через війну) дружини, допомоги дітей.
Проблеми - суттєве обмеження у придбанні продуктів, товарів, послуг, повна відмова від сплати ЖКП.
Здійснюю самостійне (з допомогою структур ПАУ) оскарження протиправних дій керівника у судах. Як наслідок - після півторарічного розгляду справи Східний апеляційний господарський суд, своєю постановою від 31.05.2023 року поновив мене на роботі з виплатою боргів за вимушений прогул. Але зараз, через відверте небажання керівника ХДАВП виконувати судове рішення, я вимушений був звернутися до правоохоронних органів з вимогами притягнення керівника до кримінальної відповідальності за наступними статтями КК України: 170 - протидія законній діяльності профспілки, 172 - незаконне звільнення, 356 - самоправство, 382 - невиконання судового рішення. За трьома з цих звернень відкриті кримінальні провадження. Також вимушений постійно звертатися зі скаргами до органів влади з метою їх примусу виконувати належні їм функції та здійснювати контроль за їх виконанням підлеглими їм структурами.
3. Що робить керівник Вашого підприємства, щоб виплатити Вам затриману зарплату?
- Не робить нічого. Публічно зайняв наступну позицію "попередні борги мене не турбують - моє завдання не нарощувати нові борги". Для цього, без погодження з профспілкою, звільнив більшу частину працівників без виплати належних їм заборгованих сум, запровадив так званий "скорочений 4х годинний (!!!) робочий тиждень", повністю припинив авіабудівельну діяльність ХДАВП. Незважаючи на це заборгованість по зарплаті зростає і лише за 2021 рік зростання відбулося на суму 42 млн. грн.
Оцінку антиавіабудівельній діяльності керівника ХДАВП О.Кривоконя у повному обсязі надав Профком ПО ПАУ на ХДАВП у двох вимогах до органу управління - ДК Укроборонпром (зараз АТ Українська Оборонна Промисловість) від 16.08.2021 р. та 16.12.2021 року про необхідність негайного розірвання трудового контракту з зазначеною особою. Але орган управління замість виконання вимог профспілки почав оспорювати законність їх подання та здійснюють їх передачу від одного до іншого, навіть не виходячи з етапу підготовчого провадження. (Детальніше щодо причин та наслідків конфліктної ситуації, яка виникла ще у 2021 році між керівником ХДАВП та ПО ПАУ на ХДАВП - у матеріалі).
4. Законодавством передбачено, що у разі затримки зарплати більш ніж на 1 місяць роботодавець разом із затриманою зарплатою має сплатити працівнику компенсацію, розмір якої залежить від рівня інфляції за цей період. Чи сплачують Вам компенсацію за затримку заробленого?
- У зв'язку з тим, що на ХДАВП взагалі не виплачують борги за минулі роки, то і компенсацію не виплачують. У моєму випадку (єдина особа на усе підприємство, яка у 2015 році подала судові позови у зв'язку з невиплатою зарплати) після отримання у 2016 році частини боргів за судовим рішенням, я подав позов про виплату компенсації за затримку виплат. Суд визнав вимогу законною, але незважаючи на відкрите виконавче провадження, ДВС України не спромоглося його виконати нібито через постійну відсутність коштів у Держбюджеті. У разі коли йде мова про поточні борги, компенсація також не виплачується, бо всупереч закону при виплаті зарплати на ХДАВП не виплачуються деякі шифри, з яких складається повна сума місячної зарплати. При цьому керівник відверто нахабно (у письмовому вигляді) сповіщає, що ніби то не давав ніякої вказівки бухгалтерії та фінансово економічному департаменту про це, а орган управління ХДАВП (ДК Укроборонпром) сприймає це як належне, й навіть намагається письмово надати цьому правопорушенню вигляд звичайності.
- Якби компенсацію було виплачено, чи вистачило би її для оплати усіх боргів, які виникли у Вас за той час, коли Ви не отримували зарплату?
- Користуючись виключно математичним розрахунком є очевидним, що розмір передбаченої ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-III) та Постановою КМУ від 21.02.2021 р. №159, компенсації з затримку виплати зарплати у більшості випадків не відповідає темпам інфляції та зростання курсу іноземних валют (при тому, що вартість значного обсягу товарів, які реалізуються у торгівельній мережі України напряму залежать від валютного курсу.
5. У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 9510, яким передбачено норми, що спрямовані на посилення захисту прав працівників на своєчасне отримання зарплати.
Зокрема, зазначеним законопроектом пропонується: надати працівнику право призупиняти виконання роботи у разі, якщо роботодавець затримує роботу. При цьому роботодавець має сплатити працівнику компенсацію за цей період з розрахунку щонайменше мінімальної зарплати. Як ви думаєте, прийняття цієї норми покращить Ваше становище?
- Зазначений проект закону є вкрай необхідним, справедливим і таким, що повністю відповідає положенням Європейської конвенції з прав людини.
Але зважаючи на те, що це питання є не новим, кілька разів підіймалося у кулуарах ВРУ, але "з незрозумілих причин" не знаходило підтримки необхідної кількості Народних депутатів України. З цієї причини вірогідність його прийняття вважаю вкрай низькою.
Віктор Слинько,
профком ХДАВП

 

В Україні тіньова зайнятість сягає 9 відсотків – Держпраці

В Україні тіньова зайнятість сягає 9 відсотків – Держпраці
Оскільки не всі роботодавці декларують свої трудові відносини, держбюджет України втрачає близько 100 мільярдів гривень щороку, а рівень тіньової зайнятості сягає 9% від кількості зайнятого населення.
Про це розповів перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Держслужби з питань праці А.Харченко.
«Людина не може примусити роботодавця укласти трудові відносини, бо роботодавець сам повинен розуміти, що це його прямий обов'язок, оскільки офіційне працевлаштування гарантоване Конституцією та іншими нормативно-правовими актами у сфері регулювання трудових відносин. Роботодавець повинен розуміти, що створюючи нові робочі місця, він може отримати як державну підтримку, так і компенсацію. Зокрема, якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, то держава передбачає компенсацію на виплату заробітної плати працівникам. Також передбачена компенсація витрат на навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб чи інших працівників», — наголосив А.Харченко.
За його словами, на офіційно працевлаштовану особу поширюються правові норми законодавства про загальнообов'язкове державне страхування та про охорону праці. Роботодавець зобов'язаний здійснити медичні огляди такого працівника перед прийняттям на роботу і під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а також проводити навчання з охорони з охорони праці. Всі ці заходи надалі мінімізують ризики, наприклад, настання нещасних випадків та аварій на виробництві. «Держпраці розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!», аби донести до роботодавців та працівників інформацію про ризики та наслідки, в які вони можуть потрапити, якщо не дотримуватимуться цих правових норм», — додав Харченко.
Він наголосив, що у зв'язку із воєнним станом в Україні призупинили проведення планових і позапланових перевірок за дотриманням, зокрема, законодавства про працю, але з 16 червня 2023 року наказом Міністерства економіки Держпраці дозволили проводити позапланові перевірки, зокрема, щодо незадекларованої праці. «Тобто станом на сьогодні роботодавець, який свідомо ухиляється від оформлення працівників, може бути притягнутий як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної. А також до нього можуть бути застосовані фінансові санкції, тобто накладений штраф. Штраф за одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, тобто 67 000 гривень. Якщо ж будуть виявлені факти, що роботодавець вчиняє таке правопорушення повторно, то штраф збільшується втричі — 30 мінімальних заробітних плат, або 200 000 гривень. Тобто передбачені суттєві штрафи за використання нелегальної праці», — зазначив Харченко.
Він зауважив, що найбільші ризики використання незадекларованої праці в закладах громадського харчування, торгівлі, будівництві та сільському господарстві.
Харченко порадив звертатися до Держпраці, якщо роботодавець відмовляється від укладення трудового договору.
«Є можливість укладення строкового трудового договору навіть на місяць. Тому працівникові краще вимагати від роботодавця укладення такого договору. Працівник повинен розуміти, що, укладаючи трудовий договір, крім пільг, які передбачені йому як бонуси за виконану роботу, на нього поширюються і правила трудового розпорядку. Тобто в працівника фіксований робочий день, він має вихідні та оплачувані відпустки та лікарняні», - наголосив він.
За матеріалами сайту ukrinform.ua

 

Незадекларована праця не гарантує

Незадекларована праця не гарантуєGTL Banner 5 2022 4d6df
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці проводить інформаційну кампанію «Виходь на світло». ФПО, співпрацюючи з управлінням Держпраці, долучається до цих заходів.

 

На замітку

На заміткуGTL Banner 4 2022 a9890
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці проводить інформаційну кампанію «Виходь на світло». ФПО, співпрацюючи з управлінням Держпраці, долучається до цих заходів.

 

Варто взяти на замітку

Варто взяти на заміткуGTL Banner 2 2022 2faa4
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці проводить інформаційну кампанію «Виходь на світло». ФПО, у рамках співпраці з управлінням Держпраці, теж бере участь у цих заходів.

 

Задля потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві

Задля потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2023 №775 «Деякі питання реалізації прав потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на отримання соціальних послуг».
СПО об'єднань профспілок у встановленому порядку надавало пропозиції до цього важливого для багатьох працівників документу, але, вони здебільшого не були враховані.
Нагадаємо, що у зв'язку з ухваленням законів України «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 21.09.2022р. №2620-IX (набрав чинності з 1 січня 2023 року), було фактично зруйновано систему надання соціальних послуг для осіб, потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка існувала до 1 січня 2023 року і включала: санаторно-курортне лікування, технічні та інші засоби реабілітації, слухові апарати, лікарські засоби та вироби медичного призначення, на додаткове харчування, на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, на придбання спеціальних засобів пересування та ін. (зазначеним Законом лише передбачені норми, що потерпілі мають право на відповідні послуги, гарантовані їм законами «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про соціальні послуги» тощо).
Такі законодавчі нововведення спричинили хвилю звернень до різних державних органів, як самих потерпілих на виробництві, так і профспілок та інших громадських організацій.
Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову від 28 квітня 2023 р. № 438 «Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують». Проте з прийняттям цієї постанови проблеми не були зняті, про що зазначалось потерпілими на виробництві особами та представниками різних відомств, у т.ч. і профспілок у ході проведення 4 травня ц.р. Слухань в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Аналіз практики застосування ЗУ №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, що діє з 01.01.2023, щодо забезпечення соціальними послугами з догляду та медичною допомогою потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують».
З урахуванням внесених пропозицій було доопрацьовано порядок надання потерпілим соціальних послуг, що і було схвалено прийняттям КМУ зазначеної вище постанови №775. Нею внесені зміни до Порядку організації надання деяких соціальних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженому вже названою урядовою постановою № 438, а також передбачені розміри щомісячної грошової компенсації. Зокрема, розмір щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги - догляду вдома потерпілому членом його сім'ї (або іншою особою), якому визначено потребу: - у спеціальному медичному догляді - становить розмір мінімальної заробітної плати, у постійному сторонньому догляді, становить половину розміру мінімальної заробітної плати, у побутовому обслуговуванні, становить чверть розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою №775 також передбачені розміри щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги, що передбачають надання предметів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду тощо.
Більш детальний аналіз внесених Постановою змін можна буде зробити пізніше, проаналізувавши результати їх практичного застосування.
Допоки лишається не вирішеним питання лікування потерпілих та забезпечення їх лікарськими засобами. За наявною на сьогодні інформацією, під час лікування потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві багато медичних послуг надаються за рахунок самого потерпілого. І це, незважаючи на те, що працівник є застрахованою особою у соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві, за нього сплачувалися цільові страхові внески і в разі настання страхового випадку мають бути покриті всі витрати, пов'язані із відновлення його здоров'я внаслідок заподіяння шкоди, у тому числі і на лікування.
Задля посилення рівня захисту зазначеної категорії громадян СПО об'єднань профспілок наприкінці липня ц.р. надіслав до профільного Комітету ВРУ профспілкові пропозиції щодо необхідності передбачення у законопроекті (реєстр. №9417-1 від 12.07.2023) норм щодо забезпечення потерпілих на виробництві лікуванням, ліками, медичними виробами та послугами у повному обсязі.
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення апарату ФПУ
P. S. Федерація профспілок Кіровоградської області постійно, з дня прийняття закону (21.09.22 р.), яким внесено зміни про матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, порушувала питання про зниження рівня соціального захисту потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Зокрема ФПО з цього приводу зверталося до Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп у ВРУ, Прем'єр-міністра України... Але з 1 січня 2023 року Закон все-таки запрацював. І як наслідок – наші прогнози здійснилися (про це йдеться у публікації управління ФПУ). Заради справедливості варто зазначити, що позитивна реакція на голос профспілок була, але вона ще далека від належного соціального захисту потерпілих. Тобто робота триває.

 

Це варто знати

Це варто знати
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці проводить інформаційну кампанію «Виходь на світло». Федерація профспілок області, у рамках співпраці з управлінням Держпраці, теж бере участь у цих заходів.GTL Banner 1 2022 c680f

 

Під час воєнного стану

Праця неповнолітніх fdf6a

 

Праця неповнолітніх

Як оформити неповнолітнього працівника 80acb
З 1 серпня п. р. Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розпочало інформаційну кампанію «Виходь на світло». Федерація профспілок області, у рамках співпраці з управлінням Держпраці, теж долучається до цих заходів. Фахівці управління Держпраці розкривають, як оформити неповнолітнього працівника.

 

Враховуючи звернення СПО профспілок

Враховуючи звернення СПО профспілок
На етапі підготовки постанови Уряду щодо встановлення мінімального розміру допомоги по безробіттю під час воєнного стану і внесення змін до Порядку її надання Спільний представницький орган об'єднань профспілок розглянув документ та підтримав його.
Проте, розробці цього проекту постанови Кабінету Міністрів України передувала послідовна робота профспілок та їх принципова позиція щодо необхідності підвищення мінімального розміру допомоги по безробіттю вже зараз.
На цьому наголосив Голова СПО об'єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, коментуючи зазначене рішення:
- Діючі мінімальні розміри допомоги по безробіттю встановлені ще три роки тому і потребують збільшення, отже, з 1 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1800 грн, а для осіб, які протягом останніх 12 календарних місяців перед реєстрацією в центрі зайнятості мають страхового стажу менше 6-7 місяців – на рівні 650,00 грн (на період карантину його було підвищено до 1000 грн). Однак, вже більше 3-х років поспіль ці розміри не переглядалися.
За цей період відбулося значне зростання цін на товари та послуги, збільшилась середня зарплата в країні. Прожитковий мінімум, затверджений Парламентом на 2023 рік для працездатних осіб становить 2684 грн. (ми вважаємо цей показник заниженим, оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму за розрахунками профспілок є більшим ніж у два рази).
Зважаючи на це, СПО об'єднань профспілок тільки в поточному році вже тричі звертався до державних органів з питання необхідності збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю. При цьому потрібно звернути увагу на те, що обсяг видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття та на допомогу по безробіттю зменшилися.
Адже законодавчими змінами від 21.09.2022р. зменшено тривалість виплати допомоги по безробіттю та їх розміри, а на період воєнного стану виплата допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів (для осіб перед пенсійного віку – 360 календарних днів) та не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати.
Враховуючи звернення СПО об'єднання профспілок та з урахуванням пропозицій Державного центру зайнятості, Мінекономіки був підготовлений проект рішення КМУ, яким пропонується збільшити з 31 липня 2023 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю - з 1800 грн до 2500 грн, або на 38,9%, та з 1000 грн до 1500 грн, або на 50% (для осіб, які мали менше 7 місяців страхового стажу протягом останніх 12 календарних місяців перед реєстрацією в центрі зайнятості).
Пресцентр ФПУ